83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
06.12.06 р. Справа № 44/351пн
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Остапенко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою управління комунальних ресурсів Донецької міської ради (представник Ізотова О.В. довіреність від 20.10.06 року) до приватного підприємства «АДМ» (представник Орлова В.В., довіреність від 23.10.06 року), про зобов'язання приватного підприємства «АДМ» повернути управлінню комунальних ресурсів Донецької міської ради об'єкт оренди - нежитлове приміщення площею 156,6 м2, розташоване у місті Донецьку, вулиця Куйбишева 34, а також за зустрічною позовною заявою приватного підприємства «АДМ» до управління комунальних ресурсів Донецької міської ради про зобов'язання управління комунальних ресурсів Донецької міської ради укласти договір оренди нежитлового приміщення площею 156,6 м2 за адресою вулиця Куйбишева 34 в місті Донецьку від 08.09.06 року,
Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради (далі - Орендодавець) звернулося до суду з позовом до приватного підприємства «АДМ» (далі - Орендар) про зобов'язання відповідача повернути Орендодавцю об'єкт оренди - нежитлове приміщення площею 156,6 м2, розташоване у місті Донецьку, вулиця Куйбишева 34 (далі - Приміщення), у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди нежитлового приміщення від 14.08.01 року (далі - Договір). Позовні вимоги Орендодавця ґрунтуються на закінченні 14.08.06 року строку дії Договору та небажанні позивача пролонгувати строк дії зазначеного Договору, що за приписами ЦК України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є підставою для повернення Приміщення Орендодавцеві.
Орендодавець в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник Орендаря в судовому засіданні заперечив проти позову, зазначивши, що відповідач, як сумлінний наймач, має переважне право на продовження строку дії Договору, що передбачено статтею 777 ЦК України, окрім того, в порядку статті 60 ГПК України Орендар заявив зустрічний позов.
Орендар неодноразово змінював предмет зустрічного позову, остаточно визначивши, що вимагає від Орендодавця укласти новий договір оренди Приміщення від 08.09.06 року.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що суд має задовольнити позовні вимоги Орендодавця, втім у зустрічних позовних вимогах Орендаря слід відмовити виходячи з наступного.
Договір укладався між Орендарем та представництвом Фонду державного майна України в місті Донецьку (далі - Фонд), причому саме останній виступав наймодавцем. Рішеннями Донецької міської ради від 27.09.04 року № 13/20 «Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Донецька, включених у програму приватизації» та від 05.11.04 року № 14/2 «Про передачу функцій та повноважень органу приватизації об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Донецька управлінню комунальних ресурсів міськради» здійснено передачу від Фонду до Орендодавця владної компетенції як органу приватизації при передачі в оренду та у перебігу приватизації об'єктів комунальної власності міста Донецька. З огляду на наведене, Орендодавець в порядку статті 25 ГПК України визнається судом правонаступником усіх прав та обов'язків Фонду за Договором, тобто безсумнівним є перехід до нововиниклої в зобов'язанні особи, всіх прав та обов'язків, що були дійсними для реорганізованої юридичної особи в частині спірних правовідносин. До речі, повноваження Орендодавця, як належної зобов'язаної сторони за Договором, сторонами процесу - не оспорювались, а остання додаткова угода до Договору від 14.12.04 року вже підписана Орендодавцем та Орендарем.
Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки Орендаря та Фонду, а згодом і Орендодавця, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди), який підпадає під правове регулювання норм статей 256-276 ЦК УРСР, 759-786 ЦК України та приписів Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Таким чином, в силу статті 256 ЦК УРСР, статті 758 ЦК України, статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також пункту 1.1 Договору Фонд зобов'язався надати, а Орендар - прийняти у строкове платне користування Приміщення. За змістом пункту 2.1 Договору відповідач вступає у строкове платне користування Приміщенням з моменту підписання акту приймання-передачі. В порядку статті 262 ЦК УРСР, 14.08.01 року сторони підписали акт прийому-передачі Приміщення (додаток № 2 до Договору).
Строк дії Договору визначений пунктом 6.1 Договору - до 14.08.06 року. Приписи статті 764 ЦК України та статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зазначають, що у разі, коли наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Втім 16.08.06 року (через день після закінчення строку Договору) Орендодавець надіслав Орендареві листа № 1170-а від 14.08.06 року щодо закінчення строку дії Договору та стосовно повернення Приміщення наймодавцеві до 28.09.06 року.
З огляду на наведене, суд вважає, що з 15.08.06 року строк дії Договору - припинився. Посилання Орендаря на те, що до закінчення строку дії Договору 09.08.06 року відповідач звернувся до Орендодавця з повідомленням № 30 про бажання скористатися переважним правом та переукласти Договір на новий строк - судом до уваги не беруться, оскільки суду не надано ані оригіналу або завіреної копії самого листа № 30 від 09.08.06 року, ані доказів його надіслання Орендодавцеві.
Нормами статті 770 ЦК України та статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено обов'язок Орендаря після припинення дії Договору повернути Орендодавцеві Приміщення. Виходячи з наведених норм та досліджених обставин, вимоги позивача щодо зобов'язання Орендаря повернути Приміщення підлягають задоволенню.
Натомість вимоги зустрічної позовної заяви позбавлені належного доказового та правового обґрунтування, через що не підлягають задоволенню судом.
По-перше, суд не вважає Орендаря сумлінним наймачем, який добросовісно виконує свої зобов'язання за Договором та у зв'язку з цим має переважне право на переукладення Договору в порядку статті 777 ЦК України, оскільки за даними ухвали господарського суду Донецької області від 22.07.04 року у справі № 12/340, Орендарем допускалися неоплати орендної плати у розмірі 976,15 грн., через що прокурор Ленінського району міста Донецька звертався до суду з позовом. За іншими матеріалами справи (платіжні документи, особовий рахунок, листування), Орендарем також до листопада 2004 року було допущено заборгованість з орендної плати (в щомісячно змінюваному розмірі від 993,60 грн. до 550,29 грн.), яку остаточно було погашено лише в жовтні 2006 року. До того ж, в період з березня до травня 2006 року Орендар не здійснював перерахування орендної плати належним чином.
По-друге, Орендар, який вважав себе сумлінним наймачем, в порядку частини 2 статті 777 ЦК України повинен був до закінчення строку Договору повідомляти Орендодавця про бажання скористатися правом на пролонгацію Договору, наразі, відповідач, як зазначалося вище, не довів суду факту звернення до Орендодавця з подібним повідомленням до моменту закінчення строку дії Договору.
По-третє, надіслання Орендодавцеві листа № 31 від 08.09.06 року (після закінчення строку дії Договору) з додаванням проекту нового договору оренди - не має юридичного значення для продовження Договору, окрім того, згідно статті 187 ГК України суд може розглядати лише ті переддоговірні спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону або договорів на підставі попередніх договорів.
Надісланий Орендарем Орендодавцеві 08.09.06 року проект договору оренди від 08.09.06 року до зазначених категорій договорів не відноситься, тому, оскільки в порядку частини 5 статті 181 ГК України Орендодавець не висловлював письмової згоди на розгляд судом спору щодо укладення договору оренди від 08.09.06 року, то Орендар не вправі був передавати на розгляд суду позов про зобов'язання укласти договір оренди від 08.09.06 року, наразі згідно частини 8 статті 181 ГК України, договір оренди від 08.09.06 року є неукладеним.
З огляду на наведене, причиною виникнення спору є порушення Орендарем норм ЦК України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна», які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів найму (оренди), що тягне за собою покладення на Орендаря судових витрат у справі.
На підставі ст.ст.256-276 ЦК УРСР, ст.ст.525-526, 549-550, 636, 759-786 ЦК України, ст.181, 187 ГК України, ст.ст.2, 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», керуючись ст.ст.22, 33, 35, 36, 43, 49, 60, 82-85 ГПК України, суд -
Задовольнити позов управління комунальних ресурсів Донецької міської ради до приватного підприємства «АДМ» про зобов'язання приватного підприємства «АДМ» повернути управлінню комунальних ресурсів Донецької міської ради об'єкт оренди - нежитлове приміщення площею 156,6 м2, розташоване у місті Донецьку, вулиця Куйбишева 34.
Зобов'язати приватне підприємство «АДМ» повернути управлінню комунальних ресурсів Донецької міської ради об'єкт оренди - нежитлове приміщення площею 156,6 м2, розташоване у місті Донецьку, вулиця Куйбишева 34.
Відмовити у задоволенні зустрічного позову приватного підприємства «АДМ» до управління комунальних ресурсів Донецької міської ради про зобов'язання управління комунальних ресурсів Донецької міської ради укласти договір оренди нежитлового приміщення площею 156,6 м2 за адресою вулиця Куйбишева 34 в місті Донецьку від 08.09.06 року.
Стягнути з приватного підприємства «АДМ» на користь управління комунальних ресурсів Донецької міської ради відшкодування сплаченого державного мита 85 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 3 примірниках:
1 - позивачу
2 - відповідачу
3 - господарському суду Донецької області