Справа №22-ц /775/257//2013 Головуючий у 1 інстанції Жамбровський С.І.
2/390/11 ) Доповідач Гусєв В.В.
Категорія 27
10 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Постолової В.Г.,
суддів Гусєва В.В., Резникової Л.В.
при секретарі Щербюк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 07 листопада 2012 року в справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У жовтні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 28 лютого 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» укладено договір про іпотечний кредит № 192/416, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 143000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,30% річних, з терміном остаточного погашення не пізніше 27 лютого 2028 року на придбання однокімнатної квартири за договором купівлі-продажу від 28 лютого 2008 року, розташованої в АДРЕСА_1. Оскільки боржник не виконував забов*язання за кредитним договором і станом на станом на 01 вересня 2011 року утворилась заборгованість, просило стягнути з відповідача зазначену заборгованість у сумі 205248,65 гривень, витрати по сплаті судового збору та витрати по сплаті витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового розгляду.
Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 07 листопада 2012 року в задоволенні позовних вимог ВАТ «Державний ощадний банк України» відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ «Державний ощадний банк України», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та постановити нове про задоволення позовних вимог. Апелянт посилається на те, що банком було надано достатньо доказів про отримання ОСОБА_1 кредиту та доказів про його заборгованість.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача Широбокова І.Б. підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 не отримував кредиту за кредитним договором від 28 лютого 2008 року, як і не здійснював по ньому щомісячну оплату з лютого по жовтень 2008 року, а тому відсутні підстави вважати даний договір укладений належним чином.
З такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи і не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Судом установлено і це вбачається з матеріалів справи, що 28 лютого 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» укладено договір про іпотечний кредит № 192/416, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 143000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,30% річних, з терміном остаточного погашення не пізніше 27 лютого 2028 року на придбання однокімнатної квартири за договором купівлі-продажу від 28 лютого 2008 року, розташованої в АДРЕСА_1.
Відповідно до умов договору кредит надається одноразово з позичкового рахунку № 22334500119984, який відкрито у філії - Харцизькому відділенні № 5373 ВАТ «Ощадбанк» готівкою протягом одного робочого дня для відповідача.
Відповідно до п.1.4 сторони погодились з тим, що забов*язання Банку надати Кредит протягом одного робочого дня в повній сумі виникає з моменту виконання всіх та кожної з наведених нижче в Договорі умов: п.1.4.2 укладання в забезпечення виконання забов*язань за цим Договором Іпотечного договору, з прийняттям в іпотеку нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1.
З метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором, між сторонами 28 лютого 2008 року було укладено іпотечний договір № 7042, за яким ОСОБА_1 надав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, яка належить йому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 28 лютого 2008 року приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (а.с.105).
Відповідно до умов кредитного договору погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами кожного місяця.
Умовами п.4.2.2 кредитного договору передбачено, що Банк у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом чи процентами має право вимагати дострокове повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за кредитним договором, та стягує заборгованість за кредитним договором в примусовому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Проте ці умови договору відповідачем не виконуються, сума заборгованості за кредитним договором станом на 01 вересня 2011 року становить 205248,65 гривень, яка складається з заборгованості за основний борг в розмірі 138785,57 гривень, за прострочені проценти в розмірі 61626,64 гривні та пені в розмірі 4836,44 гривні (а.с.177).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За положеннями ст.526 ЦК України забов*язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону.
Відмовляючи в задоволенні позову суд зазначив, що відповідач не отримував від позивача кредитні кошти за вищезазначеним договором, який не можна вважати дійсним, кредит видано на підставі фіктивних документів та змови між працівниками банку та не встановленими судом і слідчими прокуратури особами.
Проте зазначений висновок зроблений на неповно досліджених даних.
Висновки суду першої інстанції про те, що грошові кошти не отримувались позичальником з посиланням на те, що після вилучення грошових коштів з рахунку йому не передавалися є неспроможними, ґрунтується на припущеннях та спростовується матеріалами справи.
Згідно з вимогами частин 1, 4 ст.60 ЦПК України кожна сторона забов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні першої інстанції відповідач не оспорював, що підпис на договорі кредитування є його підписом.
В суді першої інстанції ОСОБА_1 наполягав лише на тому, що гроші у філії Банку він не отримував, проте з приводу підпису у заяві про видачу готівки не пом*ятає, чи підписував її.
Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 3287/02-№3288/03 від 03 липня 2012 року встановити ким - ОСОБА_1 або іншою особою виконано підпис від його імені, що розташований в заяві на видачу готівки № 2 від 28 лютого 2008 року у рядку «Підпис отримувача», не уявляється можливим із причин збіжності та розбіжності ознак підпису, які є стійки, істотні, але не утворюють значний комплекс ознак та при наявності розходження вони не можуть служити підставою для позитивного висновку (а.с.238-239).
Позовних вимог щодо визнання договору недійсним під час слухання справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 не заявлялось.
Отже, з обставин справи, встановлених судом, вбачається, що між сторонами укладено договір іпотечного кредитування, укладений з дотриманням письмової форми договору, який не нікім не оспорений та не скасований, а тому повинен виконуватися належним чином.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції не дав оцінки поведінці відповідача щодо виконання кредитного договору.
З поточного звіту за операціями по поточному рахунку № 22334500119984, відкритого на ОСОБА_1, вбачається, що у 2008 році відповідач фактично повертав отримані за кредитним договором кошти (а.с.122).
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд, задовольняючи позовні вимоги, стороні, на користь якої ухвалено рішення присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З цих підстав апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов*язані з оплатою судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які підтверджуються матеріалами справи.
З урахуванням того, що при вирішенні спору про стягнення заборгованості за кредитним договором судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, апеляційний суд скасовує рішення і ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.
Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 07 листопада 2012 року скасувати.
Позов Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за іпотечним кредитом № 192/416 від 28 лютого 2008 року в сумі 205248 (двісті п'ять тисяч двісті сорок вісім) гривень 65 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати по сплаті збору за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 (сто двадцять) гривень.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: