2/0550/1933/2012 Головуючий у 1 інстанції Демидова В.К.
Категорія 32 Доповідач Біляєва О.М.
16 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Біляєвої О.М.,
суддів Мальованого Ю.М., Папоян В.В.,
при секретарі Стрижак О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на поховання та моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 03 грудня 2012 року,
У серпні 2012 року ОСОБА_1 пред'явила в суд позов до ОСОБА_2, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок наїзду транспортного засобу, яким керував відповідач, загинула її рідна донька ОСОБА_3
Нею витрачено на поховання дочки 3820 грн., на поминальний обід 4870 грн., на спорудження надгробного пам'ятника 3920 грн.
Крім того, внаслідок втрати близької людини вона зазначала моральних страждань.
Позивач просила стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування витрат на поховання 12610 грн., моральної шкоди 100000 грн.
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 03 грудня 2012 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на спорудження надгробного пам'ятника 3920 грн., у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, 60000 гр. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.
ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням в частині задоволення позову, звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій порушує питання про скасування рішення та відмову в позові, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування скарги апелянт посилався на те, що позивачем на підтвердження факту родинних стосунків з ОСОБА_3 та моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, не було надано належних доказів. Суд безпідставно задовольнив вимоги про відшкодування витрат на спорудження надгробного пам'ятника у сумі 3920 грн., не зваживши на те, що товарний чек містить виправлення у даті, не містить відомостей щодо суб'єкта оплати. Суд не застосував до спірних правовідносин ст. 13.1 Закону "Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів" та не залучив до участі у справі співвідповідачем Моторне (транспортне) страхове бюро України, так як відповідач є учасником бойових дій. Суд не застосував до спірних правовідносин положення ч. 5 ст. 1187 ЦК України та не дав належної оцінки тій обставині, що загибла на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходилась у стані алкогольного сп'яніння. На порушення процесуального закону суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про допит свідків, не навівши у рішенні відповідні мотиви; частково задовольнивши позов, стягнув судові витрати у повному розмірі. Крім того, суд порушив принцип змагальності сторін.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 просили відхилити апеляційну скаргу, рішення суду залишити без змін.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, керувався ст.ст. 1201, 1167, 1168 ЦК України та виходив з того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 19 години 20 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 21154 державний НОМЕР_1 та рухаючись по вулиці Чехова у м. Харцизьку зі сторони м. Макіївка в напрямку м. Шахтарська, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, внаслідок чого остання була смертельно травмована. ОСОБА_2 зобов'язаний відшкодувати позивачеві витрати на спорудження надгробного пам'ятника та відшкодувати моральну шкоду, завдану смертю доньки. Вимоги про відшкодування витрат на поховання та поминальний обід не підлягають задоволенню, оскільки не підтверджені належними доказами.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні решти вимог сторонами не оскаржується.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення в оскарженій частині в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин і яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до вимог п. 13.1 ст. 13 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана із смертю потерпілого.
МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 Закону (пп. г п. 41.1 ст. 41).
Відповідно до ст. 3 Закону № 1961-ІV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Тобто, виходячи із суті такого страхування, Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів заподіювача шкоди.
Задовольняючи частково позовні вимоги та покладаючи відповідальність на відповідача ОСОБА_2, суд першої інстанції не врахував зазначені норми матеріального права та ту обставину, що відповідач є учасником бойових дій (посвідчення НОМЕР_2). Отже, відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є ОСОБА_2, проводить МТСБУ у порядку, визначеному Законом № 1961-IV.
Проте суд зазначені вимоги закону не врахував, безпідставно відхиливши клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі співвідповідачем МТСБУ і при ухваленні рішення вирішивши питання про права та обов'язки такої особи.
Апеляційний суд не має права залучити таку особу до участі у справі на стадії апеляційного провадження. Це пов'язано з дією засадничих принципів цивільного процесу (диспозитивність, змагальність тощо).
Отже, безспірно встановлено, що права МТСБУ рішенням суду першої інстанції порушені, таке рішення не може залишатись без змін.
Крім того, при розгляді справи суд першої інстанції належним чином не з'ясував, чи є позивач особою, що має право на відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи, з огляду на вимоги ст.ст. 1168, 1201 ЦК України.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; належним чином не визначився з колом осіб, які беруть участь у справі, характером спірних правовідносин та законом, який підлягає застосуванню до них, що призвело до неправильного вирішення справи і, згідно з пп. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування оскарженого рішення та ухвалення нового рішення про відмову в позові.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права не ґрунтуються на законі.
Законність та обґрунтованість рішення суду в частині відмови у задоволенні решти вимог не перевіряється апеляційним судом, оскільки не оскаржено сторонами в апеляційному порядку.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 03 грудня 2012 року в частині задоволення позовних вимог скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на спорудження надгробного пам'ятника та моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді