ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-9/17410-2012 22.01.13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська
страхова група"
До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова
компанія "ОРАНТА"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 11222, 31 грн.
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники сторін:
Від позивача Пасічна Н. В. (дов. № 0112-449 від 26.12.2012р.)
Від відповідача не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (далі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) в розмірі 8 054, 00 грн., 3 % річних в розмірі 937, 35 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2 230, 96 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 625, 979, 993, 1191 ЦК України, ст. 27 ЗУ "Про страхування", ст.ст. 22, 35, 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/17410-2012, розгляд справи призначено на 22.01.2013 року.
21.01.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано документи по справі на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року.
22.01.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано відзив на позовну заяву.
У судове засідання 22.01.2013 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Представником позивача в судовому засіданні 22.01.2013 року надано усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному об'ємі.
Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та не скористався своїм правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
05 грудня 2006 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі по тексту - позивач) (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» (страхувальник) укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 28-0101-1002 (надалі - Договір), відповідно до умов якого страхувальник передає, а страховик приймає на страхування ризики, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом; заподіянням шкоди життю, здоров'ю та/або майну третіх осіб; настанням нещасного випадку із застрахованими особами. Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами, зазначеними в додатку № 1 до договору та додатковим обладнанням; заподіянням шкоди життю, здоров'ю та/або майну третіх осіб; настанням нещасного випадку зі застрахованими особами.
В додатку № 1 до договору зазначені такі об'єкти страхування:
- ВАЗ 2107, державний номер АА 9981 ВА, 2005 року випуску;
- ВАЗ 2107, державний номер АА 9982 ВА, 2005 року випуску;
- ВАЗ 2107, державний номер АА 9979 ВА, 2005 року випуску;
- ВАЗ 2107, державний номер АА 9980 ВА, 2005 року випуску.
Згідно довідки № 11/1967 від 14.03.2007 року Відділу державної автомобільної інспекції Управління внутрішніх справ України в Полтавській області вбачається, що 07.02.2007р. в 5 год. 05 хв. в м. Полтава на вул. М. Бірюзова внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ВАЗ 2107, державний реєстраційний №АА9982ВА, під керуванням водія - Кислого Олександра Михайловича, отримав механічні пошкодження: переднє ліве крило, передня ліва дверка, задня ліва дверка, заднє ліве крило, задній лівий диск, ліва середня, задня стійки.
Як вбачається з постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 13.03.2007 року у справі №3-1157/2007, Нелепа В. Є. 07.02.2007 року в 05 годин 05 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ 21070, державний реєстраційний № ВІ 4525 АВ у напрямку пров. Шевченка при повороті ліворуч не впевнився в безпеці свого маневру та скоїв зіткнення з автомобілем, що рухався в зустрічному напрямку ВАЗ 2107, державний реєстраційний № АА 9982 ВА під керуванням Кислого О. М., внаслідок чого автомобілі отримали технічні ушкодження, чим порушив п. п. 10.1., 10.4 ПДР України, та вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КпАП України.
Нелепу В. Є. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КупАП та притягнуто до адміністративної відповідальності, призначено стягнення у вигляді штрафу, за зазначену вище дорожньо-транспортну пригоду постановою Полтавського районного суду Полтавської області, від 13.03.2007 року у справі №3-1157/2007.
Відкрите акціонерне товариство національна страхова компанія «ОРАНТА» (далі по тексту - Відповідач) за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6142975 від 20.06.2006 року, який діяв на 07.02.2007 року, застрахувало цивільно-правову відповідальність Нелепи В. Є., а отже саме відповідач у справі є відповідальним за вину вказаної особи (Нелепи В. Є.) у настанні ДТП щодо заподіяних збитків. За зазначеним полісом, забезпеченим транспортним засобом є 21070, державний реєстраційний № ВІ 4525 АВ.
19.02.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група», звернулося до Позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за пошкодження внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов договору добровільного страхування є страховим випадком.
На підставі заяви страхувальника від 19.02.2007 року та страхового акту №5889Т від 09.07.2007р. року, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 8 054, 00 грн., яке було перераховане ФОП Базилев М. В., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного доручення №2828 від 11.07.2007р.
20.11.2008 року позивач направляв відповідачу Заяву на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу в розмірі 8054, 00 грн., яку останній отримав 27.11.2008 року, що підтверджується матеріалами справи. Зазначена заява була залишена відповідачем без відповіді.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 8054,00 грн. відшкодування понесених витрат в порядку регресу, 3 % річних в розмірі 937,35 грн. та суму інфляційних нарахувань в розмірі 2230,96 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідачем заперечено проти задоволення позовних вимог з посиланням на те, що у відповідності до ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України у позивача сплив строк позовної давності для захисту свого порушеного права, що є підставою для відмови у позові.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно п.п. 38.2.3. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.
Як встановлено судом, позивач виплатив страхове відшкодування за договором в розмірі 8054, 00 грн. 11.07.2007 року, таким чином строк позовної давності для звернення до відповідача з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8 054, 00 грн. сплив 11.07.2010 року.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8054,00 грн. 30.11.2012 року, тобто після спливу строку позовної давності без клопотанян про поновлення таких строків з зазначенням причин поважності пропуску строку позовної давності.
В матеріалах справи міститься заява відповідача про застосування строку позовної (Відзив на позовну заяву) від 21.01.2013 року.
Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню відповідно до ст. 267 ЦК України через сплив строку позовної давності.
Витрати по оплаті судового збору покладається на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 28.01.2013р.
Суддя Г.П. Бондаренко