Постанова від 31.01.2013 по справі 33/5005/7494/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2013 року Справа № 33/5005/7494/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Лазаренко П.М.

За участю представників сторін:

від позивача-1: Мовсесова Г.Г. представник, довіреність №10/3-177 від 18.12.12;

від позивача-2: Плахтиря О.О., довіреність №1658 від 29.12.12;

від відповідача: Білоус А.В. представник, довіреність №237 від 06.03.12

Прокурор у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Дніпропетровської філії приватного акціонерного товариства "Київстар", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2012 року у справі № 33/5005/7494/2012

за позовом прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради; міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт", м. Дніпропетровськ

до приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Дніпропетровської філії приватного акціонерного товариства "Київстар", м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 208 грн. 79 коп.

Рішенням господарського господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2012 року (суддя Рудовська І.А.) позов прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Дніпропетровської філії приватного акціонерного товариства "Київстар на користь департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради до міського бюджету 3 003 грн. 66 коп. збитків. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Дніпропетровської філії приватного акціонерного товариства "Київстар" на користь міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" 4 205 грн. 13 коп. збитків. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Дніпропетровської філії приватного акціонерного товариства "Київстар" в доход державного бюджету України 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду приватне акціонерне товариство "Київстар" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального і матеріального права.

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровський електротранспорт" і Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради просять рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київстар" без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, (орендодавець) та закритим акціонерним товариством "Київстар Дж.Ес.Ем.", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Київстар", (орендар) укладено договір оренди від 01.06.2009 року №308-УКВ/09, за яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення та частину даху загальною площею 151,72 кв.м. (7,97 кв.м.+143,75 кв.м.), для розміщення антенно-фідерних пристроїв (143,75 кв.м.) та обладнання базової станції мобільного зв'язку (7,97 кв.м.), що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 31-а, й перебуває на балансі міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт".

Згідно акту приймання-передачі від 01.06.2009 року приміщення було передано орендарю у користування.

Відповідно п.10.1 строк дії даного договору встановлений з 01.06.2009 року по 18.05.2012 року включно.

В силу ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строк дії договору було автоматично пролонговано на таких самих умовах і на той самий строк, у зв'язку з відсутністю заперечень сторін протягом місяця після закінчення терміну дії договору.

Аналогічні положення щодо автоматичної пролонгації договору також встановлені статтею 764 Цивільного Кодексу та статтею 284 Господарського кодексу.

У відповідності з п. 3.5 договору оренди від 01.06.2009 року №308-УКВ/09 орендар зобов'язаний щомісяця перераховувати орендну плату за договором не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п. 3.4. договору орендна плата визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Розмір базової орендної плати становить 8078 грн. 92 коп. (базова за квітень 2009 року) (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору оренди визначено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50% від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управліннями Державного казначейства за місцем реєстрації орендаря, як платника податків та зборів, в районних податкових інстпекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401 у розмірі 4039 грн. 46 коп.

- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 4039 грн. 46 коп. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.

Одним з основних обов'язків орендаря є зобов'язання використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню (ч.2 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

У п. 5.1. договору оренди від 01.06.2009 року №308-УКВ/09 встановлено обов'язок орендаря використовувати об'єкт оренди відповідно до його цільового призначення та умов договору.

Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.773 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.285 Господарського кодексу України та ч.1 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

На виконання плану Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на 1 квартал 2012 року фахівцями інспекції проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.

Результати ревізії викладені в акті від 16.03.2012 року № 06-21/34.

При обстеженні нежитлового приміщення по вулиці Героїв Сталінграду, 31А, яке використовує орендар - закрите акціонерне товариство "Київстар Дж.Ес.Ем." відповідно договору від 01.06.2009 року № 308-УКВ/09, комісією встановлено, що фактично орендар займає приміщення площею 9,92 кв.м. під обладнання та 143,75 кв.м. під антену, відповідно договору 7,97 кв.м. - під обладнання, 143,75 кв.м. - під антену.

Проведеним державною фінансовою інспекцією перерахунком по договору оренди від 01.06.2009 року №308-УКВ/09 визначено недоотримання орендної плати за період з 01.12.2010 року по 31.12.2011 року на загальну суму 7 208 грн. 79 коп., з яких до міського бюджету - 3 303 грн. 66 коп., балансоутримувачу - 4 205 грн. 13 коп.

У відповідності із ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підтвердження факту зайняття відповідачем приміщення більшої площі ніж передбачено договором оренди від 01.06.2009 року №308-УКВ/09 балансоутримувачем (міське комунальне підприємство "Дніпропетровський електротранспорт") надано до справи копію акта контрольних обмірів нерухомого майна від 13.02.2012 року (т.1, а.с. 68), складеного та підписаного лише представниками балансоутримувача в присутності головного контролера-ревізора. Як вбачається з цього акту представники орендаря - закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." під час проведення контрольних обмірів орендованого приміщення були відсутні і доказів повідомлення відповідача про день і час проведення обміру позивачем не надано. Крім того, в акті контрольних обмірів не відображено яким чином відбувались заміри приміщення, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати цей акт належним доказом у справі.

Враховуючи наведене, позивачами не доведено (не надано належних та допустимих доказів) використання відповідачем приміщення більшої площі ніж обумовлено договором оренди.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

В силу ч.2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Враховуючи характер позову про стягнення збитків, для відшкодування збитків необхідна наявність складу господарського правопорушення: наявність збитків та встановлення їх розміру, порушення господарського зобов'язання, причинно-наслідковий зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками, вина. Відсутність вини доводиться відповідачем, всі інші складові господарського правопорушення, відповідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, повинні доводитися позивачем.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, причинно-наслідковий зв'язок між збитками та правопорушенням є залежністю факту настання майнової шкоди (та її розміру) від правопорушення, чи неналежного виконання зобов'язання. Це означає, що господарське правопорушення повинно передувати виникненню збитків.

Як вбачається з матеріалів справи факт порушення відповідачем зобов'язання було виявлено під час проведення контрольних обмірів приміщення, яке орендує відповідач, тобто 13.02.2012 року, про що було складено акт контрольних обмірів приміщення. В своєму рішенні суд першої інстанції встановив, що саме актом ревізії від 16.03.2012 року № 06-21/34 встановлено порушення з боку відповідача, що призвело до нанесення матеріальної шкоди (збитків) позивачам і тому суд погодився з розрахунком, який було надано при поданні позовної заяви.

В даному випадку донарахування орендної плати зроблено за період з 01.12.2010 року по 31.12.2011 року (т.1, а.с. 18), тоді як невідповідність площі орендованого відповідачем приміщення було зафіксовано актом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 16.03.2012 року № 06-21/34 (т.1, а.с. 19-21). В такому випадку розрахунок спричинених збитків мав би бути починаючи з 16.03.2012 року до моменту подання позову. Проте, у конкретному випадку збитки позивача у вигляді недоотриманої орендної плати передували факту виявлення фінансовою інспекцією використання відповідачем більшої площі приміщення, ніж визначено у договорі оренди, тобто тим діям відповідача, які позивач вважає господарським правопорушенням, а тому причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою відповідача і збитками відсутній.

Враховуючи те, що позивачем не були доведені такі складові господарського правопорушення як наявність збитків та їх розмір, порушення відповідачем господарського зобов'язання (або інша протиправна поведінка), причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення» відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Відповідач надав до суду відзив на позов, а також доповнення до відзиву, в яких наведені заперечення проти заявленого позову. Але у мотивувальній частині рішення суд не зазначив доводи, за якими відхилив докази відповідача.

Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої прийнято рішення, є порушенням вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з цим суд апеляційної інстанції не погоджується з посиланням приватного акціонерного товариства "Київстар" на те, що господарським судом не надано належної оцінки правильності визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурори та їх заступники мають право звертатись до суду з позовними заявами в інтересах держави.

Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст.ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами, є сільські, селищні, міські ради.

Статтею 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Департамент корпоративних прав та правового забезпечення є виконавчим органом Дніпропетровської міської ради. Міське комунальне підприємство "Дніпропетровський електротранспорт" є підприємством, заснованим на власності територіальної громади м. Дніпропетровська. Засновником підприємства є Дніпропетровська міська рада (п.п. 1.1, 1.2 Статуту міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт"). Тобто, дане підприємство створено органом місцевого самоврядування для задоволення потреб територіальної громади та його діяльність є необхідною для забезпечення мешканців міста відповідними послугами.

При викладених обставинах апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київстар" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2012 року у справі № 33/5005/7494/2012 скасувати частково.

У позові відмовити.

Головуючий суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 05.02.13р.

Попередній документ
29069001
Наступний документ
29069004
Інформація про рішення:
№ рішення: 29069002
№ справи: 33/5005/7494/2012
Дата рішення: 31.01.2013
Дата публікації: 06.02.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори