21 листопада 2006 р.
№ 8/139/05 (10/124)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ранг на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 18.04.2006р.
у справі №8/139 господарського суду Миколаївської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ранг»
до відповідача Приватного підприємства “Виробничо-торгівельна фірма “Лагуна»
про стягнення 132 725,04грн.
за участю представників:
ТОВ “Ранг» -Савченко П.В.;
ПП “ВТФ “Лагуна» - Павлов К.О.; Толпекін А.А.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ранг» звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом та просить стягнути з відповідача -Приватного підприємства “Виробничо-торгівельна фірма “Лагуна» 132 725,04грн., у т.ч. 67 417,61грн. основної заборгованості, 4 109,07грн. пені, 3752,97грн. збитків від інфляції, 57 445,39грн. в рахунок річних.
Вимоги заявленого позову обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором від 06.11.2002р. №491-06/11-2002 та усної домовленості в частині сплати коштів за поставлені нафтопродукти (т.1 а.с.3-8).
Відповідач у справі - ПП “Виробничо-торгівельна фірма “Лагуна» у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що:
- позивач не звертався з вимогою виконати зобов'язання з оплати відпущеного згідно з усної домовленості товару, строк виконання якого не визначений;
- невірне обрахування позивачем річних.
Крім того, у відзиві на позов відповідач посилається на порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог (т.1 а.с.200-201).
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.04.2006р. у позові відмовлено (т.2 а.с.114-117).
Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено:
- що сума боргу ПП “Виробничо-торгівельна фірма “Лагуна» становить 67417,61грн.;
- направлення вимоги про оплату поставлених згідно усної домовленості пально-мастильних матеріалів та рахунків на оплату товару згідно з умовами договору.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006р. рішення господарського суду Миколаївської області від 18.04.2006р. залишено без змін (т.2 а.с.177-180).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ “Ранг» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а заявлені вимоги задовольнити.
У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 06.03.2002р. по 01.11.2002р. позивачем передано відповідачу пально-мастильні матеріали на загальну суму 432 320,82грн.
Крім того, судами з'ясовано, що 06.11.2002р. між сторонами у справі -ТОВ “Ранг» та ПП “Виробничо-торгівельна фірма “Лагуна» укладено договір №491-06/11-2002р., предметом якого є поставка на умовах товарного кредиту пально-мастильних матеріалів в асортименті, кількості згідно накладних.
Відповідно до умов договору, ТОВ “Ранг» передало ПП “Виробничо-торгівельна фірма “Лагуна» пально-мастильних матеріалів на суму 322003,62грн.
Отже, судами встановлено, що позивачем передано відповідачу пально-мастильних матеріалів на загальну суму 754 324,44грн.
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставлених пально-мастильних матеріалів згідно вказаного договору та на підставі усної домовленості з відповідачем.
Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ “Ранг» посилалось на те, що відповідач частково розрахувався за поставлені пально-мастильні матеріали шляхом зустрічної поставки зернопродуктів та перерахуванням грошових коштів. При цьому, позивач стверджував, що заборгованість за поставлені пально-мастильні матеріали становить 67 417,61грн., які він просить стягнути з відповідача.
Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ “Ранг» не доведено, що заборгованість за поставлені пально-мастильні матеріали становить саме таку суму.
При цьому, суд виходив з того, що, за його розрахунком, залишок боргу за пально-мастильні матеріали, які передані відповідачу згідно з усною домовленістю становить 12 337,53грн.; грошові кошти відповідачем перераховані на суму 5 552,83грн. лише за пально-мастильні матеріали, передані згідно з вищевказаним договором; залишок заборгованості за договором становить 59 516грн. Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення 67 417,61грн., а добуток заборгованості за пально-мастильні матеріали, передані за усною домовленістю, та заборгованості за пально-мастильні матеріали, передані відповідно до умов договору, за розрахунком суду, становить 71 853,87грн. З огляду на це, суд дійшов висновку про недоведеність розміру заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, і відмовив у задоволенні позову. Такий висновок підтриманий і апеляційною інстанцією.
Разом з тим, касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком судів, оскільки під час вирішення спору у даній справі, судами допущені порушення норм процесуального права.
Так, відповідно до ст.47 ГПК України, судове рішення приймається за результатами розгляду усіх обставин справи; докази, згідно ст.43 ГПК України оцінюються господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Визначаючи розмір заборгованості, суди не надали оцінки акту звірки, підписаному сторонами від 17.06.2004р. (т.1 а.с.225), накладним, платіжним дорученням, які наявні у матеріалах справи (т.1 а.с.8-199). Так, у випадку невірного обрахування суми заборгованості позивачем, суди не були позбавлені права визначити розмір заборгованості на підставі наданих сторонами доказів або у відповідності з ст.41 ГПК України призначити судову експертизу.
Крім того, вказуючи на те, що позивачем не доведено направлення рахунків відповідачу на поставлені згідно з умовами договору №491-06/11-2002 від 06.11.2002р. пально-мастильні матеріали, суди не взяли до уваги те, що відповідно до п.4.1. договору, сторонами визначено строк оплати - не пізніше 30.10.2003р. При цьому, не направлення відповідачу рахунку, не звільняє його від обов'язку виконати зобов'язання в установлений договором строк.
В силу ст.161 ЦК УРСР, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок, зокрема, договору.
Порушення норм процесуального права, що виявилось у неповному з'ясуванні обставин справи, що підлягали встановленню для правильного вирішення спору у даній справі, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції.
Так, відповідно до ст.111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ранг» задовольнити частково.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 18.04.2006р. скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.