Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" січня 2013 р.Справа № 922/109/13-г
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Кододова М.М.
розглянувши справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків
до Харківської міської ради, м. Харків
про визнання права власності
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, дов. від 15.01.2013 року.
відповідача - не з'явився
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання права власності за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на нежитлову будівлю гаражів літ. "Ж-1" по АДРЕСА_2, що складається з гаражних боксів площею: № 1 складає 21,2 кв.м., № 2 складає 25,7 кв.м., № 3 складає 25,7 кв.м., № 4 складає 25,5 кв.м., № 5 складає 24,5 кв.м., № 6 складає 25,0 кв.м., № 7 складає 26,1 кв.м., № 8 складає 26,1 кв.м., № 9 складає 25,9 кв.м., № 10 складає 24,8 кв.м.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.01.2013 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/109/13 та розгляд справи призначено на 22.01.2013 р. о 09:30 год.
У судове засідання, яке відбулося 22.01.2013 р. з'явився представник позивача, який у повному обсязі підтримував позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також надав до суду заяву про долучення до матеріалів справи документів в обґрунтування позовних вимог, зокрема надав до суду довідку про ринкову вартість об'єкта оцінки, відзив по справ від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області та квитанцію про доплату судового збору. Надані документи судом залучені до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у наданому до суду 22.01.2013 року відзиві на позов (вх. 2542), посилаючись на приписи ст. 376 ЦК України та на рішення 9 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 17.08.2011 р. № 390/11 про затвердження Порядку вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом, заперечував проти позовних вимог та просив суд розглядати справу за відсутності представника Харківської міської ради.
Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як свідчать матеріали справи, позивачем самовільно, без належним чином затвердженого проекту, за рахунок власних коштів, господарським способом було виконано будівництво нежитлової будівлі гаражів літ. "Ж-1" по АДРЕСА_2 що складається з гаражних боксів.
Відповідно до Технічного висновку загальна площа нежитлових приміщень гаражних боксів складає: № 1 складає 21,2 кв.м., № 2 складає 25,7 кв.м., № 3 складає 25,7 кв.м., № 4 складає 25,5 кв.м., № 5 складає 24,5 кв.м., № 6 складає 25,0 кв.м., № 7 складає 26,1 кв.м., № 8 складає 26,1 кв.м., № 9 складає 25,9 кв.м., № 10 складає 24,8 кв.м. у будівлі літ. "Ж-1" по АДРЕСА_2.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з тим, що будівництво виконано з відхиленнями від проекту, позивач не має можливості оформити права на нерухомість належним чином. Але згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004р. та п. 1.5. "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначена нежитлова будівля відноситься до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Всупереч викладеним вище нормам, позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеного нежитлової будівлі, а саме позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном, оскільки право власності на нього не зареєстроване належним чином.
Згідно із частиною 2 статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до положень статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Положення ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, шляхом визнання відповідного права.
Відповідно до ч. 3 ст. 375 Цивільного кодексу України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Приватним підприємством „Модулор-Сервіс" (держ. ліцензія АБ № 358726 від 19.10.07 р.) виготовлено технічний висновок про стан будівельних конструкцій нежитлового приміщення літ. „Ж-1", яке складається з гаражних боксів, розташованих по АДРЕСА_2 та визначення можливості їх подальшої експлуатації, в якому встановлено, що стан будівельних конструкцій на момент огляду забезпечую несучу здатність, достатню для експлуатації будівлі. Технічні рішення, прийняті при будівництві, відповідають вимогам діючих норм і правил державних стандартів будівельних, санітарних і протипожежних норм і забезпечують безпечне для життя і здоров*я людей подальшу експлуатацію. Обстежувані нежитлові приміщення придатні для подальшої експлуатації за призначенням.
Відповідно до ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єкта господарювання виникають, зокрема, внаслідок створення майна, ці права підлягають захисту, в тому числі шляхом їх визнання.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи із наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Таким чином, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача, а саме внаслідок неправильного і несвоєчасного оформлення відповідних правовстановлюючих документів, суд покладає судові витрати у справі на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 328, 331, 332, 392 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) право власності на нежитлову будівлю гаражів літ. "Ж-1" по АДРЕСА_2, що складається з гаражних боксів площею: № 1 складає 21,2 кв.м., № 2 складає 25,7 кв.м., № 3 складає 25,7 кв.м., № 4 складає 25,5 кв.м., № 5 складає 24,5 кв.м., № 6 складає 25,0 кв.м., № 7 складає 26,1 кв.м., № 8 складає 26,1 кв.м., № 9 складає 25,9 кв.м., № 10 складає 24,8 кв.м.
Повне рішення складено 28.01.2013 року.
Суддя Шатерніков М.І.