Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" січня 2013 р.Справа № 5023/5589/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Шевченко А.О.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс", м. Київ
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Мерефа
про стягнення 68105,22 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Невечеров Д.В., дов. № 28/12/12 від 28.12.2012 року
відповідача - не з'явився
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс", звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 68105,22 грн., з яких 52402,98 грн. - тіло та відсотки за користування кредитом, 5514,52 грн. - пеня, 4108,97 грн. - 3% річних, 6078,75 грн. - інфляційні. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань передбачених кредитним договором № 5626/2007, укладеним між сторонами 28.12.2007 р., в частині зобов'язання своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.2012 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/5589/12 та розгляд справи призначено на 17.12.2012р. о 10:30 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2012 р. розгляд справі № 5023/3577/12 було відкладено на 15 січня 2013 р. об 11:00.
Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, документи витребувані ухвалою суду не надав, про причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали суду про відкладення розгляду справи за адресою, вказаною у позовній заяві та поштове повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу .
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами та у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
28 грудня 2007 року між ПАТ "Креді Агріколь Банк", який є правонаступником АТ "Індустріально-експортний банк" і ПАТ "Індустріально-експортний банк" (банк) та Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) було укладено Кредитний договір № 5626/2007, відповідно до пункту 1.1 якого, банк надає відповідачу кредит в сумі 50000,00 грн. зі сплатою 31,4 % річних на умовах, визначених цим Договором. Термін користування кредитом з 28.12.2007 р. по 27.06.2009 р. (включно).
Згідно з пунктом 1.2. Кредитного договору, кредит надається відповідачу на придбання основних засобів та поповнення обігових коштів.
На виконання умов кредитного договору № 5626/2007 ПАТ "Креді Агріколь Банк" надав кредит в сумі 50000,00 грн., відкрив позичковий рахунок НОМЕР_3 та для обліку відсотків за користування кредитом № 2068_001554001, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пунктів 2.7, 2.9 та 2.10 Кредитного договору, відповідач зобов'язується використати кредитні кошти відповідно на цілі передбачені пунктом 1.2 цього договору; щомісячно до 10 числа кожного місяця, та разом з повним погашенням кредиту, погашати відсотки за користування кредитом шляхом перерахування грошових коштів в валюті кредиту на рахунок, вказаний в пункті 2.1 даного Договору; забезпечити повне погашення кредиту та відсотків за кредитом в сумах та у строки, обумовлені п.п 1.1 та 2.9 даного Договору. Погашати кредит шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний в п. 2.1 даного Договору.
Проте, матеріалами справи підтверджено, що відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов кредитного договору, лише частково повернув отримані кошти, у зв'язку з чим, у відповідача станом на вересень 2009 року виникла заборгованість за кредитним договором № 5626/2007 в розмірі 52402,98 грн., з яких 37853,65 грн. - прострочене тіло кредиту; 13539,83 грн. - прострочені відсотки; 1009,50 грн. - нараховані відсотки.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором в частині повернення кредити та сплати нарахованих відсотків.
26 вересня 2009 р. між ТОВ "АУЗ Факторинг" та АТ "Індустріально-експортний банк" було укладено Договір факторингу № №03/09, відповідно до умов якого ТОВ "АУЗ Факторинг" (фактор) зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження АТ "Індустріально-експортний банк" (клієнта) за плату, а клієнт зобов'язався відступити факторові право вимоги, визначене у реєстрі прав вимог, зокрема за цим договором ТОВ "АУЗ Факторинг" набуло праві вимоги до боржника Банку - ОСОБА_1 за договором № 5626 від 28.12.2007 р.
Згідно з статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з частиною 2 статті 1083 ЦК України, якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
Згідно з п.п. 5.3.3. Договору факторингу № 03/09 від 26.09.2009р., Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2010 р. між ТОВ "АУЗ Факторинг" та ТОВ "Кредекс Фінанс" (відповідач) було укладено Договір Факторингу № 01/2010, відповідно до умов якого ТОВ "Кредекс Фінанс" (фактор) зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження ТОВ "АУЗ Факторинг" (клієнта) за плату, а клієнт зобов'язався відступити факторові право вимоги, визначене у реєстрі прав вимог, зокрема за цим договором ТОВ "Кредекс Фінанс" набуло праві вимоги до боржника - ОСОБА_1 за договором № 5626 від 28.12.2007 р.
Відповідно до пункту 4.1. Договору факторингу № 01/2010 від 05.02.2010 р. передбачено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний день після підписання ними відповідного Додатку з Реєстром прав вимог.
Згідно з частиною 1 статті 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
На виконання вимоги статті 1082 ЦК України, 30.04.2012 року позивач направив відповідачу повідомлення-вимогу № 1884/2012 від 26.04.2012 р. про відступлення права вимоги по кредитному договору № 5626/2007 від 28.12.2007 року.
Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 516 ЦК України встановлює, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, ТОВ "Кредекс Фінанс" на час звернення до суду з цим позовом, набув права вимоги до боржника - ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 5626 від 28.12.2007 р.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за вказаними кредитним договором № 5626/2007 від 28.12.2007 року., яка скалатається з 37853,65 грн. простроченого тіла кредиту; 13539,83 грн. відсотків; 1009,50 грн. комісії, не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, суд знаходить позовні вимоги в межах суми основного боргу у розмірі 52402,98 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п. 4.1 Кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом, Позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на протязі існування простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені складає 5514,52 грн.
Суд зазначає, що таке нарахування відповідає вимогам ч.6 ст.232 ГПК України та іншим вимогам чинного законодавства, а також умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, тому наданий розрахунок приймається судом та суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 6078,75 грн., та 3% річних, сума яких складає 4108,97 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
За результатами розгляду справи, відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн. покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 512, 514, 516, 509, 525, 526, 625, 1077, 1082 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_2 у першому відділенні філії "Харківська дирекція" ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 350619; ідент. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" (04112, м. Київ, вул. Сікорського, 8, пов. 6, оф. 1; код ЄДРПОУ 26799749, р/р 26506007785024 в ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614) 52402,98 грн. заборгованості за кредитом та відсотками; 5514,52 грн. пені; 4108,97 грн. - 3% річних; 6078,75 грн. інфляційних; 1609,50 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 21.01.2013 року.
Суддя Шатерніков М.І.