Справа № 22ц/775/393/2013
2/511/535/12 Головуючий у 1 інстанції Кардашенко О.О.
Категорія 24 Доповідач Санікова О.С.
09 січня 2013 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді: Санікової О.С.
суддів: Азевича В.Б., Будулуци М.С.,
при секретарі Пасічній О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги
за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 19 листопада 2012 року,-
В травні 2012 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на те, що відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1.
Порушуючи вимоги Закону «Про житлово-комунальні послуги» відповідачі платежі за житлово-комунальні послуги здійснюють не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 1 вересня 2011 року виникла заборгованість в сумі 7914.31 грн.
Ухвалою Дебальцевського міського суду від 27 січня 2012 року скасовано судовий наказ про стягнення з відповідачів зазначеної заборгованості, що дає право позивачу звернутись до суду з позовними вимогами в позовному порядку.
ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 7914.31 грн. та судовий збір в сумі 107.30 грн.
Рішенням Дебальцевського міського суду від 19 листопада 2012 року позов ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» задоволений: стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в особі структурного підрозділу «Миронівська ТЕС» заборгованість за комунальні послуги в розмірі 7914.31 грн. та судові витрати в сумі 53.65 грн. з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права; апелянт вважає, що у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з даним позовом, оскільки не надано доказів укладення письмового договору на надання житлово-комунальних послуг; крім того, з позовної заяви і рішення суду не вбачається, за які саме житлово-комунальні послуги позивач просить стягнути заборгованість; як видно з рішення суду позивач фактично повідомлений про те, що відповідачі фізично (фактично) не можуть бути споживачами з тих причин, що у них відсутній сам пристрій для користування житлово-комунальною послугою, яку можливо надає позивач; судом проігноровано положення ст. 257 ЦК України; апелянт вважає, що позивач може звернутись до суду з позовом не раніше ніж з 16 квітня 2009 року; посилання суду на Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення щодо відмови від отримання послуг від централізованого опалення є хибним, оскільки основна причина - це те, що відповідач не укладав угоду з позивачем та відповідно не є споживачем, до того ж відповідач фізично не може користуватися послугами позивача у зв'язку з тим, що його не задовольняють ні рівень надання послуг, ні якість, ні ціна.
У судовому засіданні апеляційного суду відповідачка ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила рішення суду скасувати. Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання апеляційного суду не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення законним і обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, будучи зареєстрованими в квартирі АДРЕСА_1 як споживачі житлово-комунальних послуг не виконували зобов'язання по своєчасній і у повному обсязі оплаті послуг позивача з теплопостачання, у зв'язку з чим станом на 1 вересня 2011 року виникла заборгованість в сумі 7914.31 грн.; доказів відключення квартири від теплопостачання у встановленому законодавством порядку відповідачами не надано.
Проте повністю погодитись з такими висновками неможливо.
Відповідно до ст.162 ЖК України громадяни, яким належить квартира на праві приватної власності, зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату, а також плату за комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно ч.3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. А відповідно до ч. 1 ст. 20 зазначеного Закону споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період відсутності споживача та/або членів його сім»ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, відповідно до ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачання, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Таким чином, це право не є абсолютним, воно може бути реалізоване за певних умов.
Питання відключення мереж центрального опалення та постачання гарячої води у багатоквартирних житлових будинках регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМ України від 21 липня 2005 року № 630 та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22 листопада 2005 року із змінами, внесеними наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №169 від 6 листопада 2007 року. Крім того, вирішення зазначеного питання повинно узгоджуватися з нормами СНИП 2.04.05.-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование".
Пунктом 24 зазначених Правил передбачено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Проте відповідно до п. 25 Правил (в редакції постанови КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 року) відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, а відповідно до п. 26 відключення споживачів від системи здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Згідно Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (в редакції постанови КМ України №169 від 6 листопада 2007 року) для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (п.2.1); Комісія розглядає надані документи за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних технічних умов для виготовлення проектної документації (п.2.2).
Проте, як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом відповідачами не надано доказів відключення від мережі теплопостачання у встановленому зазначеними нормативно-правовими актами порядку.
Як вбачається з матеріалів справи квартира АДРЕСА_1 м. Дебальцеве є приватною власністю відповідачів.
З матеріалів справи також вбачається, що особовий рахунок НОМЕР_1 відкритий на ОСОБА_2 Згідно наданого розрахунку заборгованість за теплопостачання за період з листопада 2007 року по 1 вересня 2011 року складає 7914.31 грн. При цьому, з розрахунку вбачається, що ЖКГ Миронівської ТЕС нараховувалась плата за такі житлово-комунальні послуги, як квартплата, опалення, холодна вода, сміття, каналізація, гаряча вода, але відповідачами оплата за опалення не здійснювалась.
Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність заборгованості за послуги теплопостачання.
Доводи апеляційної скарги відповідачів про порушення їх прав є безпідставними, оскільки постачання фізичним особам тепла здійснюється на підставі договору про постачання теплової енергії; підключення квартири відповідачів до централізованої мережі теплопостачання і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про теплопостачання» та Правилами. Виходячи з положень статей 6, 526, 626-631 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або Законом. Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів.
Разом з тим висновок суду про стягнення заборгованості в межах заявлених позовних вимог є помилковим, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову.
Як вбачається з позовної заяви ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» просило стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка склалась станом на 1 вересня 2011 року, а згідно особового рахунку така заборгованість в сумі 7914.31 грн. виникла, починаючи з листопада 2007 року.
З матеріалів справи також вбачається, що у грудні 2011 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» зверталось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 7914.31 грн. 27 грудня 2011 року такий наказ був виданий. Проте ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 27 січня 2012 року судовий наказ був скасований.
Таким чином, звертаючись у грудні 2011 року до суду із заявою про видачу судового наказу позивачем був пропущений трирічний строк позовної давності, тому стягнення заборгованості з листопада 2007 року по грудень 2008 року є неправомірним; в той же час звернення позивача до суду із заявою про видачу судового наказу перервало строк позовної давності, тому з відповідачів підлягає стягненню заборгованість за житлово-комунальні послуги, починаючи з грудня 2008 року по 1 вересня 2011 року, тобто в межах заявлених позовних вимог і яка складає 6682.02 грн., оскільки з урахуванням дати звернення до суду з позовом позивачем позовні вимоги не змінювались.
В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1, 309 ч.1, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 19 листопада 2012 року змінити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» в особі структурного підрозділу «Миронівська ТЕС» заборгованість за комунальні послуги в розмірі 6 682 грн. 02 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Судді: