Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 телефон 67-28-47
Іменем України
31 січня 2013р. справа №5028/14/72/2012
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»,
вул.Комсомольська,55б, м. Чернігів, 14000
До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
АДРЕСА_1, 14027
Про стягнення 17 694грн. 82коп.
Суддя Книш Н.Ю.
Від позивача: 17.01.13р., 31.01.13р. - Рябчук С.В. юрисконсульт довіреність №10 від 02.01.13р.
Від відповідача: 17.01.13р., 31.01.13р. - ОСОБА_1 фізична особа-підприємець
Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні з 17.01.13р. по 31.01.13р. перерви на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8742,19грн. за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. згідно договору № 1-0516 від 01.06.09р., пені в сумі 8690,02грн. за період з 04.01.12р. по 26.05.12р., 3% річних в сумі 219,56грн. за період з 02.11.11р. по 01.12.12р., втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 43,05грн. за період з 02.11.11р. по 30.09.12р.
Від позивача надійшло пояснення від 02.01.13р., в якому зазначив, що розрахунок суми заборгованості по договору №1-0516 від 01.06.09р. здійснювався виходячи з затвердженої місячної норми споживання теплової енергії на опалення та тарифу на теплову енергію для категорії «Інші споживачі» за 1Гкал, що згідно рішення Чернігівської міської ради від 30.09.08р. №263 «Про тарифи на послуги теплопостачання в м. Чернігові» затверджені норми споживання теплової енергії на опалення для категорії «Інші споживачі», які викладені в додатку до вказаного рішення, а саме місячна норма споживання тепла на опалення для «інших споживачів» протягом опалювального періоду складає 0,0236 Гкал/м2. Позивач пояснює, що фіксований тариф, за яким проводився розрахунок заборгованості, складається з затвердженої місячної норми споживання теплової енергії, тобто 0,0236 Гкал/м2 на опалення та тарифу на теплову енергію для категорії «Інші споживачі» за 1 Гкал в сумі 821,46грн. (без ПДВ) - відповідно Постанови НКРРКП України №167 від 30.09.11р., отже нарахування за опалення проводиться наступним чином: 821,46х0,0236=19,3865 (без ПДВ), що оплата за надані послуги з теплопостачання за період з жовтня 2011р. по квітень 2012 відповідачем не проводилась взагалі.
Представник відповідача гр.ОСОБА_3 не був допущений до участі у судовому засіданні 17.01.2013 року, оскільки подана ним довіреність від 16.01.13р. як на представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 всупереч вимогам ст.28 Господарського процесуального кодексу України нотаріально не посвідчена.
Представник відповідача в судовому засіданні 17.01.13р. надав відзив на позовну заяву від 17.01.13р., в якому проти позову заперечував та зазначив, що усі рахунки-фактури на оплату послуг (на підставі, яких відповідач повинен був сплачувати за теплоенергію та оформлення яких не передбачено договором №1-0516 від 01.06.09р.) містять розрахунок нарахувань на підставі паспорта послуг (який теж не передбачений договором), де одиниця вимірювання є Гкал, їх кількість, наданих за місяць, складає 61,8 за тарифом 19,3865грн., що тариф розрахований відповідно до нормативних актів, а звідки чи на підставі якого нормативного документа був взятий показник обсягу споживчих послуг у розмірі 61,8Гкал, що дорівнює площі приміщення - залишається невідомим, що згідно рахунків-фактур, наданих суду як докази нарахованих щомісячних сум до сплати за спожиту теплоенергію, показники для розрахунків однакові, а суми до сплати різні. Крім того, відповідач зазначив, що позивач подав позов до ФОП ОСОБА_1 незважаючи на те, що 31.08.12р. між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» було укладено договір №3108 оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_2, згідно п.3.4.4 якого «ТК «Комфорт» зобов'язується оплатити в повному обсязі заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед третіми особами за комунальні послуги, яка має місце на дату набрання чинності цим договором, що після укладання і підписання даного договору 01.09.12р. був підписаний трьохсторонній договір №1-0534 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії між ПАТ «Облтеплокомуненерго», ТОВ «ТК «Комфорт» та ФОП ОСОБА_1, під час укладання даного договору позивач був ознайомлений з договором між ФОП і ТОВ та копія даного договору оренди була додана додатком до трьохстороннього договору, у зв'язку з викладеним відповідач вважає, що позов поданий до неналежного відповідача.
Представник позивача та відповідач в судовому засіданні надали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.
Відповідач в судовому засіданні заявив усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «ТК «Комфорт». Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «ТК «Комфорт» у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю, зазначивши, що ніяких договірних зобов'язань у них з ТОВ «ТК «Комфорт» на момент виникнення заборгованості ФОП ОСОБА_1 не було і договір переуступки боргу не укладався.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (ст. 27 Господарського процесуального кодексу України).
Суд не задовольнив усне клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «ТК «Комфорт», оскільки відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є процесуальною дією і відповідне клопотання необхідно подавати в письмовій формі із зазначенням, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі, з наведенням обґрунтувань та доказів, що рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки ТОВ «ТК «Комфорт» щодо однієї із сторін у даній справі. Відповідачем не подано доказів, що рішення господарського спору може вплинути на права та обов'язки ТОВ «КТ «Комфорт» як третьої особи.
Окрім того, враховуючи, що предметом позову у даній справі є зобов'язання відповідача перед позивачем по сплаті боргу за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року на підставі договору №1-0516 від 01.06.09р., укладеного між ВАТ «Облтеплокомуненерго» та ФОП ОСОБА_1, а також зобов'язання відповідача по сплаті пені, 3% річних і втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, враховуючи наявні у справі докази, суд не знаходить достатніх правових підстав вважати, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки ТОВ «КТ «Комфорт», яке не є стороною у справі. На день розгляду справи у суді відповідачем, як і позивачем, не подано належних та допустимих доказів у відповідності до приписів ст.520, ст. 521 Цивільного кодексу України щодо заміни боржника у зобов'язанні.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Згідно п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго», державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 19.04.12р., номер запису 10641050013001350, Публічне акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» є новим найменуванням відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго».
Згідно п.1.2 Статуту Публічне акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» є правонаступником майна, майнових прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» та Державного комунального підприємства теплових мереж «Облтеплокомуненерго».
Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України в реєстрі значиться Публічне акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго», ідентифікаційний код 03357671, місцезнаходження м. Чернігів, вул.Комсомольська,55-б.
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія В00 НОМЕР_2 ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 09.02.2004р., номер запису 20640170000010678. Надана позивачем копія довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців свідчить про наявність запису станом на 27.12.12р. про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.
У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Як свідчать матеріали справи, 01.06.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго», та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір на постачання теплової енергії №1-0516.
Відповідно до п.1.1. договору виробник (позивач у справі) бере на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати споживачеві (відповідачу у справі) теплову енергію для підігріву води та опалення (необхідне підкреслити), а споживач зобов'язується сплачувати виробникові за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачу для об'єктів, перерахованих у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору на опалення, гаряче водопостачання та технологічні потреби.
У додатку № 1 до договору сторони визначили, що опалювальний об'єкт знаходиться в АДРЕСА_2, нежитлове приміщення, площа 61,8кв.м.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17.02.2009р. №44 «Про переведення квартир з житлового фонду до нежитлового в Деснянському районі» переведено з житлового фонду до нежитлового квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1.
Відповідно до п.11.1 договору він діє до 10.10.09р. включно, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно пролонгованим з дня збігу попереднього терміну його дії на наступний річний термін, якщо протягом останнього місяця дії договору від жодної зі сторін не надійшло заяви про відмову від нього.
Приймаючи до уваги, що сторонами не подано суду доказів відмови від договору на постачання теплової енергії №1-0516 від 01.06.2009р., суд доходить висновку, що вказаний договір діяв в період постачання позивачем відповідачу теплової енергії у період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року.
Згідно п.1.2 договору тарифи на послуги на момент укладання договору становлять за опалення 671,99грн./1Гкал або 15,86грн./1м.кв. Тарифи за комунальні послуги змінюються за поданням виробника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку. Нові тарифи є обов'язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладання додаткових угод.
Згідно п.1.3 договору розмір щомісячної плати за надані послуги (загальна вартість послуг) у разі безоблікового споживання теплової енергії на момент укладення договору становить 980,15грн., у тому числі за: опалення 980,15грн. (за 61,8 кв метрів). У разі наявності (встановлення) приладів обліку теплової енергії або водолічильника остаточна вартість послуг визначається згідно їх показань.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №263 від 30.09.08р. «Про тарифи на послуги теплопостачання в м. Чернігові» встановлені місячні норми споживання теплової енергії на опалення для бюджетних установ та інших споживачів, де для інших споживачів норма споживання становить 0,0236 Гкал/м.кв.
Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №167 від 30.09.2011р., яка набрала чинності з 01.10.2011р., відкритому акціонерному товариству «Облтеплокомуненерго» (м. Чернігів) затверджено тариф на теплову енергію для інших споживачів - 821,46 грн. за 1Гкал (без ПДВ).
Про зміну тарифів на теплову енергію позивачем на адресу відповідача був направлений рекомендованою кореспонденцією лист вих.№4776 від 11.10.11р.
Відповідно до п.6.2. договору розрахунки за теплову енергію здійснюються за 1 кв. метр опалювальної площі в опалювальний сезон для нежитлових приміщень при відсутності приладів обліку.
Як вбачається із матеріалів справи та поданого позивачем письмового пояснення по справі, нарахування за опалення проводиться шляхом визначення розміру фіксованого тарифу за 1 кв.м опалювальної площі, а саме 821,46грн. (без ПДВ)х0,0236Гкал/м.кв = 19,3865грн. (без ПДВ) за 1кв.м опалювальної площі. В подальшому для визначення щомісячної вартості послуг з опалення, розмір фіксованого тарифу перемножується на розмір опалювальної площі 61,8кв.м, який сторонами визначений у додатку №1 до договору №1-0516 від 01.06.09р., і становить 1437,71грн., та коригується в квітні місяці 2011р. та в жовтні місяці 2012р. в залежності від початку та закінчення опалювального сезону за розпорядженням Чернігівської міської ради.
Згідно розпорядження Чернігівської міської ради від 05.10.11р. №190-р «Про початок опалювального сезону 2011-2012 років» вирішено розпочати опалювальний сезон 2011-2012 років з 15.10.2011 року.
Згідно розпорядження Чернігівської міської ради від 12.04.12р. №73-р «Про закінчення опалювального сезону 2011-2012 років» вирішено закінчити опалювальний сезон 2011-2012 років 15 квітня 2012 року.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставив відповідачу теплову енергію для опалення за період жовтень 2011р. - квітень 2012р. на загальну суму 8742,19грн. (жовтень 2011р. - 834,79грн., листопад 2011 року - 1437,71грн., грудень 2011 року - 1437,71грн., січень 2012р. - 1437,71грн., лютий 2012 року - 1437,71грн., березень 2012р. - 1437,71грн., квітень 2012р. - 718,85грн.) згідно рахунків-фактур за вказаний період, копії яких додано позивачем до матеріалів справи (а.с.12-19).
Наведені рахунки-фактури свідчать про те, що позивачем проводилися нарахування за відпущену відповідачу теплову енергію з огляду на встановлення розпорядженнями Чернігівської міської ради початку та завершення опалювального сезону 2011-2012 років.
З огляду на вище викладене суд доходить до висновку про безпідставність заперечень відповідача, щодо розміру щомісячно нарахованих позивачем відповідачу сум за спожиту теплову енергію за період жовтень 2011 року по квітень 2012 року на підставі договору №1-0516 від 01.06.2009 року.
Відповідно до п.3.2.20 договору споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника, в порядку передбаченому договором.
Згідно п.6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем, здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виробника по затвердженим тарифам. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством.
Відповідно до п.6.4. договору розрахунки споживача з виробником за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця.
За умовами п.6.5. договору розрахунки по договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.
Як свідчать матеріали справи, відповідач за отриману теплову енергію не розрахувався. Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 8742,19грн., що підтверджується матеріалами справи.
Суд не приймає заперечення відповідача проти позову виходячи за наступного.
Відповідач у відзиві на позов в обґрунтування заперечень посилався на укладання між ПАТ «Облтеплокомуненерго», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТК «Комфорт» трьохстороннього договору на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії №1-0534 від 01.09.12р., у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_1 вважає, що є неналежним відповідачем у даній справі. Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки підставою подачі позову у даній справі є невиконання зобов'язань відповідачем з оплати отриманого теплової енергії за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р., тобто до моменту укладання трьохстороннього договору №1-0534 від 01.09.12р., який згідно п.11.1 набуває чинності з дня його підписання та не містить умов щодо зворотної дії у часі.
Також, суд не прийняв до уваги твердження відповідача про укладання між ним на ТОВ «ТК «Комфорт» угоди про переведення боргу, оскільки відповідно до ст.520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора і правочин щодо заміни боржника відповідно до ст.521 ЦК України вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання. Відповідачем же не подано суду письмової угоди (у відповідності до приписів ст.520, 521 Цивільного кодексу України), погодженої з позивачем, щодо переведення боргу на нового боржника, в тому числі щодо сплати пені, 3% річних, втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції.
Слід зазначити, що умови договору оренди №3108 від 31.08.12р. (копія, якого додана до матеріалів справи відповідачем), підписаного між орендодавцем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та орендарем товариством з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» не є обов'язковими для публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго», яке не є стороною такого договору.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, борг в сумі 8742,19грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 219,56грн. за період з 02.11.11р. по 01.12.12р., втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 43,05грн. за період з 02.11.11р. по 30.09.12р.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок стягуваних сум, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції обґрунтовані і підлягають задоволенню повністю в сумі 43,05грн. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 218,83грн., у зв'язку з допущеними позивачем арифметичними помилками при проведенні розрахунку, зокрема щодо визначення кількості днів прострочення платежу за період з 03.04.12р. по 03.05.12р., де прострочка становить 31 день, а не 32 дні як вказав позивач у розрахунку.
Позивач, посилаючись на приписи Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» та п.7.3.3 договору, просить стягнути з відповідача пеню в сумі 8690,02грн. за період з 04.01.12р. по 26.05.12р., нараховану у розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідач в судовому засіданні усно заперечував проти нарахування пені, зазначивши, що позивачем при нарахуванні пені не враховані норми Закону України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань» щодо обмеження пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України. Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що пеня нарахована відповідно до Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» і розмір пені передбачений договором, який підписаний сторонами.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до п.7.3.3 договору споживач несе відповідальність за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п 6.5. цього договору - сплачує пеню у розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р., дослідивши поданий позивачем розрахунки пені, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нарахована пеня за прострочку оплати спожитої теплової енергії в сумі 8690,02грн. за період прострочки з 04.01.12р. по 26.05.12р., виходячи із розміру 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю, а заперечення відповідача щодо стягнення пені не приймаються до уваги, враховуючи вищевикладене.
Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання своєчасно не виконав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 8742,19грн., в частині стягнення 3% річних сумі 218,83грн., в частині стягнення втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 43,05грн., в частині стягнення пені в сумі 8690,02грн. В решті позову відмовити.
Приймаючи до уваги, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1609,43грн. судового збору пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 77, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (вул.Комсомольська,55/б, м. Чернігів, р/р 26004300000976 в ПАТ банк «Демарк» м. Чернігова, МФО 353575, ідентифікаційний код 03357671) 8742грн.19коп. боргу, 8690грн.02коп. пені, 218грн.83коп. три проценти річних, 43грн.05коп. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, 1609грн.43коп. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Повний текст рішення складено 05.02.2013р.
Суддя Н.Ю. Книш