2
Справа № 11/0590/3499/2012 Головуючий в 1 інстанції: Кононихіна Н.Ю.
Категорія ч. 2 ст. 149 КК України Доповідач: Смірнова В.В.
13 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області
в складі:
головуючого Смірнової В.В.
суддів Мозговенка В.В., Герцика Р.В.
за участю:
прокурора Минькова А.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1, на вирок Червоногвардійського районний суду м. Макіївки від 19 квітня 2011 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Макіївки Донецької області, громадянку України, яка має середню освіту, незаміжню, неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює, зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше засуджена: 27.08.1992 року Червоногвардійським районним судом м. Макіївки за ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року), на підставі ЗУ «Про амністію» від відбування покарання звільнена; 05.12.1997 року Червоногвардійським районним судом м. Макіївки за ч. 1 ст. 140, ч. 2 ст. 213 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі, звільнилась 17.01.2000 року умовно-достроково на 7 місяців 6 днів; 30.12.2008 року Червоногвардійським районним судом м. Макіївки звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 263 КК України, кримінальна справа щодо неї припинена. В силу ст. 89 КК України не судима, -
засуджена за ч. 2 ст. 149 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю.
Згідно з вироком суду першої інстанції, приблизно в жовтні 2009 року ОСОБА_2, знаходячись в м. Анкара Турецької Республіки, вступила в злочинний змову з невстановленим громадянином іншої держави про здійснення незаконних угод, об'єктом яких є люди, а саме молоді жінки, які знаходяться в тяжкому моральному і матеріальному становищі на території України, з метою їх сексуальної експлуатації на території Турецької Республіки. Досягнувши домовленості, спрямованої на отримання неконтрольованого прибутку, ОСОБА_2 і невстановлений чоловік, діючи умисно, розробили схвалений потім ними план злочинної діяльності, який полягав в отриманні грошових коштів, шляхом торгівлі жінками, з метою їх сексуальної експлуатації на території Турецької Республіки.
Одностайно схваливши план про сумісну протиправну діяльність, невстановлений чоловік взяв на себе зобов'язання прийняти поставлених ОСОБА_2 молодих жінок і регулярно сплачувати за них певні грошові кошти різними способами.
Крім того, для систематичного і безперешкодного продажу жінок, невстановлений чоловік повинен був за допомогою системи «Вестерн юніон» передавати ОСОБА_2 кошти для оплати витрат, пов'язаних з оформленням закордонних паспортів, забезпечувати їх проїзними документами в Турецьку Республіку, а також організовувати сексуальну експлуатацію таких жінок на території Турецької Республіки.
При цьому, згідно з розподілом ролей, ОСОБА_2 перебуваючи на території України, повинна була підшукувати і поставляти невстановленому чоловікові молодих жінок, шляхом законного з їх згоди переміщення через державний кордон України в Турецьку Республіку. При цьому ОСОБА_2, повинна була обіцяти підшуканим жінкам гідні умови проживання, харчування, дотримання прав і інтересів, високу заробітну плату в розмірі 1000 доларів США, що не відповідало дійсності. Крім того, для безперешкодної торгівлі людьми, ОСОБА_2 в разі відсутності у підшуканої нею дівчини закордонного паспорта, мала сприяти його отриманню.
Приблизно наприкінці грудня 2009 року, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи раніше узгоджений з невідомим чоловіком злочинний план, перебуваючи на території м. Анкара Турецької Республіки, за допомогою мобільного зв'язку, вступила в злочинну змову з ОСОБА_1 При цьому, остання запропонувала ОСОБА_2, що вона на території Донецької області в Україні за грошову винагороду буде підшукувати молодих жінок з метою подальшої незаконної торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації на території Турецької Республіки. ОСОБА_2, переслідуючи корисливі інтереси відповіла згодою.
Досягнувши злочинної домовленості, 04 січня 2010 о 17 годині, ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні кафе «Валері», розташованому по вул. Черниховского у Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_1 та іншими невстановленими особами, гарантуючи гідні умови проживання, харчування, дотримання прав, інтересів і високу заробітну плату в розмірі 1000 доларів США шляхом умовлянь, отримала згоду, ОСОБА_6, 1988 року народження мешканки м. Димитрова Донецької області, яка знаходилася в уразливому стані, на виїзд за межі України в м. Анкара Республіки Туреччина, з метою заняття проституцією під її і невстановленого чоловіка, громадянина Республіки Туреччина, керівництвом, чим скоїли вербування ОСОБА_6, з метою подальшої сексуальної експлуатації. Знаходячись у тяжкому матеріальному стані, ОСОБА_6 погодилася на пропозицію ОСОБА_2 і ОСОБА_1 При цьому ОСОБА_2 пообіцяла ОСОБА_6 оформити необхідні документи для виїзду м. Анкара Республіки Туреччина, з метою подальшої сексуальної експлуатації останньої.
Крім цього, 24.02.2010 року об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні кафе «Валері», розташованому по вул. Черняховського у Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_1 та невстановленою особою, гарантуючи гідні умови проживання, харчування, дотримання прав, інтересів і високу заробітну плату в розмірі 1000 доларів на місяць, шляхом умовлянь, отримала згоду ОСОБА_7, 1981 року народження мешканки м. Макіївки Донецької області, яка знаходилася у вразливому стані, на виїзд за межі України в м. Анкара Республіки Туреччина, з метою заняття проституцією під її і невстановленого чоловіка, громадянина Республіки Туреччина, керівництвом, чим скоїли вербування ОСОБА_7, з метою подальшої сексуальної експлуатації. Перебуваючи у тяжкому матеріальному стані, ОСОБА_7, погодилася на пропозицію ОСОБА_2 і ОСОБА_1 При цьому ОСОБА_2 пообіцяла ОСОБА_7 придбати проїзні документи для виїзду в м. Анкара Республіки Туреччина, з метою подальшої сексуальної експлуатації останньої.
23.03.2010 року о 17 годині 35 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні кафе «Центр», розташованому по вул. Малиновського, 61 у Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з невстановленою особою, гарантуючи гідні умови проживання, харчування, дотримання прав, інтересів і високу заробітну плату в розмірі 3000 доларів США, а згодом 1000 доларом США, шляхом умовлянь, отримала згоду, перебуваючої у вразливому стані ОСОБА_8, 1983 року народження мешканки м. Донецька Донецької області, на виїзд за межі України в м. Анкара Республіки Туреччина, з метою заняття проституцією під її і невстановленого чоловіка, громадянина Республіки Туреччина, керівництвом, тобто скоїли вербування ОСОБА_8, з метою подальшої сексуальної експлуатації. Перебуваючи у тяжкому матеріальному стані, ОСОБА_8 погодилася на пропозицію ОСОБА_2 При цьому ОСОБА_2 пообіцяла ОСОБА_8 придбати проїзні документи для виїзду в м. Анкара Республіки Туреччина, з метою подальшої сексуальної експлуатації останньої.
21.04.10 року невстановлений в ході слідства чоловік, громадянин Турецької Республіки, що діяв за попередньою змовою в групі з ОСОБА_2, діючи згідно відведеної йому ролі, переслідуючи мету здійснення незаконної угоди щодо кількох осіб, а саме ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які раніше дали свою згоду на виїзд до м. Анкари Республіки Туреччина з метою заняття проституцією під його і ОСОБА_2 керівництвом, забронював і оплатив проїзні документи - авіаквиток серії 5660001423504 на ім'я ОСОБА_7, 5660001423503 на ім'я ОСОБА_9 на авіарейс № 2 15-2116 сполученням «Київ «Бориспіль» - Анталія - Київ «Бориспіль».
В свою чергу, ОСОБА_2, 23.04.2010 року, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з невідомим чоловіком, громадянином Республіки Туреччина, з метою здійснення іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина, з метою сексуальної експлуатації, переслідуючи мету законного переміщення через державний кордон України в Республіку Туреччина придбала для ОСОБА_7, ОСОБА_8 проїзні документи на автобус рейсом «Донецьк-Київ» і в зазначений день до 7 годин 30 хвилин супроводжувала ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в аеропорт м. Борисполя, Київської області.
23.04.2010 року приблизно о 20 годині ОСОБА_2. разом з супроводжуваними нею ОСОБА_7 і ОСОБА_8, перебуваючи в будівлі аеропорту м. Борисполя, Київської області були затримані співробітниками міліції.
Таким чином, ОСОБА_2 і невстановлений чоловік, громадянин Республіки Туреччина, виконавши всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, не закінчили злочин, з причин, незалежних від їх волі, оскільки їх злочинні дії були припинені співробітниками міліції.
Крім того, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_9, і далі грубо ігноруючи конституційні права громадян України, які стосуються волі, честі та гідності особи, передбачені ст. 21 Конституцією України, яка проголошує, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; ст. 28 Конституції України, де зазначено, що кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню; ст. 29 Конституції України, де зазначено , що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність, на свободу, життя, повагу її гідності, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, здійснила вербування з метою експлуатації, з використанням уразливого стану особи, за наступних обставин.
Приблизно в листопаді 2009 року, ОСОБА_2, перебуваючи на території м. Анкара Республіки Туреччина, вступила в злочинну змову з невстановленою особою - чоловіком, який проживає на території зазначеної держави, на скоєння злочинів проти честі і гідності особи, а саме здійснення незаконних угод, об'єктом яких є люди, відносно молодих жінок, які знаходяться у важкому соціальному і матеріальному становищі на території України, з метою їх сексуальної експлуатації на території Республіки Туреччина під її керівництвом і керівництвом невстановленої особи.
Відповідно до досягнутої домовленості, на виконання загального злочинного умислу, спрямованого на вчинення зазначених злочинів, з метою сексуальної експлуатації на території Республіки Туреччина, невстановлений чоловік, що проживає в зазначеній державі, взяв на себе зобов'язання забезпечувати проїзними документами і приймати жінок, яких поставляла ОСОБА_2, а також організовувати їх сексуальну експлуатацію в м. Анкара Республіки Туреччина.
В свою чергу ОСОБА_2, згідно розподілених ролей, перебуваючи на території України, повинна була підшукувати і поставляти невстановленій особі, з якою діяла за попередньою змовою групою осіб, молодих жінок, шляхом законного, за їх згодою, переміщення через державний кордон України на територію Республіки Туреччина.
Після цього, ОСОБА_2, перебуваючи на території України в Донецькій області, діючи умисно, згідно з розробленим планом злочинної діяльності, з метою встановлення потенційних жертв - молодих жінок, які перебувають у важкому соціально-економічному стані в Україні, і шукали можливості для його зміни, через своїх знайомих поширювала інформацію про надання високооплачуваної роботи на території Республіки Туреччина, і тим жінкам, які зверталися з цього приводу пропонувала вигідні можливості роботи за кордоном в сфері заняття проституцією, при цьому обіцяла їм високу оплату, забезпечення житлом і гарантувала дотримання прав на свободу, життя, особисту недоторканність, повагу їх гідності.
Так, в кінці січня - початку лютого 2010 року, ОСОБА_2, перебуваючи на території м. Макіївки Донецької області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з невідомим чоловіком, який проживає на території Республіки Туреччина, з метою скоєння злочину проти честі і гідності особи, а саме незаконної угоди, об'єктом якої є людина, з метою сексуальної експлуатації на території м. Анкара Республіки Туреччина, в ході неодноразових телефонних бесід і при особистій зустрічі, що відбулася в кінці січня - початку лютого 2010 року, в післяобідній час, в приміщенні кафе «Алькор», розташованого по вул. 50-річчя СРСР, 158, у Ворошиловському районі м. Донецька, гарантуючи гідні умови проживання, дотримання прав і інтересів і високу заробітну плату, до 1000 доларів США на місяць, шляхом домовленостей отримала згоду ОСОБА_11, яка знаходилася у вразливому стані, 1986 року народження, мешканки м. Авдіївка Донецької області, на виїзд за межі України, в м. Анкара Республіки Туреччина, з метою заняття проституцією під її керівництвом і керівництвом невстановленої особи, яка проживає на території зазначеної держави, тобто здійснила її вербування з метою подальшої сексуальної експлуатації з використанням уразливого стану особи. ОСОБА_11, перебуваючи в уразливому для неї стані, піддавшись умовлянням ОСОБА_2, відповіла згодою на пропозицію останньої, що не відповідало її інтересам.
Крім того, протягом лютого - березня 2010 року, ОСОБА_2, перебуваючи на території Червоногвардійського району м. Макіївки Донецької області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з невстановленим чоловіком, який проживає на території Республіки Туреччина, з метою скоєння злочину проти честі і гідності особи, а саме незаконної угоди, об'єктом якої є людина, з метою сексуальної експлуатації на території м. Анкара Республіки Туреччина, через маловідому їй ОСОБА_11, а також в ході неодноразових телефонних бесід і при особистій зустрічі, яка мала місце у вказаний період часу, у вечірній час, біля нічного клубу «Скорпіон», розташованого в Червоногвардійському районі м. Макіївки, а згодом і в нічному клубі «Форт-нокс», розташованому на території Будьонівського району м. Донецька Донецькій області, гарантуючи гідні умови проживання, дотримання прав і інтересів і високу заробітну плату, до 1000 доларів США на місяць, шляхом умовляння отримала згоду, ОСОБА_12, яка знаходилася у вразливому стані, 1986 року народження, мешканки м. Авдіївка Донецької області, на виїзд за межі України, в м. Анкара Республіки Туреччина з метою заняття проституцією під її керівництвом і керівництвом невстановленої особи, яка проживає на території зазначеної держави, тобто здійснила її вербування з метою подальшої сексуальної експлуатації з використанням уразливого стану особи. ОСОБА_12, перебуваючи в уразливому для неї стані, піддавшись умовлянням ОСОБА_2, відповіла згодою на пропозицію останньої, що не відповідало її інтересам.
Засуджена ОСОБА_1 у своїй апеляції просить вирок суду першої інстанції скасувати, оскільки вона жодних противоправних і незаконних дій не скоювала, її вина не доведена. Крім того, потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з ОСОБА_2 вона лише познайомила, вербуванням жінок вона не займалася.
Заслухавши доповідача по справі, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляції засудженої підлягає частковому задоволенню, а вирок суду зміні з наступних підстав.
Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про винуватість засудженої у скоєнні інкримінованого їй злочину.
Це знаходить своє підтвердження з показань ОСОБА_1, які вона надала у судовому засіданні і підтвердила факт того, що вона познайомила ОСОБА_2 з потерпілими ОСОБА_6 і ОСОБА_7
Однак, під час допиту у якості обвинуваченої ОСОБА_1 свою вину в скоєнні інкримінованого злочину визнала повністю і показала, що працює разом з хресною ОСОБА_2 - ОСОБА_13 Також вона чула, що ОСОБА_2 виїжджає до Республіки Туреччина, де займається проституцією. Приблизно в грудні 2009 року їй подзвонила малознайома ОСОБА_19, якій вона розповідала про ОСОБА_2 ОСОБА_19 повідомила, що її знайома дівчина, яка дуже потребує грошей, бажає виїхати за кордон на заробітки, і попросила допомогти їй. ОСОБА_2 погодилася, повідомивши, що до 31.12.2009 року вона приїде в Україну, де зустрінеться з нею і поговорить. Крім цього, приблизно в грудні 2009 року вона гостро потребувала грошей, і вирішила обдурити ОСОБА_2 З цією метою вона їй подзвонила і повідомила, що підшукала дівчину - ОСОБА_14, у якої немає закордонного паспорта, але яка бажає виїхати за кордон на заробітки. Також повідомила, що дівчина живе у неї, і що їй потрібні гроші на придбання продуктів харчування. Ім'я та прізвище дівчини вона вигадала. ОСОБА_2 за допомогою системи «Вестерн юніон» вислала їй гроші в сумі 50 доларів США. Потім вислала ще 200 доларів США на оформлення закордонного паспорта. Через час вона знову розмовляла по телефону з ОСОБА_2 і повідомила, що для оформлення паспорта не вистачає ще 100 доларів США, і вона цю суму вислала. Через деякий час, вона зателефонувала ОСОБА_2 і сказала, що паспорт вже готовий, остання передала їй через ОСОБА_13 гроші в сумі 300 гривень 30 долларов США для придбання квитків і візи. Проте, всі отримані гроші ОСОБА_1 витратила на свої потреби, оскільки ніякої дівчини вона не шукала. Згодом їй дзвонила ОСОБА_2 і питала про причини неприїзду дівчини, з'ясувала, що ОСОБА_1 її обдурила (т. 1. а.с. 178-180, 210, т. 3 а.с.106-107).
Засуджена ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що у грудні 2009 року їй подзвонила малознайома ОСОБА_1, яка сказала, що підшукала дівчину, яка згодна виїхати в Республіку Туреччина для зайняття проституцією. Вона разом з чоловіком, під керівництвом якого жінки повинні були займатися проституцією, переслала 100, а потім 300 доларів США. Крім цього, мати ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 частину з 500 доларів, які їй передала донька.
Також, у січні 2010 року ОСОБА_1 сказала їй, що знайшла дівчину, яка згодна поїхати в Республіки Туреччина для зайняття проституцією.
Приблизно на початку січня 2010 року в кафе «Валері», розташованому біля зупинки громадського транспорту «Військомат» у Червоногвардійському районі м. Макіївки вона і ОСОБА_1 зустрічалися з ОСОБА_6, якій вона розповіла умови роботи в Республіці Туреччина, умови оплати праці, проживання, харчування. На це ОСОБА_6 відповіла згодою. За те, що ОСОБА_1 підшукала ОСОБА_6, ОСОБА_2 повинна була заплатити їй 500 доларів США.
Крім цього, приблизно в кінці лютого 2010 року, знову ж таки в приміщенні кафе «Валері», ОСОБА_1 познайомила її з - ОСОБА_7, якій вона розповіла умови роботи в Республіці Туреччина, умови оплати праці, житла, харчування, на що остання погодилася. ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_7, що за те, що ОСОБА_1 її знайшла їй потрібно буде заплатити останній 800 доларів США, які ОСОБА_7 повинна буде відпрацювати.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, восени 2009 року познайомилася з жінкою на ім'я ОСОБА_19, яка працювала в кіоску ігрових автоматів адміністратором. Приблизно в грудні 2009 року поскаржилася їй, що хоче знайти іншу роботу, оскільки у неї почалася алергія на миючі засоби. Приблизно через 1-2 тижні ОСОБА_19 їй повідомила, що може познайомити її з жінкою на ім'я ОСОБА_1, яка підшукує молодих жінок, охочих виїхати за кордон з метою працевлаштування. Вони домовилися про зустріч з ОСОБА_1 в кафе «Валері», розташованому в Червоногвардійському районі м. Макіївки. Враховуючи, що їй було страшно самій виїжджати за кордон на заробітки, вона звернулася до свого знайомого на ім'я ОСОБА_20 і попросила дати їй диктофон. Він надав їй диктофон, касету вона вже купувала сама. При зустрічі, приблизно на початку січня 2010 року, вона познайомилася з ОСОБА_1 і ОСОБА_2, остання розповіла їй умови роботи в Республіці Туреччина, що вона поїде туди з метою зайняття проституцією, буде отримувати 1000 доларів на місяць, при цьому оплата за проживання та харчування за її рахунок, буде проживати в будинку з басейном і тренажерним залом, по приїзду їй придбають взуття, одяг, однак, згодом вона повинна відпрацювати всі гроші, які були на неї витрачені. Відпрацювання боргу займе приблизно два тижні. Враховуючи умови, які їй описала ОСОБА_2, вона погодилася виїхати. Розмову вона записала на диктофон. Також ОСОБА_2 запропонувала пожити у неї, поки вона оформить їй закордонний паспорт, приведе її в порядок. Приблизно через два дні після зустрічі їй подзвонила ОСОБА_2 і повідомила, що ОСОБА_1 за те, що її підшукала, бажає отримати 800 доларів США, і якщо вона згодна відпрацьовувати по приїзду в Республіку Туреччина дані гроші, то віддасть їх ОСОБА_1 Вона відмовилася. Тоді ОСОБА_2 запропонувала їй змінити номер телефону, у свою чергу, вона повинна була повідомити ОСОБА_1, що вона не підійшла їй і нікуди не поїде. Востаннє вона розмовляла по телефону з ОСОБА_2 у лютому 2010 року, на що отримала від неї смс-повідомлення, що вона знаходиться в Республіці Туреччина і по приїзду в кінці березня 2010 року оформить їй закордонний паспорт і відвезе в м. Анкара Республіки Туреччина.
Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні надала показання в основному аналогічні показанням ОСОБА_6
У судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що її донька ОСОБА_2 постійно виїжджає в Туреччину і займається проституцією. Приблизно у 2009 році донька здійснила грошовий переказ для неї, частину грошей, у сумі 600 грн, вона повинна була передати через свою куму ОСОБА_13 ОСОБА_1 для того, щоб остання придбала білет і зробила візу для когось (т.1, а.с 234-235).
Вина ОСОБА_1 підтверджується і іншим зібраними по справі доказами, а саме:
- заявою ОСОБА_6, в якій вона повідомляє про скоєний щодо неї злочин (т. l, а.с. 12);
- відомостями, отриманими в ході проведення огляду за місцем проживання ОСОБА_6, залученою до протоколу огляду фототаблицею, копіями документів , що свідчать про уразливий стан останньої (т. 1, а.с. 17-20, 30-36);
- відомостями, отриманими в ході огляду диктофонної касети і сім-карти, вилучених у ОСОБА_6, а також в ході додаткового огляду інформації, наявної в пам'яті даної сім-карти і диктофонної касети із записом розмови, що відбулася при зустрічі ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1, жінки на ім'я ОСОБА_19, в кафе «Валері», розташованому по вул. Черняховського у Червоногвардійському районі м. Макіївки (т. 1, а.с. 23-27);
- відомостями, отриманими в ході проведення впізнань по фотознімкам з участю ОСОБА_6, в ході яких вона впізнала в жінці на ім'я ОСОБА_1 - ОСОБА_1, в дівчині на ім'я ОСОБА_2 - ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 93-94);
- відомостями, отриманими при проведенні огляду особистих речей ОСОБА_2, у ході якого у неї були виявлені і вилучені закордонні паспорти на імена ОСОБА_7, ОСОБА_8, авіаквитки на їх імена, два мобільних телефони з сім-картами, якими користувалася ОСОБА_2 з номерами телефонів НОМЕР_1 і НОМЕР_2, блокнот із записами, листи паперу з записями, візитні картки з записами. В ході додаткового огляду вилучених у ОСОБА_2 речей встановлено, що в пам'яті мобільних телефонів є номери телефонів, що належать ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_17, чоловікові на ім'я ОСОБА_21 і інші номери, в тому числі, турецькі (т. 1 а.с. 120-121, 122-124);
- відомостями, отриманими в ході проведення очної ставки між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, в ході якої зазначені особи підтвердили показання, надані ними раніше (т. 1, а.с. 189-190);
- відомостями, отриманими в ході проведення очних ставок між ОСОБА_8 і ОСОБА_2, ОСОБА_7 і ОСОБА_1, ОСОБА_7 і ОСОБА_2, в ході яких ОСОБА_8 і ОСОБА_7 підтвердили раніше дані ними показання в повному обсязі (т. 1, л.д. 191-192, 211-212, 261-262);
- відомостями, отриманими в ході огляду інформації, що зберігається в пам'яті мобільного телефону, який належить ОСОБА_1, у ході якого було встановлено, що в пам'яті цього телефону є номери телефонів, що належать ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_2, ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 199);
- відомостями, отриманими в ході виїмки у працівників аеропорту м. Борисполя Київської області відеозаписів з камер спостереження від 23.04.2010 року, які підтверджують факт знаходження ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в приміщенні аеропорту м. Борисполя 23.04.2010 року (т. 1, а.с. 229-231);
- відомостями, отриманими в ході проведення очних ставок між ОСОБА_6 і ОСОБА_2, ОСОБА_6 і ОСОБА_1, в ході яких ОСОБА_6 підтвердила раніше дані нею показання в повному обсязі (т. 1, а.с. 257-260);
- відомостями, отриманими в ході проведення виїмки документів, які складають банківську таємницю у працівників банків ВАТ «Державний ощадний банк України», філії ДРУ ЗАТ КБ «ПриватБанк», філії ДРУ АТ «Банк Фінанси і Кредит», ПАТ КБ «Южкомбанк», які підтверджують факт переводів грошей ОСОБА_2 ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 35-82);
- відомостями, отриманими в ході виїмки деталізацій, вхідних і вихідних дзвінків з номерів мобільних телефонів, які належать ОСОБА_2, ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 98-191);
- відомостями, отриманими в результаті проведення оперативно-технічних заходів щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 1-25).
Суд обґрунтовано дав оцінку всім доказам в їх сукупності, правильно не взяв до уваги показання засудженої ОСОБА_1
Таким чином, судом першої інстанції дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 149 КК України, як умисні дії, які виразилися у вербуванні з метою експлуатації, з використанням обману і уразливого становища осіб, скоєні повторно, щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з положеннями ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину і обставин, пом'якшуючих і обтяжуючих покарання. При цьому особі, яка скоїла злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 372 КПК України невідповідним ступеню тяжкості злочину і особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею КК України, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, які підтверджуються доказами, дослідженими судом і наведеними у вироку.
Як встановлено засуджена ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується задовільно, в силу ст. 89 КК України не засуджена.
Викладені дані, з урахуванням обставин скоєного злочину, на переконання колегії суддів свідчать про те, що виправлення засудженої можливе без відбування покарання, у зв'язку з чим вважає за необхідне вирок суду змінити і відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо протягом випробувального терміну два роки вона не скоїть нового злочину і виконає обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, а також виключити додаткове покарання у вигляді конфіскації всього майна, яке є особистою власністю ОСОБА_1
Судова колегія вважає, що саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження нових злочинів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, ч.1 ст. 366, п. 5 ч. 1 ст. 367, ст. 372, п. 1 ч. 1 ст. 373, ст. 377 КПК України, колегія суддів
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 19 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 - змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженою за ч. 2 ст. 149 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробуванням, якщо протягом випробувального терміну 2 (два) роки вона не вчинить нового злочину і виконає обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
В решті вирок залишити без змін.
Судді: