ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
30 січня 2013 року № 2а-13501/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., суддів Григоровича П.О., Смолія І.В., при секретарі судового засідання Бабич Г.Ю., розглянувши за участі позивача та представника відповідача Харченко О.О. у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3
до Державної виконавчої служби України
про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просять суд :
«визнати протиправними дії та бездіяльність Державної виконавчої служби України, начальника відділу примусового виконання рішень ДВС України В.А.Калевича, що проявилися в неналежному розгляді і не вирішенні питань викладених в скарзі №1вік від 138.2012р., заяві №2вік від 13.08.2012р. та заяві №8вік від 14.08.2012р. ОСОБА_2,; ОСОБА_3;
визнати необґрунтованим, протиправним та скасувати рішення Державної виконавчої служби від 11.09.2012р. №10668-5/4 за підписом начальника відділу примусового виконання рішень ДВС України В.А.Калевича;
визнати протиправними дії Державної виконавчої служби України, начальника відділу примусового виконання рішень ДВС України В.А.Калевича, що проявилися у винесенні необґрунтовано належним чином рішення від 11.09.2012р. №10668-5/4;
визнати протиправними дії та бездіяльність Державної виконавчої служби України, начальника відділу примусового виконання рішень ДВС України В.А.Калевича, що проявилися у неналежному розгляді скарги №1вік від 13.08.2012р., заяви №2вік від 13.08.2012р. та заяви №8вік від 14.08.2012р. ОСОБА_2, ОСОБА_3 в порядку вимог Закону України „Про звернення громадян";
визнати протиправними дії та бездіяльність Державної виконавчої служби України, начальника відділу примусового виконання рішень ДВС України В.А.Калевича, що проявилися в не винесенні постанови відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження" по наслідкам розгляду скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 №1вік від 13.08.2012р.;
зобов'язати Державну виконавчу службу України, Голову Державної виконавчої служби України, першого заступника Голови Державної виконавчої служби України, розглянути належним, законним чином скаргу №1вік від 13.08.2012р., заяву №2вік від 13.08.2012р. та заяву №8вік від 14.08.2012р. ОСОБА_2, ОСОБА_3 в порядку вимог ст.14,255 КАС України, ч.5 ст.124 Конституції України, ст.ст.83-86 Закону України „Про виконавче провадження" та прийняти рішення у формі постанов, розпоряджень та наказів щодо задоволення вимог;
зобов'язати Державну виконавчу службу України, Голову Державної виконавчої служби України, першого заступника Голови Державної виконавчої служби України, розглянути належним, законним чином скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 №1вік від 13.08.2012р. шляхом винесення письмового рішення щодо Визнання протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20.12.2007р. про закінчення виконавчого провадження №4529908 за підписом старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Абісова Артура Володимировича;
зобов'язати Державну виконавчу службу України, Голову Державної виконавчої служби України, першого заступника Голови Державної виконавчої служби України розглянути належним, законним чином скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, №1вік від 13.08.2012р. шляхом винесення письмового рішення щодо визнання протиправними дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кириченко В.Г. та Абісова Артура Володимировича, що проявилися в ненадісланні постанови від 17.08.2007p. та від 30.08.2007р. про відкриття виконавчого провадження №4529908 та постанови від 20.12.2007р. про закінчення виконавчого провадження №4529908 до органу який видав виконавчий документ, а саме до Європейського суду з прав людини;
зобов'язати Державну виконавчу службу України, Голову Державної виконавчої служби України, першого заступника Голови Державної виконавчої служби України, розглянути належним, законним чином скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 №1вік від 13.08.2012р. шляхом винесення письмового рішення щодо Визнання протиправною та скасування постанови Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 20.05.2009р. за підписом в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Мазура Г.І. про відмову у задоволенні скарг;
зобов'язати Державну виконавчу службу України, Голову Державної виконавчої служби України, першого заступника Голови Державної виконавчої служби України, розглянути належним, законним чином скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 №1вік від 13.08.2012р. шляхом винесення письмового рішення щодо Визнання відсутності у старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Абісова Артура Володимировича 20.12.2007р. належних та усіх підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №4529908 через не виконання виконавчого документу - рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007р. по справі №25476/02 в повному та фактичному обсязі;
зобов'язати Державну виконавчу службу України, Голову Державної виконавчої служби України, першого заступника Голови Державної виконавчої служби України, розглянути належним, законним чином скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 №1вік від 13.08.2012р. шляхом винесення письмового рішення щодо Поновлення виконавчих дій по виконавчому провадженню №4529908 з виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007р. №25476/02 по справі „ОСОБА_2 проти України";
зобов'язати Державну виконавчу службу України, Голову Державної виконавчої служби України, першого заступника Голови Державної виконавчої служби України, розглянути належним, законним чином скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 №1вік від 13.08.2012р. шляхом винесення письмового рішення щодо Офіційного повідомлення Міністерства юстиції України, Кабінету Міністрів України, Верховну Раду України, Президента України, Комітет Міністрів Ради Європи, Європейський суд з справ людини про не виконання в повному та фактичному обсязі рішення Європейського Суду з прав людини від 15.02.2007р. по заяві №25476/02 „ОСОБА_2 проти України";
зобов'язати Державну виконавчу службу України, Голову Державної виконавчої служби України, першого заступника Голови Державної виконавчої служби України,, розглянути належним, законним чином заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 №2вік від 13.08.2012р. шляхом винесення письмового рішення щодо Дотримання та виконання в повному та фактичному обсязі вимог постанови Окружного адміністративного суду .Києва від 24.03.2011р. по справі №2а-19515/10/2670 залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012р. по справі №2а-19515/10/2670;
зобов'язати Державну виконавчу службу України, Голову Державної виконавчої служби України, першого заступника Голови Державної виконавчої служби України, розглянути належним, законним чином заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 №2вік від 13.08.2012р. шляхом винесення письмового рішення щодо Дотримання та виконання в повному та фактичному обсязі вимоги постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.02.2012р. по справі №2а-18958/11/2670 залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012р. по справі №2а-18958/11/2670;
зобов'язати Державну виконавчу службу України, Голову Державної виконавчої служби України, першого заступника Голови Державної виконавчої служби України, розглянути належним, законним чином заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 №2вік від 13.08.2012р. шляхом винесення письмового рішення щодо яким визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по невиконанню рішення Європейського Суду з прав людини у справі „ОСОБА_2 проти України" в частині зобов'язання виконати негрошову частину рішення Васильківського міського суду Київської області від 31.01.2002р. по справі №2-7/2002;
зобов'язати Державну виконавчу службу України, Голову Державної виконавчої служби України, першого заступника Голови Державної виконавчої служби України, розглянути належним, законним чином заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 №2вік від 13.08.2012р. шляхом винесення письмового рішення щодо Виконання рішення Європейського Суду з прав людини у справі „ОСОБА_2 проти України" в частині зобов'язання виконати негрошову частину рішення Васильківського міського суду Київської області від 31.01.2002р. по справі №2-7/2002;
зобов'язати Державну виконавчу службу України, Голову Державної виконавчої служби України, першого заступника Голови Державної виконавчої служби України, розглянути належним, законним чином заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 №2вік від 13.08.2012р. шляхом Прийняття рішення яким Визнати протиправною бездіяльність Державної виконавчої служба України, яка проявилася в не внесенні до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень всіх відомостей про проведення та вчинення виконавчих дій та рішень по виконавчому провадженню №4529908;
зобов'язати Державну виконавчу службу України, Голову Державної виконавчої служби України, першого заступника Голови Державної виконавчої служби України, розглянути належним, законним чином заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 №2вік від 13.08.2012р. шляхом Прийняття рішення яким Визнати протиправними дії Державної виконавчої служба України, які проявилися у внесенні в 2009р. до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень інформації про скасування постанови від 17.08.2007р. старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кириченком Вадимом Григоровичем постанови про відкриття виконавчого провадження №4529908;
зобов'язати Державну виконавчу службу України, Голову Державної виконавчої служби України, першого заступника Голови Державної виконавчої служби України, розглянути належним, законним чином заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 №2вік від 13.08.2012р. шляхом Вжиття заходів про вилучення/видалення з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень інформації про скасування постанови від 17.08.2007р. старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кириченка Вадима Григоровича про відкриття виконавчого провадження №4529908;
стягнути з Державної виконавчої служби України на користь ОСОБА_2 заподіяну моральну шкоду в розмірі 150 600 грн. в
зв'язку з неналежним розглядом скарги №1вік від 13.08.2012р., заяви №2вік від 13.08.2012р. та заяви №8вік від 14.08.2012р. ОСОБА_2, ОСОБА_3;
стягнути з Державної виконавчої служби України на користь ОСОБА_3 заподіяну моральну шкоду в розмірі 150 600 грн. в зв'язку з неналежним розглядом скарги №1вік від 13.08.2012р., заяви №2вік від 13.08.2012р. та заяви №8вік від 14.08.2012р. ОСОБА_2, ОСОБА_3;
прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання, поновлення і захист прав, свобод, інтересів ОСОБА_2, ОСОБА_3 у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, суб'єкта владних повноважень;
винести окрему ухвалу відносно ДВС України та його посадових і службових осіб;
покласти обов'язок щодо належного, повного та фактичного виконання постанови суду по даній справі на Голову ДВС України, першого заступника Голови Державної виконавчої служби України.»
Заявою від 15.10.2012р. позивачі зменшили розмір позовних вимог та просили не стягувати моральну шкоду.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивачами було подано заяви та скарги до відповідача, які були розглянуті в якості звернень громадян, а не в якості скарг в межах виконавчого провадження. При цьому позивачі стверджують, що відповідачем та посадовими особами відповідача не було вжито заходів щодо усунення порушень прав позивачів, які були допущені при виконанні судових рішень, в межах виконавчих проваджень.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність дій та рішень.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Позивачами - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було подано наступні документи:
скаргу №1вік від 13.08.2012р., адресовану Державній виконавчій службі України, яка містить визначення стягувача, представника стягувача, боржників, посилання на рішення 24476/02 від 15.02.2007р. Європейського суду з прав людини та вимоги відносно постанов державних виконавців відділу примусового виконання рішень, в.о. начальника відділу примусового виконання рішень, дій та бездіяльності державних виконавців відділу примусового виконання рішень;
заяву №2вік від 13.08.2012р., адресовану голові Державної виконавчої служби України Стадніку Г.В. (особисто в руки, для особистого розгляду), з визначенням стягувача, представника стягувача, боржника, посилання на рішення 24476/02 від 15.02.2007р. Європейського суду з прав людини та вимоги про визнання протиправної бездіяльності Департаменту ДВС України, зобов'язання ДВС України вчинити дії;
заяву №8вік від 14.08.2012р., адресовану Державній виконавчій службі України від позивачів, посилання на рішення 24476/02 від 15.02.2007р. Європейського суду з прав людини та вимоги про визнання протиправної бездіяльності Департаменту ДВС України, зобов'язання ДВС України вчинити дії.
З тих підстав, що на думку відповідача, вищезазначені заяви та скарга не відповідали вимогам статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», їх було передано до відділу примусового виконання рішень ДВС України, оскільки питання, викладені у вказаних зверненнях, належали до компетенції відділу.
Листом від 11.09.2012 за № П-10668-5/4 «Щодо результатів розгляду звернень» за начальника відділу примусового виконання рішень В.А. Калевича позивачам було надано відповідь щодо зазначених у зверненнях питань.
З правомірністю дій відповідача колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Частиною 3 вищезазначеної правової норми встановлено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядає виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вимоги до поданої скарги, зокрема визначено, що скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Згідно з частиною 8 вищезазначеної правової норми скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
З огляду на викладене колегія суддів доходить наступних висновків.
Скарга №1вік від 13.08.2012р., адресована Державній виконавчій службі України, не була подана начальнику відділу примусового виконання рішень, натомість містила вимоги щодо постанов державних виконавців відділу примусового виконання рішень. Крім того, дана скарга містила вимоги відносно декількох виконавчих проваджень (№№4529908, 16582867), та містила вимоги, які не стосувалися виконавчого провадження та скасування конкретних постанов, натомість містила вимоги про зобов'язання вчинити дії, чого нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено.
Заява №2вік від 13.08.2012р., адресована голові Державної виконавчої служби України Стадніку Г.В. (особисто в руки, для особистого розгляду), не містила вимог щодо конкретних виконавців, натомість, містила вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії Державної виконавчої служби України та Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Крім того, дана скарга не була подана начальнику відділу примусового виконання рішень, натомість, містила вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності державних виконавців відділу примусового виконання рішень.
Заява № 8вік від 14.08.12р. не містила визначення стягувача та боржника, та містила вимоги, які не стосувалися конкретного виконавчого провадження.
З огляду на викладене, відповідачем правомірно розглянуто заяви позивача в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».
Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР із змінами і доповненнями (далі -Закон №393/96-ВР), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Частиною третьою ст. 2 Закону №393/96-ВР встановлено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (частина друга ст. 15 Закону №393/96-ВР).
Колегія суддів доходить висновків, що відповідачем було розглянуто звернення позивачів та своєчасно надано відповідь по суті поставлених питань. Натомість, питання обґрунтованості задоволення чи не задоволення відповідачем скарг позивачів, поданих в межах оскарження конкретних дій (бездіяльності) чи рішень державного виконавця та органів державної виконавчої служби, судом не розглядається, оскільки скаргу та заяви позивачів правомірно було розглянуто в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
Розгляд судом правомірності рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця можливий або у випадку оскарження рішення відповідача, прийнятого за результатами розгляду скарги, поданої та розглянутої за умовами Закону України «Про виконавче провадження», або у якості оскарження конкретних дій чи рішень державного виконавця.
При цьому право звернутися безпосередньо до суду з такою скаргою, надано частиною 2 статті 82 вищезазначеного Закону, згідно з якою боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Натомість, подання та розгляд скарг позивачів в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян", висунення вимог, які не стосуються виконавчих проваджень, унеможливлює надання правової оцінки твердженням позивачів.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя С.К. Каракашьян
Судді П.О. Григорович
І.В. Смолій