м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
28.11.2006 року Справа № 9/478н-ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Журавльової Л.І.
суддів Бородіної Л.І.
Перлова Д.Ю.
секретар
судового засідання Шабадаш Д.С.
та за участю
представників сторін:
від позивача Перепьолкін С.О., помічник з правових
питань -начальника юридичного відділу,
довіреність №1 від 29.05.06;
від відповідача Бікяшев Р.Ф., начальник юридичного
відділу, довіреність №15 від 23.01.06;
Мартинова І.О., головний державний
податковий інспектор відділу
представництва інтересів та організації
позовної роботи юридичного управління,
довіреність №69 від 28.07.06;
розглянувши
апеляційну скаргу Краснодонської об»єднаної державної
податкової інспекції, м.Краснодон
Луганської області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 29 серпня 2006 року
у справі №9/478н-ад
за позовом Відкритого акціонерного товариства
«Краснодонвугілля», м.Краснодон Луганської
області
до відповідача Краснодонської об»єднаної державної
податкової інспекції, м.Краснодон
Луганської області
про визнання недійсним та скасування
податкового повідомлення - рішення
Відкрите акціонерне товариство «Краснодонвугілля» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Краснодонської об»єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірним та нечинним податкового повідомлення-рішення Краснодонської ОДПІ №000106164/0/0 від 11.05.06, яким зобов'язано позивача сплатити штрафні санкції у розмірі 50% від суми податкового боргу у розмірі 144139911,58 грн. в сумі 72069955,89 грн. у частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 50 004 073,86 грн., скасування вищезазначеного рішення у частині стягнення штрафних санкцій в сумі 50 004 073,86 грн.
Господарський суд Луганської області постановою від 29.08.06 у справі №9/478н-ад (суддя Ворожцов А.Г.) позов задовольнив.
Визнано неправомірним та нечинним податкове повідомлення-рішення Краснодонської ОДПІ №000106164/0/0 від 11.05.06, яким зобов'язано позивача сплатити штрафні санкції у розмірі 50% від суми податкового боргу у розмірі 144139911,58 грн. в сумі 72069955,89 грн. у частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 50 004 073,86 грн.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Краснодонської ОДПІ №000106164/0/0 від 11.05.06 у частині стягнення штрафних санкцій в сумі 50 004 073,86 грн.
Судові витрати у розмірі 85 грн. 00 коп. стягнуто з Державного бюджету України.
Постанова суду мотивована наступним.
З набранням сили ГК України штрафи Закону 2181 придбали строк давності (строк застосування). Це нововведення обумовлено нормами ст. 250 “строки застосування адміністративно-господарських санкцій», відповідно до яких адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш ніж через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ГК України це загальне правило може бути змінено конкретним законом. У спорі, що є розглядом цієї справи, Закон 2181 не передбачає будь-яких спеціальних вказівок на цей випадок, а відтак, згідно встановлених ним санкцій, строки статті 250 ГК України повинні бути застосовані у повному обсязі.
У випадку виявлення посадовими особами державного органу порушення по закінченні одного року з дня його здійснення (якщо воно разове) або з дня його припинення (якщо воно продовжується) штрафи не можуть бути застосовані. Якщо у порушення ст. 250 ГК України вони будуть застосовані, то суб'єкт господарювання має право оскаржити відповідні рішення державного органу у судовому порядку.
Не погодившись з постановою господарського суду Луганської області від 29.08.06 у справі №9/478н-ад Краснодонська ОДПІ звернулась до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №14109/10-015 від 25.09.06, якою просить скасувати постанову господарського суду, прийняти нову, якою у задоволенні позову ВАТ «Краснодонвугілля» до Краснодонської ОДПІ про визнання неправомірним та нечинним податкового повідомлення -рішення від 11.05.06 №000106164/0/0 в частині стягнення штрафної санкції у розмірі 50004073,86 грн. відмовити.
В обгрунтування апеляційних вимог заявник зазначає, що у зв»язку з тим, що штрафи, які застосовують органи ДПС до платників податків відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181, безпосередньо пов'язані з податковими зобов'язаннями платника податків, то до таких штрафів повинні застосовуватись строки давності, передбачені статтею 15 Закону України №2181.
Також позивач зазначив, що господарським судом Луганської області невірно зроблене посилання на лист ДПА України від 14.04.04 №6506/7/21-0917, щодо позиції ДПА України по спірному питанню. У зазначеному листі мова ведеться про фінансові санкції, застосування яких передбачено ст.17 Закону України від 19.12.95 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Таким чином, судом було порушено ст.ст. 4,250 Господарського кодексу України, ст.15 Закону №2181, що призвело до неправильного вирішення справи №9/478н-ад.
Запереченням на апеляційну скаргу від 23 жовтня 2006 року позивач просить залишити апеляційну скаргу Краснодонської ОДПІ на постанову господарського суду Луганської області у справі №9/478н-ад від 29.08.06 без задоволення, вказану постанову без змін, та зазначає, що штрафні санкції стають податковим боргом, тільки після їх застосування. До моменту їх застосування вони не є податковим боргом, і тому, при їх застосуванні повинні враховуватись строки передбачені ст. 250 ГК України.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 02.10.06 у справі №9/478н-ад для розгляду апеляційної скарги Краснодонської ОДПІ на постанову господарського суду Луганської області від 29.08.06 у справі №9/478н-ад призначено судову колегію у складі: Журавльова Л.І. -суддя -головуючий, Бородіна Л.І. -суддя, Перлов Д.Ю. -суддя.
Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2006 року справу №9/478н-ад призначено до апеляційного розгляду на 07.11.06.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Краснодонської ОДПІ залишається без задоволення, а постанова від 29.08.06 у справі №9/478н-ад без змін з наступних підстав.
ВАТ «Краснодонвугілля» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість, №16341411 від 21.06.04.
Краснодонською ОДПІ здійснено перевірку з питання несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість протягом граничних строків за червень -грудень 2003 року, січень -грудень 2004 року, січень -серпень 2005 року, визначених Законом України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, - за результатами якої складено акт №903/1640 від 11.05.06.
На підставі акту перевірки ОДПІ 11.05.06 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001061640/0, згідно якого на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.00 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі -Закон України №2181) за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 144139911,58 грн., до позивача застосовано штраф у розмірі 50 відсотків вказаної суми -72069955,89 грн.
Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Податкові органи повинні контролювати надходження коштів на погашення податкових зобов'язань, самостійно узгоджених платником податків, та відповідним чином застосовувати норму цього підпункту до платників податків, які порушують строки сплати узгоджених податкових зобов'язань.
Як свідчать матеріали справи, позивач не спростовує відомостей, викладених в розрахунку штрафних санкцій щодо розміру узгоджених податкових зобов'язань, дати їх уплати, суми і строків фактичної сплати, періодів прострочення за спірний період.
У спірному рішенні податкового органу частина штрафних санкцій була нарахована за несвоєчасну сплату (погашення) узгоджених податкових зобов'язань, яка мала місце до 11.12.05, тобто по закінченню 6 місяців з моменту погашення податкових зобов'язань, на суму 50004073, 86 грн.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд дійшов висновку, що штрафні санкції за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями, тому при їх застосуванні повинні враховуватись положення ст. 250 Господарського України, оскільки Законом №2181 не передбачено іншого.
Судова колегія погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Закон №2181 розмежовує поняття податкового зобов'язання і штрафної санкції.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України №2181 податкове зобов'язання -це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно п. 1.5 ст.1 Закону України №2181 штрафна санкція (штраф) -це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Строки давності, встановлені статтею 15 Закону №2181, встановлені для визначення податковим органом сум податкових зобов'язань, тобто примусового виконання обов»язку.
Строки для застосування штрафів, які залежать від терміну прострочення податкових зобов'язань, Закон 2181 не передбачає.
Статтею 17 Закону №2181 визначено види штрафних санкцій, які не є податковими зобов'язаннями.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено адміністративно-господарський штраф.
Відповідно до ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф -це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Згідно ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
За таких обставин, господарським судом Луганської області вірно зазначено необхідність застосування ст.250 ГК України при прийнятті податковим органом оспорюваного податкового повідомлення -рішення та обгрунтовано позовні вимоги задоволено.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, постанова господарського суду Луганської області відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.160,195,196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254, п.6 р.7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Краснодонської ОДПІ на постанову господарського суду Луганської області від 29.08.06 у справі № 9/478н-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 29.08.06 у справі №9/478н-ад залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.І.Журавльова
Суддя Л.І.Бородіна
Суддя Д.Ю.Перлов
Надруковано 5 примірників:
1- до справи
2- до наряду
3- позивачу
4- відповідачу
5- господарському суду Луганської області