4
Справа № 2/550/506/2012 Головуючий у 1 інстанції Хомінець І.В.
Категорія 46 Доповідач Супрун М.Ю.
14 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Лоленко А.В.,
суддів Супрун М.Ю., Солодовник О.Ф.,
при секретарі Бакунець Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харцизької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні та відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 23 листопада 2012 року, -
В січні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що з 27 серпня 2002 року по 26 серпня 2010 року вони з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_3, яка після розірвання шлюбу залишилась проживати разом з матір'ю - відповідачкою по справі. Відповідачка чинила йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, у зв'язку з чим він звернувся до Органу опіки та піклування Харцизької міської ради і рішенням виконкому Харцизької міськради від 18 січня 2011 року було встановлено графік спілкування його з донькою. Проте, відповідачка продовжувала чинити перешкоди, не виконувала рішення виконкому, у зв'язку з чим він вимушений звернутись до суду з позовом. Просив усунути перешкоди у спілкування його з дочкою, в її вихованні, зобов'язавши відповідачку надавати йому можливість спілкуватись з дитиною з попереднім повідомленням матері про день зустрічей з дочкою кожного дня після закінчення занять у школі до 17-30 годин і кожної п'ятниці після закінчення занять у школі з правом ночівлі до 19-00 години суботи з обов'язковим поверненням дитини до її постійного місця проживання, не порушуючи режиму дня дитини згідно її віку, а також щоб дочка у шкільні канікулярні відпустки, коли відповідачка не у відпустці, також перебувала з ним з 8 годин до 17 -30 годин. Крім того, у зв'язку з тим, що вважає, що діями відповідачки, якими чиняться перешкоди у його спілкування з дочкою, йому заподіяна моральна шкода в сумі 5000 грн, просив стягнути її зі ОСОБА_2 на його користь.
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 23 листопада 2012 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Усунені перешкоди у спілкуванні з донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і в її вихованні ОСОБА_1 та визначений спосіб участі батька в вихованні доньки наступним чином:
- забирати доньку один раз на тиждень в його вихідний день після занять у школі до 17-30 години, з обов'язковим поверненням доньки за її постійним місцем проживання з матір'ю ОСОБА_2,
- забирати доньку кожної четвертої п'ятниці місяця після закінчення занять у школі з правом ночівлі до 17-30 години суботи за своїм постійним місцем проживання: АДРЕСА_1 з обов'язковим поверненням до її постійного місця проживання з матір'ю,
- у дні шкільних канікул забирати доньку у його вихідний день раз на тиждень, якщо мати дитини не у відпустці і вони не виїхали з 08-00 години до 17-30 години.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1500 грн.
З вказаним рішенням не погодилась відповідачка ОСОБА_2 та оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі оскаржуване рішення просила скасувати з тих підстав, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, просила ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
Апелянт посилалась на те, що позивачем не надано суду належних доказів з приводу того, що вона не виконувала рішення виконкому Харцизької міської ради про встановлення графіку спілкування позивача з донькою, наполягала на тому, що, навпаки, ОСОБА_1 ухиляється від виконання вказаного рішення, а саме не бажає проводити з дитиною час. Крім того, зазначила, що суд першої інстанції визначив спосіб участі позивача у вихованні дитини без врахування віку дитини, стану її здоров»я, її фізіології, умов проживання ОСОБА_1 Вважає, що перебування дочки у батька з ночівлею неможливо. Також, посилалась на те, що суд безпідставно стягнув з неї моральну шкоду на користь позивача, при цьому останній не довів наявність отримання такої шкоди.
В судовому засіданні апеляційного суду відповідачка та її представник доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.
Позивач та його представник проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що 17 серпня 2002 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище «ОСОБА_2») виконкомом Іловайської міської Ради м. Харцизька зареєстровано шлюб (а.с. 9).
Від даного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 (а.с. 10).
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 13 серпня 2010 року, шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано (а.с. 11).
Після розірвання шлюбу дитина проживає з матір»ю - відповідачкою по справі.
Рішенням виконкому Харцизької міської ради від 18 січня 2011 року позивачу визначено право на здійснення батьківських обов'язків, передбачених законодавством України щодо участі у вихованні малолітньої дитини способом: дозволивши батькові забирати доньку за своїм місцем проживання без права ночівлі щотижня один раз у вихідний день з 09-00 години до 19-00 години з обов'язковим поверненням дитини до її постійного місця проживання та попереднім повідомленням матері про день зустрічі з донькою, не порушуючи режиму дня згідно її віку (а.с. 16).
Оскільки відповідачка ухилялась від виконання цього рішення, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Згідно ч. 1-3 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
У відповідності до ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доведений факт того, що відповідачка чинила перешкоди позивачу у спілкування з їх малолітньою донькою і таким чином не виконувала рішення органу опіки та піклування.
Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, вимог матеріального права, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до такого висновку.
При цьому апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги з приводу того, що докази надані позивачем, а саме акти голови домового комітету 2-го мікрорайону м. Іловайську складені з порушенням вимог закону, тому не можуть бути доказами по справі.
Згідно з вимогами ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. У відповідності до ч. 1 ст. 64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Апеляційний суд вважає, що зазначені акти голови домового комітету 2-го мікрорайону м. Іловайську є допустимими доказами по справі, позивач надав їх у оригіналі, вони складені посадовою особою та засвідчені печаткою виконкому Іловайської міськради, тож суд не має підстав для того, щоб не приймати їх до уваги.
Разом з тим, суд першої інстанції неправомірно змінив визначені органом опіки та піклування дні й години зустрічей дитини з батьком в частині ночівлі дитини у позивача, оскільки з урахуванням віку ОСОБА_3, житлових умов позивача, який мешкає в однокімнатній квартирі з співмешканкою та її сином, це є недоцільним.
Крім того, суд першої інстанції дійшов до висновку про стягнення моральної шкоди з позивачки з порушення норм матеріального права, оскільки вищезазначеною ст. 159 СК України передбачене відшкодування такої шкоди у разі ухилення від виконання рішення суду, а не рішення органу опіки та піклування.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині визначення способу участі ОСОБА_1 у виховання дитини ОСОБА_3 - підлягає зміні, а в частині відшкодування моральної шкоди - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 23 листопада 2012 року в частині визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - змінити, а в частині відшкодування моральної шкоди - скасувати.
Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1: дозволити батьку спілкування з донькою кожну суботу з 10-00 годин до 19-00 годин, з обов'язком забирати дитину з місця проживання матері та поверненням дитини до її місця проживання з матір»ю, не порушуючи при цьому режиму дитини, згідно її віку.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: