КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40
24 грудня 2012 року Справа № 1170/2а-3374/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області
прозобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області, в якому просить зобов'язати суб'єкта владних повноважень внести зміни до розпорядження за №622-р "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_2", а саме - у п.1 Розпорядження №622-р після слів та цифр "земельної ділянки площею 2,00 га", доповнити словами "пасовищ".
Позивач свої вимоги мотивував тим, що на підставі заяви від 19.07.2011 року головою Компаніївської РДА видано розпорядження №622-р щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства (код класифікатора - 2.2) із земель сільськогосподарського призначення державної власності (запасу) на території Червонослобідської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. 15.03.2012 року позивачем замовлено розробку проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки в ПП "Ленд-В". Під час розробки проекту землеустрою було встановлено, що в Розпорядженні №622-р від 01.08.2011 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не вказано категорії земель, що передаються у власність (рілля, пасовища тощо).
29.05.2012 року позивач звернувся із заявою до Компаніївської районної державної адміністрації, щодо внесення змін до Розпорядження №622-р від 01.08.2011 року, а саме у п.1 після слів та цифр "земельної ділянки площею 2,00 га" доповнити словами "пасовищ".
13.07.2012 року Відповідачем надано відповідь, якою позивачу було відмовлено в задоволені заяви, в зв'язку з обробітком вищевказаної земельної ділянки без правовстановлюючого документу та порушення п.4 Розпорядження № 622-р від 01.08.2011 року.
Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на набуття права власності на дану земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.
Відповідачем до суду надано письмове заперечення, відповідно до якого позов ним не визнається, оскільки відповідно до письмової інформації сільського голови Червонослобідської сільської ради гр. ОСОБА_3, який перебуває у сімейних відносинах з позивачем, самовільно без встановлюючих документів на земельну ділянку, проводить її обробіток. До даної земельної ділянки входить і ділянка, дозвіл на розроблення проекту землеустрою якої наданий позивачці.
Відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про охорону землі" на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання пасовищ. В
зв'язку з цим, позивачці було відмовлено у внесені змін до розпорядження.
Представник позивача у судове засідання не з'явилась, надала до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі відповідно до адміністративного позову.
Представник відповідача в судові засідання не з'явилася, надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі. У задоволенні позову просила відмовити.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України -особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, здійснення подальшого розгляду справи можливо у порядку письмового провадження.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та поданні суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.07.2011 року позивач звернувся до Компаніївської РДА з заявою про надання земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Червонослобідської сільської ради Компаніївського району (а.с7).
01.08.2011 року головою Компаніївської РДА видано розпорядження №622-р "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1" (а.с.6 ).
15.03.2012 року позивачем замовлено розробку проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки в ПП "Ленд-В" (а.с.8).
Під час розроблення вказаного проекту встановлено, що в розпорядженні №622-р від 01.08.2011 року не зазначено категорії земель, що передаються у власність.
29.05.2012 року позивач звернувся до Компаніївської РДА щодо надання дозволу на внесення змін до розпорядження № 622-р від 01.08.2011 року, а саме - у п.1 після слів та цифр "земельної ділянки площею 2,00 га" доповнити словами "пасовищ" (а.с.9).
Листом від 13.07.2012 року вих. № 01-32/53/1 Компаніївською РДА роз'яснено позивачу, що відповідно до ст. 37 Закону України "Про охорону земель" зазначено, що на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання пасовищ, тощо. Крім того, зазначено, що відповідно до інформації, поданої сільським головою Червонослобідської сільської ради від 14.05.2012 року за № 02-23/93, зазначено, що земельна ділянка, яка відводиться гр. ОСОБА_2 у приватну власність є пасовищем та яка оброблена без правовстановлюючих документів. За таких обставин, на думку відповідача, не виконується п.4 розпорядження № 622-р від 01.08.2011 року, а тому в подальшому погодженні щодо вказаної земельної ділянки позивачу відмовлено (а.с.10).
Стаття 14 Конституції України встановлює, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до пункту "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства.
За приписом частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
За правилами статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх
повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений в статті 118 Земельного кодексу України, відповідно до частини шостої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Отже, статтею 118 Земельного кодексу України встановлено вимоги до заяви, яку подають громадяни до РДА з метою одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та виключний перелік документів, які додаються до такої заяви.
Матеріали справи свідчать, що з метою реалізації закріпленого в Конституції України та Земельному кодексі України права власності на землю, позивач подав заяву про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства дотримано вимоги ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.(а.с7).
Подальші дії, визначені в статті 118 Земельного кодексу України, а саме погодження проекту землеустрою та прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, були не здійсненні у зв'язку з відмовою відповідача у подальшому погоджені на підставі не виконання пункту 4 розпорядження № 622-р від 01.08.2011 року. Так відповідачем зазначено, що згідно інформації, поданої сільським головою Червонослобідської сільської ради Компаніївського району, громадянином ОСОБА_3 відбулось самовільне захоплення та розорення земель запасу площею 25,02 га в контурі -19 на території Червонослобідської сільської ради.
Проте, відповідачем не доведено в судовому засіданні реальність вказаної підстави для відмови у внесенні до розпорядження № 622-р доповнення, про яке просила позивач.
Так, представником відповідача зазначено в судовому засіданні про те, що вищевказана інформація сільського голови райдержадміністрацією не перевірялась, а було направлено до прокуратури Компаніївського району Кіровоградської області звернення від 01.06.12 р. № 01-6/52/2 щодо самовільного захоплення та розорення земель запасу Чорнослобідської сільської ради в контурі № 19 ОСОБА_3 з проханням вжити заходи прокурорського реагування (а. с. 39)
В матеріалах справи міститься повідомлення прокурора Компаніївського району про те, що звернення Компаніївської РДА щодо самовільного захоплення та розорення земель запасу Чорнослобідської сільської ради площею 25,02 га ОСОБА_3 направлено за належністю до Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області в червні 2012 року (а. с. 64)
Листом Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області від 07.12.2012 року вих. №5893/1, повідомлено суд про те, що протягом 2012 року перевірок стосовно гр. ОСОБА_3 по факту самовільного захоплення та розорення земель запасу на території Червонослобідської сільської ради Державною інспекції сільського господарства в Кіровоградській області не проводилось (а. с.75).
Листом відділу Дерземагенства у Компаніївському районі від 10.12.2012 року вих.№28/01/01-
11 повідомлено суд про те, що протягом 2011-2012 років ОСОБА_3 не притягувався до адміністративної відповідальності щодо самовільного використання земельної ділянки площею 25,02 га пасовищ на території Червонослобідської сільської ради Компаніївського району.
Відповідач не надав жодного доказу, які б підтверджували самовільного захоплення та розорення земель запасу на території Червонослобідської сільської ради саме позивачем або за дорученням позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно відмовив у подальшому погоджені проекту землеустрою, посилаючись на невиконання п.4 Розпорядження №622-р від 01.08.2011 року.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 p. №586-XIV до повноважень місцевої державної адміністрації в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля віднесено, зокрема, розпорядження землями державної власності відповідно до закону.
Відповідно до ст. 17, п. 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відмовляючи позивачу у подальшому погодженні, що стосується питання відведення вищенаведеної земельної ділянки, відповідач, відповідно до пунктів 2-8 ч. 3 ст. 2 КАС України, повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Натомість, Компаніївська РДА без посилання на нормативно-правові акти, які надають їй право так діяти, перешкоджає позивачу в реалізації права на отримання земельної ділянки у власність.
Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів.
Таким чином, повноваження щодо розпорядження землями належить виключно відповідачу, для реалізації яких йому надано право діяти в установлений законодавством спосіб, не виходячи за межі компетенції, дотримуючись норм земельного законодавства.
Отже, питання щодо надання дозволу належить до компетенції відповідача за умови дотримання позивачем вимог земельного законодавства щодо отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, Компаніївською районною державною адміністрацією не доведено правомірність відмови у подальшому погодженні, що стосується питання відведення земельної ділянки, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати Компаніївську районну державну адміністрацію Кіровоградської області внести зміни до розпорядження №622-р "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1", а саме у пункті 1 Розпорядження № 622-р після слів та цифр "земельної ділянки площею 2,00 га", доповнити словами "пасовищ".
Присудити ОСОБА_1 судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби безспірно списати з рахунку Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області грошові кошти в розмірі 32 грн. 19 коп.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Р.В. Жук