Ухвала від 05.03.2012 по справі 9101/60236/2011

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2012 р. справа № 2а-566/10

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Суховарова А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області на постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2010 року у справі № 2а-566/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2010 р. позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області (далі -відповідач) та просив визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену щомісячну соціальну допомогу за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по день винесення рішення по справі з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області 03 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено частково, визнано дії відповідача протиправними, зобов'язано відповідача нарахувати та виплати позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 02 травня по 03 грудня 2010 року.

Не погодившись з рішенням суду, Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та зазначаючи, що в самому Законі України «Про соціальний захист дітей війни»не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «діти війни», а тому для нарахування та виплати підвищення пенсії відповідно до цього Закону позивачу немає законних підстав

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення.

Згідно ст.6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 вересня 2006 року.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядалось.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області провести перерахунок та виплатити позивачу недоотримані суми щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 02 травня по 03 грудня 2010 року, з урахуванням строку звернення до суду з позовом, який визначено ст. 99 КАС України, в редакції з 30.07.2010 року.

З огляду на викладене, постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2010 року у даній справі є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ст. 198, п.1 ст. 200, ст. 207 КАС України суд апеляційної інстанції,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2010 року у справі № 2а-566/10 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: А.В. Суховаров

Попередній документ
29029688
Наступний документ
29029690
Інформація про рішення:
№ рішення: 29029689
№ справи: 9101/60236/2011
Дата рішення: 05.03.2012
Дата публікації: 05.02.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: