Справа № 0907/2659/2012
Провадження № 2/344/882/13
30 січня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі головуючого - судді: Барашкова В.В.
за участю секретаря: Мельник Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ДП ВО "Карпати" до ОСОБА_1 про розірвання договору,
Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про розірвання договору на користування електричною енергією №2/350 від 01.01.2001року та стягнення судових витрат.
Позов мотивовано тим, що між ДП ВО "Карпати" та ОСОБА_1 було укладено договір на користування електричною енергією №2/350 від 01.01.2001року. 16.02.2009року набрала чинності постанова НКРЕ від 25.12.2008року "Про внесення змін до Постанови НКРЕ від 17.05.2005року №910 та затвердження змін до Правил користування електричною енергією", якою передбачено внесення змін до продовження термінів щодо врегулювання електропередавальними організаціями відносин згідно із вимогами. КРУ в Івано-Франківській області було проведено ревізію фінансів господарської діяльності на ДПВО "Карпати", в результаті якої встановлено, що впродовж періоду, що підлягав ревізії, позивачем понесено безпідставно витрати, пов'язані із оплатою електроенергії в сумі 16 457,62 грн внаслідок оплати електроенергії, спожитої жильцями будинку. На виконання листа за наслідками проведеної ревізії відповідачу було направлено листа із пропозицією привести правовідносини у відповідність до законодавства, в т.ч. розірвати договір, однак дану пропозицію було проігноровано.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву, за змістом якої, заявлені вимоги підтримала з мотивів, викладених в позовній заяві, просила розглядати даний спір у відсутності представника та не заперечила проти прийняття заочного рішення.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, хоч про час і місце судового розгляду повідомлена у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідачка про причини неявки суд не повідомила і не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можна провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку про підставність позову, виходячи із наступного.
01.01.2001року між ДП ВО "Карпати" та ОСОБА_1 було укладено договір на користування електричною енергією №2/350, згідно якого позивач зобов'язувався постачати електричну енергію, а відповідач - своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію. Договір було укладено на строк до 01.01.2002року, з можливістю його щорічного продовження, якщо місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.
Згідно п.3 Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН), споживання енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником,що розробляється енергопостачальником згідно із Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.
Згідно п. 1.1 ПКЕЕ, постачальник енергії - це суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності із постачання електричної енергії, а договір про постачання електричної енергії - домовленість сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України. Виходячи із цього, позивач не може бути постачальником електроенергії та не може укладати договори поставки електроенергії.
Водночас, згідно із ПКЕЕ, для забезпечення передачі електроенергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між останніми та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.
Виходячи із наведеного, правовідносини між позивачем та відповідачем не можуть мати форму договору про постачання електроенергії.
Постановою НКРЕ від 17.10.2005року №910 встановлено перехідний період для коректного врегулювання відносин із відповідними власниками технологічних електричних мереж, однак відповідач не виконав обов'язку щодо впорядкування правовідносин.
На виконання ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", особи, що проживають в будинку за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 201, створили ОСББ, що є, згідно із законом, юридичною особою, метою якого є забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів ( в т.ч. платежів за користування електроенергією), передбачених законодавством та статутними документами. Згідно ст. 15 Закону, член ОСББ зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі. Таким чином, ОСББ за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 201, є споживачем, тобто особою, з якою мав би бути укладений договір про постачання електричної енергії.
ДП ВО "Карпати" не є постачальником енергії, а електропередавальною організацією, оскільки закуповує електроенергію в філії "Івано-Франківський РЕМ" ПАТ "Прикарпаттяобленерго", яка в свою чергу, є безпосереднім постачальником.
Позивач звертався до відповідача із пропозицією привести правовідносини у відповідність до законодавства, розірвавши договір, однак відповідач проігнорував таку пропозицію.
Відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність із обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваним за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності водночас ряду умов. Частиною 1 даної статті визначено, що зміна умов є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.
Враховуючи зібрані по справі докази, доводи сторін, суд приходить до висновку про те, що договір, укладений між ДП ВО "Карпати" та ОСОБА_1, є неправомірним та підлягає розірванню.
Судові витрати в сумі 107, 30 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ДП "ВО Карпати".
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 6, 202, 213, 637, 651-654, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 11, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ДП ВО "Карпати"- задоволити.
Розірвати договір на користування електричною енергією №2/350 від 01.01.2001 року, укладений між ДП ВО "Карпати" та ОСОБА_1
Стягнути з ОСОБА_1ОСОБА_2 на користь Державного підприємства "ВО "Карпати" 107,30 грн. судового збору
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільно-Процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя : В.В.Барашков