29 січня 2013 року Справа № 2а/0370/4235/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,
з участю представників відповідача Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби Гордійчук О.К., Заболотної Л.М., Сафарової О.Т.,
представника відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області Доскуч Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2012 року №0014491701, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернувся з позовом до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Ківерцівська МДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2012 року №0014491701.
04.01.2013 року позивач збільшив позовні вимоги, зокрема, просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2012 року №0014491701 та стягнути з Державного бюджету України на його користь 122189,71 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Ухвалою суду від 15.01.2013 року в даній адміністративній справі залучено як другого відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУДКСУ у Волинській області).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності задекларованого від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації за липень 2012 року та достовірності заявленого відшкодування з бюджету податку на додану вартість Ківерцівською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 19.12.2012 року №0014491701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 122190,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 30547,00 грн.
Позивач не погоджується із даним податковим повідомленням-рішенням та висновками, викладеними в акті перевірки, зокрема, вказує, що відповідач неправильно трактує норми права, пов'язані з придбанням, державною реєстрацією та використання в господарській діяльності транспортних засобів. Придбання транспортних засобів здійснювалося позивачем для використання в господарській діяльності.
При цьому, державна реєстрація придбаних транспортних засобів проводилася за позивачем як за фізичною особою, а не як суб'єктом господарювання, оскільки Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, передбачена державна реєстрація транспортних засобів лише за фізичною або юридичною особою. В зв'язку з наведеним, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2012 року №0014491701та стягнути з Державного бюджету України на його користь 122189,71 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Позивач в судове засідання не прибув, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представники відповідача Ківерцівської МДПІ в судовому засіданні та в наданих письмових запереченнях адміністративний позов не визнали. Суду пояснили, що за результатами проведеної перевірки позивача встановлено завищення податкового кредиту за липень 2012 року на суму 122189,71 грн., який був сформований за наслідками операції з придбання сідельного тягача марки RENAULT модель 430.18 T PREMIUM. Зазначили, що до податкового кредиту приватного підприємця можливе включення податку на додану вартість по транспортним засобам, зареєстрованим лише на суб'єкта господарювання (а не на приватну особу) за умови використання в оподатковуваних операціях. Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.3, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки фізичною особою - підприємцем в липні 2012 року до податкового кредиту було включено вартість транспортного засобу, зареєстрованого на фізичну особу. З огляду на це вважають, що позивачем не підтверджено, відображене у декларації за серпень 2012 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 112190,00грн. Враховуючи наведене, вважають податкове повідомлення-рішення Ківерцівської МДПІ від 19.12.2012 року №0014491701 законним та просять відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача ГУДКСУ у Волинській області адміністративний позов не визнала, суду пояснила, що відповідно до Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 року №39 та пунктів 12, 13 статті 200 ПК України орган державної податкової служби надає висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету, на підставі якого орган казначейства перераховує платникові податку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Станом на 18.01.2013 року висновки Ківерцівської МДПІ для повернення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації платника за липень, серпень 2012 року на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 до ГУДКСУ у Волинській області не надходили та відшкодування не проводилось.
Заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що в період з 27.11.2012 року по 30.11.2012 року Ківерцівською МДПІ проведена позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 з питань достовірності задекларованого від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації за липень 2012 року та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ на рахунок платника в банку по декларації за серпень 2012 року.
За результатами даної перевірки складено акт від 30.11.2012 року №130852/1701/НОМЕР_1, яким встановлено порушення пунктів 198.3, 198.4 статті 198 ПК України - не підтверджено відображене суб'єктом господарювання - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 у декларації за серпень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 122190 грн.
На підставі акту перевірки Ківерцівською МДПІ 19.12.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0014491701, яким позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 122190,00 грн. за серпень 2012 року та нараховано штрафні санкції у розмірі 30547,00 грн.
З матеріалів справи, зокрема, з акту перевірки вбачається, що висновки податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за липень 2012 року на суму 122189,71 грн. та завищення у декларації за серпень 2012 року бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 112190 грн. ґрунтуються на тому, що дані показники податкової звітності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 були відображені неправомірно, оскільки сформовані за наслідками операції з придбання сідельного тягача марки RENAULT модель 430.18 T PREMIUM, зареєстрованого на приватну особу, а не на суб'єкта господарювання.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) регламентовано статтею 200 Податкового кодексу України.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, мас від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Судом встановлено, що згідно вантажно-митної декларації №205070000/2012/033554 від 02.07.2012 року з вартості придбаного у фірми RENAULT TRUCKS сідельного тягача марки RENAULT модель 430.18 T PREMIUM, позивачем сплачено суму податку на додану вартість 122189,71 грн.
Таким чином, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 дотримані вимоги чинного законодавства щодо визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, так як дані, внесені ним у податкові декларації по ПДВ липень, серпень 2012 року відображають господарську діяльність і є достовірними, що підтверджується даними, відображеними у ВМД №205070000/2012/033554 від 02.07.2012 року.
Суд не погоджується з висновками відповідача Ківерцівської МДПІ, викладеними в акті перевірки про те, що до складу податкового кредиту приватного підприємця можливе включення сум податку на додану вартість по транспортним засобам, зареєстрованим лише на суб'єкта господарювання (а не на приватну особу) за умови використання їх в оподатковуваних операціях з наступних підстав.
Відповідно до пункту 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, передбачено реєстрацію транспортних засобів лише за юридичними або фізичними особами, тому у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів не може зазначатися як їх власник фізична особа -підприємець. При цьому, неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами - підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені Податковим кодексом України.
Статтею 2 Господарського Кодексу України передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання.
Згідно статті 55 ГК України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, право власності на майно повинно реєструватись за фізичною особою, а не за фізичною особою - підприємцем.
Частиною 1 статті 52 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 128 Господарського Кодексу України встановлено, що громадянин - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, на яке відповідно до Закону може бути звернено стягнення.
Таким чином, до податкового кредиту фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, можливе включення сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням транспортних засобів (тягачів, причепів, напівпричепів), за умови використання таких транспортних засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належним чином документального оформлення та підтвердження відповідних витрат і відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.
Загальний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентується статтею 198 Податкового кодексу України.
При цьому, особливих умов для формування податкового кредиту та визначення дати податкового кредиту для фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку, вищезазначеним Законом не передбачено.
Разом з цим, включення до податкового кредиту сум податку, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням транспортних засобів, можливе за умови використання таких транспортних засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належним чином документального оформлення та підтвердження відповідних витрат та відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.
З матеріалів справи вбачається, що використання придбаного транспортного засобу в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 підтверджується належними та допустимими доказами: рахунками на оплату перевезення вантажу №9 від 10.09.2012 року, №12 від 12.09.2012 року, №4 від 05.10.2012 року, податковими накладними №9 від 10.09.2012 року, №12 від 12.09.2012 року, №4 від 05.10.2012 року, актами надання послуг з перевезення вантажу №9 від 10.09.2012 року, №12 від 12.09.2012 року, №4 від 05.10.2012 року та товарно-транспортними накладними № 782357 від 07.09.2012 року, №005588 від 11.09.2012 року, №207 від 05.10.2012 року.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що транспортний засіб - сідельний тягач марки RENAULT модель 430.18 T PREMIUM, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який придбаний фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 у нерезидента та ввезений на митну територію України в липні 2012 року згідно з ВМД №205070000/2012/033554 від 02.07.2012 року (у ВМД зазначено покупцем суб'єкта господарювання), використовується позивачем в оподатковуваних операціях в межах його господарської діяльності.
В акті перевірки зазначено, що формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування по зазначених господарських операціях не відповідає вимогам пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого фізичною особою - підприємцем в декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року завищено суму бюджетного відшкодування на 122190,00 грн., та пунктів 198.3 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого СПД ОСОБА_7 безпідставно включено до складу податкового кредиту в липні 2011 року податок на додану вартість в сумі 122189,71 грн.
Судом встановлено, що позивач з 02.09.2003 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що стверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААБ №587587, є платником податку на додану вартість відповідно до виданого Ківерцівською МДПІ Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200017358. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 28.04.2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_7 серед інших видів здійснює діяльність у сфері автомобільного вантажного транспорту.
Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів здійснюється відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року (з наступними змінами та доповненнями). Згідно із пунктом 6 цього Порядку транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції; транспортні засоби, що належать фізичним особам -підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
За такими правилами Луцьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Волинській області зареєстрований за фізичною особою ОСОБА_7 сідельний тягач марки RENAULT модель 430.18 T PREMIUM, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_3, об'єм двигуна 10837, рік випуску 2012, колір білий.
Таким чином, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, свідоцтві про реєстрацію машини не може зазначатися як їх власник фізична особа - підприємець, оскільки чинним законодавством чітко передбачено, що за фізичною особою - підприємцем транспортні засоби та машини реєструються як за фізичною особою.
Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Отже, неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами - підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів (машин), якщо були дотримані умови його формування, визначені нормами Податкового кодексу України та не позбавляє права такого платника податків на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.
Враховуючи встановлені обставини справи, та виходячи зі змісту наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачем Ківерцівською МДПІ помилково зроблені висновки про те, що позивач безпідставно завищив бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у серпні 2012 року на суму 122190,00 грн.
Зважаючи на те, що суд визнав відсутність факту завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2012 року, а тому застосування до нього штрафних санкцій є необґрунтованим.
Отже, податкове повідомлення - рішення від 19.12.2012 року №0014491701 про зменшення розміру бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 122190,00 грн. за серпень 2012 року та нарахування штрафних санкцій у розмірі 30547,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно пункту 200.17. статті 200 Податкового кодексу України єдиним джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.
Пунктом 2 статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Згідно з частиною 1 статті 25 Бюджетного кодексу України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відповідно до підпункту 6 пункту 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.
Оскільки на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 не проведено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по декларації за серпень 2012 року, що підтверджується письмовими поясненнями відповідача - ГУДКСУ у Волинській області, підстави для відмови у проведенні такого відшкодування відсутні, а тому позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 122189,71 грн. слід задовольнити.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем Ківерцівською МДПІ не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення від 19.12.2012 року №0014491701, виходячи із наданих частиною другою статті 162 КАС України повноважень, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Ківерцівської МДПІ від 19.12.2012 року №0014491701 та стягнення з Державного бюджету України на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_7 суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 122189,71 грн.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1527,37 грн., сплачений згідно платіжного доручення №306 від 28.12.2012 року.
Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 19.12.2012 року №0014491701.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 122189 (сто двадцять дві тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 71 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 1527 (одна тисяча п'ятсот двадцять сім) грн. 37 коп. витрат по сплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 03 лютого 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий О.А.Лозовський