ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-73/6157-2012 30.01.13
Господарський суд міста Києва, в складі колегії суддів: Баранова Д.О. (головуючий), Ониськів О.М., Куркотової Є.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Сенс»
про зобов'язання звільнити земельну ділянку,
за участю представників сторін:
прокурор: Стретович М.О.
від позивача: Кириченко А.Б.
від відповідача: Танасишин Н.Д.
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 30.01.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заступник прокурора м. Києва звернувся в інтересах держави в особі Київської міської ради до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Компанія Сенс» про зобов'язання звільнити земельну ділянку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання рішення господарського від 11.09.2008р. суду між ТОВ «Мега-Луол» та Київською міською радою договір оренди. Рішенням Київської міської ради внесено зміни до зазначеного договору оренди та змінено орендаря. На виконання цього рішення ТОВ «Компанія Сенс» та Київської міською радою було внесено зміни в договір оренди та укладено договір про внесення змін до договору оренди, який було зареєстровано 04.11.2010р.. В подальшому постановою Вищого господарського суду України скасовано рішення господарського суду від 11.09.2008р., а також рішенням Київської міської ради від 15.12.2011р. відмінено рішення ради про внесення змін до договору оренди. У зв'язку із викладеним прокурор вважає, що договір оренди підлягає розірванню.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви.
Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки рішення Київської міської ради від 15.12.2011р. є незаконним, а тому не має братись до уваги судом. Покликається на безпідставність вимог прокурора і на дотримання Київською міською радою вимог законодавства при прийнятті рішення про внесення змін до договору оренди, а також при укладенні спірного договору.
Ухвалою суду від 14.05.2012р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.06.2012р. та відкладено на 26.06.2012р.
У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 13.07.2012р. та 24.07.2012р.
У зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. у відпустці Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва справу передано на розгляд судді Ягічевій Н.І.
У зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладено на 23.08.2012р.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва справу передано на розгляд судді Барнову Д.О., розгляд справи відкладено на 14.09.2012р.
14.09.2012р. в судовому засіданні оголошено перерву до 04.10.2012р.
04.10.2012р. представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі повноважного представника. Розгляд справи відкладено на 23.10.2012р. та оголошено перерву до 30.10.2012р.
Ухвалою суду від 24.10.2012р. розгляд продовжено термін розгляду справи на 15 днів.
30.10.2012р. в судовому засіданні судом постановлено ухвалу про призначення справи до колегіального розгляду.
Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 30.10.2012р. справу передано на розгляд колегії суддів: Баранова Д.О. (головуючий), Ониськів О.М., Куркотової Є.Б.
01.11.2012р. справу прийнято колегією до провадження та призначено до розгляду на 28.11.2012р. та відкладено на 19.12.2012р., 16.01.2013р., 30.01.2013р.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.09.2008р. по справі №2/282 задоволено позов ТОВ «Мега Луол» до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів про визнання договору укладеним та зобов'язання зареєструвати договір.
На виконання даного рішення суду між Київською міською радою та ТОВ «Мега Луол» було укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8 000 000 000:90:105:0034) по вул. Серафимовича у Дніпровському районі м. Києва, площею 0,6955 га з цільовим призначенням для будівництва, експлуатації та обслуговування автосалону зі станцією технічного обслуговування та торгово-виставковим павільйоном, який було зареєстровано Головним управлінням земельних 30.09.2008р. за №66-6-00493 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Рішенням Київської міської ради №802/1858 від 09.07.2009р. «Про внесення до договору оренди земельної ділянки від 30.09.2008р. №66-6-00493 укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мега Луол» для будівництва, експлуатації та обслуговування автосалону зі станцією технічного обслуговування та торгово-виставковим павільйоном на вул. Серафимовича у Дніпровському районі м. Києва» внесено зміни до вищевказаного договору оренди земельної ділянки та змінено орендаря земельної ділянки з ТОВ «Мега Луол» на ТОВ «Компанія Сенс».
На виконання рішення Київської міської ради Головним управлінням земельних ресурсів зареєстровано договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки за №66-6-00578 від 04.11.2010р.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. у справі №2/282 за позовом ТОВ «Мега Луол» до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів про визнання договору укладеним та зобов'язання зареєструвати договір, рішення Господарського суду м. Києва від 11.09.2008р. скасовано.
Заступником прокурора м. Києва 27.04.2011р. внесено припис №05/4-249-вих.-11 про усунення порушень земельного законодавства до Головного управління земельних ресурсів про скасування реєстрації договору оренди від 30.09.2008р.
На виконання припису договір оренди земельної ділянки від 30.09.2008р. №66-6-0493 знятий з реєстрації про що зроблений відповідний запис в Книзі записів державної реєстрації договорів.
Рішенням Київської міської ради №981/7217 від 15.12.2011р. «Про відміну рішення Київської міської ради від 09.07.2009р. №802/1858 «Про внесення до договору оренди земельної ділянки від 30.09.2008р. №66-6-00493 укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Мега Луол» для будівництва, експлуатації та обслуговування автосалону зі станцією технічного обслуговування та торгово-виставковим павільйоном на вул. Серафимовича у Дніпровському районі м. Києва» було відмінено рішення Київської міської ради від 09.07.2009р. №802/1858, яким була надана згода на оренду земельної ділянки ТОВ «Компанія Сенс».
Як на підставу розірвання договору оренди земельної ділянки №66-6-00578 від 04.11.2010р. прокурор покликається на норми ст. 116 і ст.124 Земельного кодексу України, відповідно до яких підставою набуття права користування земельною ділянкою є відповідне рішення органу місцевого самоврядування яким даний орган місцевого самоврядування надає згоду на укладення договору оренди земельної ділянки. На думку прокурора спірний договір оренди підлягає розірванню у зв'язку з відсутністю зі сторони Київської міської ради згоди на передачу земельної ділянки в оренду через наявність рішення Київської міської ради від 15.12.2011р. №981/7217.
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування з земель комунальної власності, а також передача земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
За змістом ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції, що була чинною на момент укладення спірного договору) право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи договір від 31.08.2010р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки було укладено на підставі рішення Київської міської ради №802/1858 від 09.07.2009р. та в подальшому був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів 04.11.2010р. за №66-6-00578.
З наведеного вбачається, що договір укладався на виконання рішення органу місцевого самоврядування, який діяв в межах визначених законом повноважень, та в подальшому був зареєстрований, доказів наявності будь-яких порушень законодавства при його укладенні прокурором не надано. Також, судом встановлено, що даний договір виконувався сторонами в повному обсязі, доказів неналежного виконання сторонами не надано.
Зазначене також спростовує твердження прокурора про відсутність згоди Київської міської ради на передачу в оренду земельної ділянки на вул.Серафимовича у Дніпровському районі м. Києва ТОВ «Компанія Сенс», оскільки на момент укладення договору така згода Київської міської ради була.
Таким чином, договір від 31.08.2010р. зареєстрований за №66-6-00578 від 04.11.2010р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки по вул. Серафимовича у Дніпровському районі м. Києва, площею 0,6955 га з цільовим призначенням для будівництва, експлуатації та обслуговування автосалону зі станцією технічного обслуговування та торгово-виставковим павільйоном», укладений на виконання рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого в межах повноважень, в порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а також з дотриманням вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі».
Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №16 від 17.05.2011р. зазначено, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. (п. 3.1)
Так, прокурором та позивачем, у відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України, зазначені вище факти належними та допустимими доказами не спростовані.
Згідно абз 5 ч. 5 рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009р. Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є „гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №1-зп від 13.05.1997р. у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
З врахуванням наведених вище доводів рішення Конституційного Суду України, а також того, що рішення про зміну орендаря було фактично виконане сторонами, договір про внесення змін до договору оренди укладено та зареєстровано, земельна ділянка передана, суд дійшов висновку, що відмінивши своє рішення №802/1858 від 09.07.2009р., Київська міська рада рішенням №981/7217 від 15.12.2011р. фактично його скасувала, чим діяла всупереч наданим їй повноваженням, а тому дане рішення не може вважатись належним та допустимим доказом та братись судом до уваги.
Крім цього, відповідно до ч. 1-3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 629 Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи договір від 31.08.2010р. виконувався сторонами належним чином.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно п. 11.4 спірного договору він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України в раз, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), порушення строків завершення будівництва об'єкта, встановлених п. 8.4 договору, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.
Як зазначалось вище, будь-яких доказів порушення відповідачем істотних умов договору оренди прокурором не надано, з чого суд приходить до висновку, що підстави для його розірвання відсутні.
В позовній заяві, як на підставу розірвання договору прокурор посилається на відсутність згоди органу місцевого самоврядування і як наслідок порушення ст.ст. 116, 124 Земельного кодексу України, проте зазначені доводи спростовані вище викладеним (рішення Київської міської ради №802/1858 від 09.07.2009р.), а також умовами договору не передбачено такої підстави для його розірвання, як відсутність згоди органу місцевого самоврядування на передачу земельної ділянки в оренду.
Таким чином суд приходить до висновку, що є всі підстави вважати договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.09.2008р. № 66-6-00493 окремим правочином, договором оренди земельної ділянки, в якому сторони узгодили всі необхідні умови, які потрібні для укладання такого роду договорів. Даний договір був нотаріально посвідчений і зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів за окремим номером. Межі земельної ділянки були встановлені в натурі згідно акту від 05.02.2010р., земельна ділянка передана за актом прийому-передачі від 04.10.2010р. При цьому, суд приходить до висновку, що факт скасування рішення Господарського суду м. Києва від 11.09.2008р. у справі №2/282 не може бути підставою для розірвання договору від 09.07.2009р. №802/1858 «Про внесення до договору оренди земельної ділянки від 30.09.2008р. №66-6-00493 укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Мега Луол» для будівництва, експлуатації та обслуговування автосалону зі станцією технічного обслуговування та торгово-виставковим павільйоном на вул. Серафимовича у Дніпровському районі м. Києва» укладеного між ТОВ „Компанія Сенс" та Київською міською радою з підстав відсутності згоди Київської міської ради на оренду земельної ділянки в подальшому.
Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З врахуванням того, що прокурором та позивачем не надано суду доказів порушення відповідачем умов спірного договору, що є підставою для його розірвання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Головуючий суддя Баранов Д.О.
судді Ониськів О.М.
Куркотова Є.Б.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.02.2013р.