01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.11.2006 № 43/184
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коваленка В.М.
суддів: Вербицької О.В.
Дзюбка П.О.
при секретарі:
За участю представників:
від ініціюючого кредитора - Липський М.І. (дов. № 7 від 03.07.2006року);
від інших кредиторів:
1) представництва “Медокемі ЛІМІТЕД» в Україні - Павліхін К.О. (дов. № 091 від 01.06.2006 року);
2) компанії “Medical Trade LLC» - Колишкін С.Г. (дов. від 01.04.2006 року);
3) товариства з обмеженою відповідальністю “Вінамекс» - Колишкін С.Г. (дов. від 01.04.2006 року);
Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва - Кляшторний С.С. (дов. № 8\9\10-025 від 10.01.2006 року);
від боржника - Філімонова Г.О. (дов. від 10.03.2006 року);
з участю розпорядника майна - арбітражного керуючого Захарчука В.С.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Представництва "Медокемі Лімітед"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 23.08.2006
у справі № 43/184 (Пасько М.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКП "Фармацевтична фабрика"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант - фарм"
про визнання банкрутом
Суть ухвали і скарги:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23серпня 2006 року, яка прийнята у справі № 43\184 (суддя - М.В. Пасько), за заявою товариства з обмеженою відповідальністю “ДКП “Фармацевтична фабрика» (надалі - Ініціюючий кредитор, Фабрика) до товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант -фарм» (надалі - Боржник, Товариство) про визнання останнього банкрутом, заяву компанії “Медокемі ЛІМІТЕД» на суму 103 807 грн. 90 коп. відхилено (т. 3 л.с. 152-153).
Представництво “Медокемі ЛІМІТЕД» в Україні (надалі - Кредитор, Представництво), не погоджуючись з прийнятою ухвалою судом першої інстанції, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати цю ухвалу господарського суду м. Києва та визнати грошові вимоги Представництва до Боржника у розмірі 20 556, 02 доларів США, які проконвертовані Кредитором у національну валюту України, складають 103 807 грн. 90 коп., та включити грошові вимоги Кредитора до реєстру вимог кредиторів Боржника на означену суму (т. 4 л.с. 34-38).
Представники товариства з обмеженою відповідальністю “ДКП “Фармацевтична фабрика», товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант -фарм», компанії “Medical Trade LLC», товариства з обмеженою відповідальністю “Вінамекс» Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва та розпорядник майна Боржника - арбітражний керуючий Захарчук В.С. у судовому засіданні не погоджуються з вимогами, що викладені Кредитором в апеляційній скарзі, а тому просять залишити ухвалу господарського суду м. Києва від 23 серпня 2006 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (т. 4 л.с. 139-141).
Враховуючи, що матеріали справи містять належні докази повідомлення всіх інших кредиторів Боржника про день і час судового засідання по розгляду апеляційної скарги Представництва, що підтверджується ухвалою від 03.10.2006 року та поштовими повідомленнями про її отримання іншими кредиторами Боржника у справі (т. 4 л.с. 70, 116-127), апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Кредитора без участі представників всіх інших кредиторів Боржника.
Заслухавши усні пояснення представників Ініціюючого кредитора, Кредитора, Боржника, інших кредиторів Боржника та розпорядника майна Боржника в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи апеляційний суд
Ухвалою господарського суду м. Києва від 13 березня 2006 року було порушено провадження у справі № 43\184 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант -фарм» за заявою товариства з обмеженою відповідальністю “ДКП “Фармацевтична фабрика» відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та призначений розпорядником майна арбітражний керуючий Захарчук В.С. (т. 1 л.с. 1-2).
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 17.03.2006 року визнаний розмір вимог Ініціюючого кредитора до Боржника в розмірі 128 821 грн. 32 коп., Фабрику зобов'язано у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника, а призначеного розпорядника майна зобов'язано надати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів Боржника. Також, була визначена дата попереднього засідання (т. 1 л.с. 43-44).
Спеціалізована юридична фірма “Агентство з питань боргів та банкрутства» звернулась від імені компанії “Медокемі ЛТД» до господарського суду м. Києва із заявою № 39 від 27.03.2006 року, в якій просить визнати вимоги Кредитора в особі Представництва до Боржника у розмірі 20 556,02 доларів США, які проконвертовані Кредитором у національну валюту України та складають 103 807 грн. 90 коп., та включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Представництва на означену суму, а також винести ухвалу про вжиття заходів забезпечення у порядку, передбаченому господарським процесуальним законодавством (т. 1 л.с. 91-99). Свої вимоги Представництво обґрунтувало заборгованістю Товариства по оплаті поставленого йому на ліцензійний склад в Україні (в м. Києві) продукції (медичних препаратів). Також, Кредитор зазначив, що до моменту повної оплати продукції, що знаходиться на ліцензійному складі та поставлена Представництвом за укладеним з Боржником контрактом, така продукція є власністю Кредитора, у зв'язку з чим у нього є безспірні вимоги до Боржника. Представництво вважає, що його вимоги до Товариства мають бути визнані в сумі 103 807 грн. 90 коп., еквівалентної 20 556,02 доларів США, та включені до реєстру вимог кредиторів Боржника згідно ст.ст. 11, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 22, 44, 46, 55, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України (т. 1 л.с. 91-99).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23 серпня 2006 року заяву компанії “Медокемі ЛІМІТЕД» на суму 103 807 грн. 90 коп. відхилено.
В обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції посилається на те, що згідно контракту, який доданий Кредитором на підтвердження вимог до Боржника, та розрахункових документів Боржник є вантажоотримувачем продукції, а не покупцем, у зв'язку з чим у нього не виникає зобов'язання щодо оплати поставленої Кредитором медичної продукції, а грошові вимоги до Боржника є такими, що не підтверджені Представництвом належним чином. Жодних інших доказів на підтвердження заборгованості Товариства Кредитором не надано. Також, місцевий суд зазначив, що прийняття ухвали про зобов'язання проведення аудиторської перевірки Кредитора у відповідній частині визнано нечинним. При цьому, місцевий суд керувався ст.ст. 1, 9, 11, 12, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (т. 3 л.с. 152-153).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Ініціюючого кредитора, Кредитора, Боржника, інших кредиторів Боржника та розпорядника майна Боржника у відкритому судовому засіданні апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 23 серпня 2006 року, яка прийнята у даній справі є законною і обґрунтованою у зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, відповідністю висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. За таких умов, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Представництва без задоволення.
При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне констатувати, що Кредитор в порушення вимог статті 33 ГПК України, не довів ті обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог, як у суді першої інстанції, так і при апеляційному провадженні.
Так, в апеляційній скарзі Представництво посилається як на підставу неправомірності прийняття місцевим судом оспорюваної ухвали на те, що поданими як суду першої інстанції, так і апеляційної інстанції доказами підтверджується поставка Кредитором та отримання Боржника медичної продукції за укладеним між вказаними особами контрактом, відповідним виникненням зобов'язанням Боржника оплатити таку продукцію та визнанням Товариством спірної суми боргу в листі. Вказані посилання є неналежними, оскільки спростовуються наявними у справі доказами, та викладені із невірним застосуванням положень цивільного законодавства у зв'язку з наступним.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Згідно цієї ж статті Закону грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
З аналізу положень ст. 1 Закону вбачається, що майже всі кредиторські вимоги та зобов'язання по них ґрунтуються на цивільно-правових відносинах та підтверджуються відповідними документами, тобто дослідження та встановлення наявності та підтвердженності кредиторських вимог в більшій своєї частини стосується перевірки норм матеріального права (цивільного, господарського).
Із заяви Кредитора № 39 від 27.03.2006 року про визнання кредиторських вимог до Товариства вбачається, що вимоги до Боржника ґрунтуються та виникають на підставі контракту № ЕL-03 від 03.01.2003 року, який укладений між Кредитором (продавцем), компанією “М.Т. EXPORT BROKERS CORP.» (покупцем) та Боржником (вантажоотримувачем) (т. 1 л.с. 100-103). Відповідно до розділів 3, 6 вказаного контракту до зобов'язань Боржника відноситься отримання продукції, що поставляється, а зобов'язання оплати такої продукції відповідно до розділів 1, 4, 5, 9 контракту покладається на покупця, тобто на компанію “М.Т. EXPORT BROKERS CORP.», у зв'язку з чим у Представництва саме на підставі згаданого контракту відсутні підстави вимагати оплати поставленої Кредитором Боржнику, як вантажоотримувачу, медичної продукції. Належні докази переходу до Боржника зобов'язання оплатити таку продукцію Кредитором не надано та у матеріалах справи відсутні, а надані скаржником інвойси (т. 1 л.с. 115-116) не є такими належними доказами. При цьому, також слід звернути увагу на те, що Представництво і в своїй заяві про визнання вимог до Товариства (т. 1 л.с. 91-99), і в апеляційній скарзі наголошує, що на поставлену та відвантажену Боржнику продукцію переходу права власності не відбулось і на даний час поставлена продукція вважається власністю Кредитора.
Щодо посилання скаржника на визнання Боржником заборгованості на визначену Кредитором у своїй заяві суму згідно листа № 158 від 23.12.2005 року (т. 1 л.с. 117), апеляційна інстанція зазначає, що з вказаного листа не вбачається, що визначена в листі заборгованість є такою, що виникла на підставі контракту № ЕL-03 від 03.01.2003 року, оскільки не зазначено взагалі, на підставі якої угоди визначаються відповідні суми; та з вказаного листа не вбачається визнання Боржником відповідної суми заборгованості.
До викладеного також слід додати, що скаржник в апеляційній скарзі в порушення вимог ст. 101 ГПК України змінив підстави для пред'явлення кредиторських вимог до Товариства, зазначивши про зберігання останнім отриманої від Кредитора медичної продукції без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим Боржник зобов'язаний повернути безпідставно отриману продукцію або відшкодувати її вартість на спірну суму відповідно до ст.ст. 1016, 1011, 1212 Цивільного кодексу України. До того ж, скаржником не зазначено та не надано жодного доказу на підтвердження того, що поставлена Кредитором відповідно до контракту № ЕL-03 від 03.01.2003 року медична продукція отримана Боржником безпідставно. Отже, твердження скаржника про зобов'язання Боржника оплатити отриману ним “безпідставно» від Представництва медичну продукцію також є неналежними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам цивільного законодавства та не підтверджені доказами у справі.
Таким чином, Представництвом не доведена неправомірність відхилення його заяви із кредиторськими вимогами до Товариства на суму 103 807 грн. 90 коп., та прийняття оскаржуваної ухвали.
Враховуючи викладене, керуючись нормами ст.ст. 1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст.ст. 4-1, 33, 34, 36, 43, 91, 94, 99, 101 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
1. Ухвалу господарського суду м. Києва від 23 серпня 2006 року у справі № 43\184 залишити без змін, а апеляційну скаргу представництва “Медокемі ЛІМІТЕД» в Україні без задоволення.
Справу № 43\184 повернути до господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Коваленко В.М.
Судді Вербицька О.В.
Дзюбко П.О.
17.11.06 (відправлено)