м.Вінниця
22 січня 2013 р. Справа № 2а/0270/5688/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.
представника позивача: Михайленко А.Ю.
представника відповідача: Іванова Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Брацлав"
до: Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
про: скасування постанови
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Відкритого акціонерного товариства "Брацлав" ( надалі - позивач) до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - відповідач) про скасування постанови.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.11.2012р. Центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від № 2447-ЦД-1-Е, у відповідності до якої до позивача застосовано штраф в сумі 17 000 грн. Оскільки відповідачем при винесенні даної постанови були пропущенні строки визначенні ст. 250 Господарського кодексу України, тому позивач звернувся до суду з позовом про скасування вищевказаної постанови.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному об'ємі.
Представник відповідача щодо позову заперечував з підстав, що містяться в письмових запереченнях.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з огляну на наступне.
Відкрите акціонерне товариство "Брацлав" зареєстроване за ідентифікаційним кодом 05768237, за адресою вул.Леніна,124, смт.Брацлав, Немирівський район, Вінницька область.
05.07.2011р. Вінницьким територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесено розпорядження №120-ВІ про усунення порушень законодавства про цінні папери. Зокрема, даним розпорядженням встановлено, що станом на 05.07.2011р. інформація про депонування глобального сертифікату по ВАТ "Брацлав" відсутня, тобто емітентом порушено вимоги ч.2 ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо забезпечення існування акцій виключено в бездокументарній формі. Виявлені порушення зобов'язано позивача усунути у строк до 05.01.2012р.(а.с.10).
Судом встановлено, що 29.12.2011р. на адресу відповідача направлено клопотання про продовження терміну виконання вищевказаного розпорядження.
У зв'язку з чим, 30.12.2011р. винесено розпорядження № 388-ВІ про усунення порушень законодавства про цінні папери, яким зобов'язано у термін до 30.04.2012р. усунути виявленні порушення. (а.с.6).
23.04.2012р. позивачем направлено лист за вих.№345 з проханням продовжити термін виконання вищезгаданого розпорядження, у зв'язку з тим, що позивач знаходиться в процесі припинення підприємницької діяльності шляхом перетворення в товариство з додатковою відповідальністю. Також проінформувало, що обіг акцій зупинено, а у зв'язку з нерегулярною діяльністю державного реєстратора, позивач не мав змоги зареєструвати дане рішення (а.с.11).
31.10.2012р. начальником управління корпоративних фінансів та звітності Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку сформовано акт про правопорушення на ринку цінних паперів №2777-ЦД-1-Е. Даним актом встановлено факт не виконання ВАТ "Брацлав" розпорядження № 388-ВІ про усунення порушень законодавства про цінні папери (а.с.6).
За даних обставин, 14.11.2012р. відповідачем винесено постанову про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від № 2447-ЦД-1-Е, у відповідності до якої до позивача застосовано штраф в сумі 17 000 грн.(а.с.7).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні закріплено Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів Україні".
Зокрема, абзацом 1 статті 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Положення ст. 6 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку складається з Комісії як колегіального органу та центрального апарату. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може утворювати територіальні органи у випадках, передбачених у положенні про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Статтею 3 даного Закону передбачено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів; видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством; реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам; встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням.
Положення п.14 ст. 8 "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" встановлюють, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів;
Тобто, дані норми права передбачають, що єдиним органом, який має право здійснювати державне регулювання ринку цінних паперів є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Як вбачається із наданих до суду доказів, Вінницьким територіальним управлінням державної комісії з цінних паперів та фондового ринку встановлено, що ВАТ "Брацлав" не забезпечено існування акцій виключно в бездокументарній формі, що закріплено п.5 розділу 17 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про акціонерні товариства".
Встановивши дані порушення, Вінницьким територіальним управлінням державної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесено розпорядження від 05.07.2011р.№ 157-ВІ, яким зобов'язано позивача у строк до 05.01.2012р. виконати його вимоги.
Так, у відповідності до ч.1 ст.4 Закону України "Про акціонерні товариства", акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.
Статтею 13 даного Закону передбачено, що установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статут акціонерного товариства повинен містити відомості про: 1) повне та скорочене найменування товариства українською мовою; 2) тип товариства; 3) розмір статутного капіталу; 4) розмір резервного капіталу у разі його формування; 5) номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій; 6) розмір дивідендів за привілейованими акціями кожного класу в разі їх розміщення товариством; 7) умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у разі розміщення привілейованих акцій; 8) права акціонерів - власників привілейованих акцій кожного класу у разі розміщення привілейованих акцій; 9) наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації або відсутність такого права; 10) порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів; 11) порядок скликання та проведення загальних зборів; 12) компетенцію загальних зборів; 13) спосіб повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів та про зміни у порядку денному загальних зборів; 14) склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції; 15) порядок внесення змін до статуту; 16) порядок припинення товариства.
Пунктом 5 розділу 17 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій: 1) внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства; 2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону.
Отже, статут акціонерного товариства визначає завдання, мету, права й обов'язки, організацію діяльності, компетенцію, порядок управління майном, величину статутного фонду, порядок звітності, ліквідації або реорганізації юридичної особи та інші параметри її функціонування. Який повинен бути приведений у відповість протягом 2 років з моменту набрання законної сили Закону України "Про акціонерні товариства".
Також ч.1 ст.20 даного Закону визначено, що акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі, що закріплено ч.2 даної норми Закону.
З наданих до суду доказів вбачається, що розпорядженням Вінницького територіального управлінням державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 05.07.2011р.№120-ВІ зобов'язано позивача усунути виявлені порушення у строк до 05.01.2012р.
Судом встановлено, що 29.11.2011р. до Вінницького територіального управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку надійшло клопотання від позивача про продовження терміну виконання вищевказаного розпорядження.
Що слугувало в подальшому підставою для прийняття розпорядження № 388-ВІ від 30.12.2011р. про усунення порушень законодавства про цінні папери, яким зобов'язано до 30.04.2012р. здійснити дії, щодо існування акцій виключно в бездокументарній формі.
Листом від 23.04.2012р. за вих. № 345 позивач звернувся до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з проханням продовжити термін виконання вищезгаданого розпорядження, оскільки позивач знаходиться в процесі припинення підприємницької діяльності шляхом перетворення в товариства з додатковою відповідальністю. Також проінформувало, що обіг акцій зупинено, у зв'язку з нерегулярною діяльністю державного реєстратора, позивач не мав змоги зареєструвати рішення.
Тобто, даними листами ВАТ "Брацлав" фактично погодився із встановленим порушеннями та просив продовжити термін його виконання.
В ході судового розгляду справи представником позивача акцентовано увагу суду на той факт, що позивачем вчинено всі необхідні дії для усунення порушень, про що внесені відповідні зміни до статуту підприємства, однак у зв'язку з відсутню державного реєстратора Немирівської РДА Вінницької області, ВАТ "Брацлав" був позбавлений можливості внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру.
Надавши правову оцінку даному посиланню судом встановлено, що дійсно у відповідності до листа Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області від 07.11.2012р. за вих.№01-45-155 реєстраційні дії державним реєстром у період з березня по вересень 2011р. не здійснювались. Однак, суд не бере до уваги дане посилання, адже період в який встановленні порушення та винесення оскаржуваної постанови становить 2 роки, тоді як реєстраційні дії державним реєстратором Немирівської РДА Вінницької області не вчинювались лише 5 місяців. Тобто, суд вважає, що даний термін є достатнім аби усунути виявлені порушення.
У зв'язку з чим, 31.10.2012р. начальником управління корпоративних фінансів та звітності Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку сформовано акт про правопорушення на ринку цінних паперів №2777-ЦД-1-Е. Даним актом встановлено факт не виконання ВАТ "Брацлав" розпорядження № 388-ВІ про усунення порушень законодавства про цінні папери.
Судом встановлено, у вищезазначений строк позивач не виконав вимоги розпорядження, тому 14.11.2012р. винесено постанову про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від № 2447-ЦД-1-Е, у відповідності до якої до позивача застосовано штраф в сумі 17 000 грн.
Досліджуючи правомірність накладення штрафу, судом також враховано той факт, що п.8 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів.
В ході судового розгляду, представником позивача також акцентовано увагу суду на той факт, що відповідачем порушено строки визначені ст.250 Господарського кодексу України.
Так, ч.1 ст. 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що Центральним територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку при винесенні постанови від 14.11.2012р. № 2747-ЦД-1-Е дотримано вищевказаний термін.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такі, що не відповідають дійсності, адже відповідачем в обов'язок доведення правомірності прийнятого рішення, доведено правомірність та законність винесення постанови від 14.11.2012р. № 2747-ЦД-1-Е, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У відповідності до ч.1 ст.11 КАС України, суд виходить з того, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Таким чином, судові витрати стягненню з бюджету не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Чернюк Алла Юріївна