17.11.2006 року Справа № 8/337
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Коршуна А.О., Пруднікова В.В. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 17.11.2006р. № 765)
при секретарі: Дейчман Т.О.
за участю представників сторін:
позивача -Полілей Таїсія Олександрівна, керівник, довідка ЄДРПОУ № 13482 від 05.06.06;
позивача - Перекопський Микола Миколайович, представник, довіреність б/н від 14.11.06;
відповідача -Пасько Олена Миколаївна, представник, довіреність № б/н від 13.11.06;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу колективного підприємства “Центральний ринок» м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2006 року
у справі № 8/337
за позовом приватного підприємства “Лінда», м.Дніпропетровськ
до колективного підприємства “Центральний ринок», м.Дніпропетровськ
про визнання договором дійсним, зобов'язання вчинити певні дії
В судових засіданнях 13.11.2006р., 14.11.2006р. були оголошені перерви (ст..77 ГПК України).
За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, було оголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2006р. (суддя Дубінін І.Ю.) по справі № 8/337 за позовом приватного підприємства “Лінда» м.Дніпропетровськ (далі -ПП “Лінда») до колективного підприємства “Центральний ринок» м.Дніпропетровськ (далі -КП “Центральний ринок») про визнання дій відповідача по розірванню договору оренди незаконними, про визнання договору дійсним, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії позов було задоволено та визнано дії відповідача з розірвання в односторонньому порядку договору оренди від 01.04.2005р. № 7/0000131, на підставі п.6.3 цього договору, незаконними; визнано недійсним наказ № 34 від 07.07.2005р., виданий відповідачем; визнано договір від 01.04.2005р. № 7/0000131 та додаткову угоду до нього від 24.12.2005р., укладені між КП “Центральний ринок» та ПП “Лінда» дійсними; зобов'язано відповідача відновити становище, що існувало до порушення прав позивача, належним чином виконувати умови договору та додаткової угоди; стягнено з відповідача на користь позивача 85 грн. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Одночасно, в мотивувальній частині зазначеного судового рішення господарським судом було визнано недійсним п.п.6.2, 6.3 договору оренди від 01.04.2005р. № 7/0000131, укладеного між сторонами, на підставі ч.1 ст.203, ст.ст.525, 783, 784 ЦК України.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано тим, що відповідач в односторонньому порядку, посилаючись на п.6.2 договору оренди, який слід визнати недійсним з вищенаведених підстав, достроково розірвав договір оренди від 01.04.2005р. № 7/0000131, укладений між сторонами, вчинив дії по відключенню позивача від електро-, водопостачання, каналізації, здійснює перешкоди позивачеві, як орендарю, в користуванні орендованим приміщенням, розібрав споруду кафе, яку було встановлено позивачем на орендованій площі, без належних на те правових підстав, в зв'язку з чим судом першої інстанції задоволено вимоги в частині визнання дій відповідача незаконними, визнання наказу № 34 від 07.07.2005р. по підприємству відповідача недійсним, зобов'язанню відповідача відновити становище, яке існувало до порушення прав позивача, як орендаря, - у місячний строк відбудувати приміщення кафе, яке є предметом договору оренди, провести всі необхідні роботи для того, щоб відновлене приміщення можливо було використовувати за призначенням, тобто для використання по здійсненню діяльності бутербродної (кафе), зобов'язано відповідача належним чином виконувати договір оренди від 01.04.2005р. та додаткову угоду до нього, а саме, не чинити перешкод позивачеві у користуванні об'єктом оренди і майном позивача, яке знаходиться на території орендованого приміщення та забезпечити вільний доступ до орендованого приміщення працівникам ПП “Лінда» та його клієнтам; в частині визнання договору від 01.04.2005р. та додаткової угоди до нього дійсним рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано тим, що договір оренди та додаткова угода містять усі істотні умови, передбачені законом для даного виду правочину, останній вчинено в передбаченій законом формі та підписано повноважними представниками сторін. В якості норм матеріального права рішення суду першої інстанції мотивовано ст.ст.16, 203, 215-217, 525, 783, 784 ЦК України.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач по справі -КП “Центральний ринок» м.Дніпропетровськ, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, посилається на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, фактичним обставинам та матеріалам справи, неповноту з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для справи, зокрема:
- господарським судом не дано належної правової оцінки п.6.2 договору оренди, відповідно до якого сторони визначили перелік підстав, за яких договір може бути розірвано за ініціативою “орендодавця», в зв'язку з чим 07.07.2005р. було видано наказ № 34 по підприємству та позивача було попереджено про розірвання договору, чим господарським судом порушено вимоги ст.ст.6, 525, 626, 627, 628, 629 ЦК України, також суд невірно застосував норми цивільного законодавства стосовно недійсності договору та умов його розірвання;
- судом не дано оцінки правовим підставам дострокового розірвання договору оренди, а саме, порушення позивачем протипожежних правил безпеки, порушення санітарного законодавства, про що є відповідна постанова № 410 від 17.08.2005р. державної санітарно-епідеміологічної служби, акти перевірки “орендодавцем» дотримання правил пожежної безпеки “орендарем», а також здійснення реконструкції приміщення критого ринку;
- господарський суд не звернув уваги на те, що позивачем всупереч вимог ст.ст.32, 33 ГПК України не надано жодного доказу вчинення відповідачем перешкод у користуванні об'єктом оренди.
В своїх додаткових поясненнях (надійшли до суду 12.11.2006р.) до апеляційної скарги скаржник, підтримуючи доводи апеляційної скарги, додатково зазначив:
- відповідно до ст..16 ЦК України, ст..20 Господарського кодексу України не встановлено таких способів захисту прав та інтересів особи, які зазначені позивачем в позові;
- господарським судом було порушено ст..85 ГПК України, оскільки судом безпідставно визнано недійсним п.п.6.2, 6.3 договору, так як це є виходом за межі позовних вимог, але клопотання про це сторонами не було заявлено;
- додаткова угода до договору підписана особою, від “орендодавця», яка не мала повноважень щодо її підписання, завірена підробною печаткою.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач -ПП “Лінда» м.Дніпропетровськ проти задоволення апеляційної скарги заперечує, оскільки рішення господарського суду відповідає матеріалам, обставинам справи, вимогам чинного законодавства.
На підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, на виконання вимог ухвал суду апеляційної інстанції від 01.11.2006р., 02.10.2006р. представником скаржника було надано наступні докази: оригінали витягів із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №№ 958426-958427, 960572-960573 від 14.09.2006р., 13.10.2006р. (відповідно), згідно з якими головою ліквідаційної комісії та особою, яка має право вчиняти від імені відповідача юридичні дії без довіреності є В.В.Перебийніс, а підприємство скаржника знаходиться в процесі припинення, також надана засвідчена ксерокопія протоколу № 4 загальних зборів членів КП “Центральний ринок» від 02.08.2005р. про перетворення КП “Центральний ринок», обрання ліквідаційної комісії у складі голови -В.В.Перебийніс, ухвалу Дніпропетровського районного суду від 29.08.2006р. про перегляд рішення від 26.05.2006р. за нововиявленими обставинами у справі за позовом Єфіменко Г.А. до КП “Центральний ринок» та Перебийніс В.В. про поновлення на роботів та визнання недійсним рішення загальних зборів, ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 06.06.2006р. про вжиття заходів по забезпеченню позову. При цьому докази, підтверджуючи, що вищевказані ухвали, рішення судів загальної юрисдикції змінено чи скасовано, докази визнання недійсними в встановленому порядку наведених вище протоколів відповідно до ст.ст.32, 33, 35, 36 ГПК України не надано жодним учасником судового процесу. Отже, враховуючи викладене, повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу підтверджені та виникають згідно з вимог закону, зокрема, частин 2, 3 ст.105 ЦК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених п.2 ст.103 ГПК України, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається із змісту позовної заяви, її прохальної частини, позивач просив визнати незаконними дії відповідача по розірванню договору оренди на підставі п.6.3 договору оренди, в односторонньому порядку. При цьому позовні вимоги було мотивовано в якості норм матеріального права ст.ст.284, 291 Господарського кодексу України, ст..783 ЦК України (а.с.3, т.1). В подальшому, відповідно до ст..22 ГПК України позивач неодноразово доповнював позовні вимоги (а.с.23-25, т.1), остаточно їх викладено в заяві від 26.06.2006р. (а.с.3-4, т.2), яку було прийнято господарським судом до розгляду. При цьому позовні вимоги обґрунтовувались ст.16, ст.204, ст.ст.525, 526, 782, 783 ЦК України, ст..48 Закону України “Про власність».
Таким чином, крім вимог, викладених в позовній заяві, позивач просив господарський суд:
- визнати договір оренди від 01.04.2005р. № 7/0000131 та додаткову угоду від 24.12.2005р. дійсними;
- зобов'язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення права -відбудувати приміщення кафе, яке є предметом оренди за договором від 01.04.2005р. та провести усі необхідні роботи для того, щоб відновлене приміщення можливо було використовувати за призначенням -діяльності бутербродної (кафе);
- зобов'язати відповідача належним чином виконувати свої договірні зобов'язання по договору від 01.04.2005р. -не чинити перешкод позивачу в користуванні орендованим приміщенням, майном “орендаря», забезпечити вільний доступ до приміщення працівникам позивача та його клієнтам;
- визнати недійсним наказ КП “Центральний ринок» № 34 від 07.07.2005р.
Відповідно до ст..204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Як вбачається із змісту позову, доповнень до нього, пояснень представника позивача в суді апеляційної інстанції між сторонами не існував спір щодо нотаріального посвідчення договору оренди, на підставі ст..220 ЦК України позовні вимоги не заявлено. Отже, відповідно до ст..204 ЦК України, законодавством встановлена “презумпція дійсності договору», вимоги на підставі ст..220 ЦК України не заявлялись та не ґрунтувались на зазначеній нормі закону ні в суді першої інстанції, ні при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, докази, передбачені ч.2 ст.220 ЦК України відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України не надавались позивачем. За цих підстав в задоволенні позову в цій частині вимог слід відмовити.
Також слід зазначити, що господарський суд в порушення вимог п.2 ст.83 ГПК України визнав недійсним п.п.6.2, 6.3 договору оренди від 01.04.2005р. та одночасно визнав дійсним цей договір, також в резолютивній частині рішення нічого про це не зазначаючи. Цим самим господарським судом порушено п.1 ст.83 ГПК України, оскільки господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю або у певній частині, пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, тоді як предметом спору по справі, згідно з позовними вимогами, було визнання дійсності договору. Тобто, предметом спору був сам договір та додаткова угода до нього.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.04.2005р. між КП “Центральний ринок» (“орендодавець», відповідач по справі, скаржник) та приватним підприємством “Лінда» (“орендар, позивач по справі) було укладено договір № 7/0000131, відповідно до предмету якого “ринок» надав в оренду приміщення на другому поверсі критого ринку за адресою м.Дніпропетровськ, вул..Шмідта, № 2, площею 63 кв.м. (р.1 договору (а.с.9-10, т.1)).
Як зазначено в договорі, об'єкт оренди передано в оренду, зокрема, для організації громадського харчування та інших послуг населенню, за що “орендар» зобов'язується своєчасно вносити орендну плату, плату за комунальні послуги, оренду земельної ділянки та інші послуги (р.1 договору).
Пунктом 2.2.2 договору передбачено, що позивач, як орендар, має право здійснювати діяльність по організації громадського харчування, в тому числі по виробництву та реалізації полуфабрикатів, кондитерських, кулінарних виробів, ті види діяльності, для яких необхідні спеціальні дозволи орендар має право здійснювати після отримання відповідних дозволів в встановленому законом порядку.
Отже, як вбачається із змісту договору від 01.04.2005р., зокрема, р.1 договору, предметом договору оренди була лише оренда площі 63 кв.м. на другому поверсі критого ринку, а не споруда кафе (бутербродної). Також із договору оренди додатків до нього не вбачається, що сторони погодились про влаштування на орендованій площі споруди, саме яку позивач буде використовувати під кафе (бутербродну). Також не вбачається із змісту договору оренди, що відповідач, як “орендодавець» зобов'язався надавати своїми мережами послуги водо-, електропостачання, каналізації або те, що спірна площа частини другого поверху критого ринку обладнана відповідною системою електро-, водопостачання, каналізації. Докази того, що сторони уклали до договору будь-які додатки стосовно цих послуг, будь-які прейскуранти тарифів (п.2.3.3 договору) в якості додатків до договору не оформлювались сторонами, докази цього відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій. Також відсутні будь-які докази відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України узгодження між сторонами розміру орендної плати за об'єкт оренди по договору 01.04.2005р. Як свідчать пояснення представників обох сторін в засіданні 17.11.2006р. розмір орендної плати не було визначено сторонами по договору від 01.04.2005р., але позивач сплачував через касу ринку по касовим чекам грошові кошти щомісячно в різних сумах.
15.07.2005р., як вбачається із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.02.2006р. (а.с.134, т.2) в кафе було відключене електро-, водопостачання та каналізація, розібрано будівлю кафе, як зазначають представники позивача в своїх поясненнях.
Докази того, що у відповідності з п.2.4.7 договору від 01.04.2005р. позивач, як орендар мав право встановлювати споруду на орендованій площі, погодив встановлення цієї будівлі з відповідачем відсутні в матеріалах справи, також не надавались відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України. Як відсутні будь-які докази в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, підтверджуючи правові підстави збудування споруди кафе позивачем або доказів, підтверджуючих, що саме по договору від 01.04.2005р. в оренду було передано споруду кафе.
Відповідно до п.6.2 договору від 01.04.2005р. сторони визначили перелік підстав, за яких “ринок», як орендодавець, має право розірвати договір в односторонньому порядку, зокрема, у випадку порушення позивачем (орендарем) п.2.4 договору, п.2.4.1 договору, щодо дотримання правил пожежної безпеки, санітарного нагляду, а також у випадку, коли орендована площа буде необхідна самому “орендодавцеві» для власних потреб та у випадку здійснення реконструкції ринку, зносу приміщень ринку.
Статтею 783 ЦК України передбачено, випадки в яких можливо розірвання договору найму. Але наявність спеціальних правил, що формулюють підстави виникнення у сторін права вимагати розірвання договору найму, не виключає застосування до цих відносин загального правила, встановленого ст..651 ЦК України.
Частинами 1, 3 ст.651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно з частинами 1, 2 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Відповідно до ст.ст.3, 627 ЦК України однією із загальних засад Цивільного законодавства є свобода договору та відповідно до ст..6 цього Кодексу сторони є вільними, зокрема, у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Листом від 07.07.2005р. № 121 (до якого в якості додатку надано копію наказу № 34 від 07.07.2005р.) відповідач повідомив позивача про те, що договір в зв'язку з реконструкцією ринку є розірваним, надав час позивачеві для звільнення об'єкта оренди до 16.07.2005р. Зазначений лист було отримано позивачем, оскільки на нього фактично було надано відповідь приватним підприємством “Лінда» листом від 11.07.2005р. (а.с.155-156, т.2). Крім цього, 13.07.2005р. (а.с.2, т.1) позивач звернувся з зазначеним позовом, з якого вбачається, що позивач отримав наказ № 34 від 07.07.2005р., тобто був повідомлений про розірвання договору, підстави розірвання, необхідність звільнення об'єкта оренди. Тому доводи позивача про те, що його не було повідомлено належним чином про розірвання договору не можуть бути прийняті.
Слід зазначити, що форму повідомлення відповідно до частин 1, 2 ст.188 ГК України не регламентовано, тому таке повідомлення може бути зроблене будь-яким чином, тобто і шляхом вручення копії наказу керівника підприємства. Факт отримання наказу від 07.07.2005р. № 34 не спростовується позивачем, визнано в ході розгляду справи в судах обох інстанцій, що підтверджується матеріалами справи, а саме змістом позовної заяви (а.с.2, т.1). Крім цього, в наказі № 34 від 07.07.2005р. міститься не лише посилання на п.6.3 договору від 01.04.2005р., але і посилання на п.6.2 зазначеного договору та необхідність реконструкції ринку.
Листом від 12.07.2005р. № 128 відповідач вдруге повідомив позивача про необхідність звільнення орендованої площі, зазначений лист було отримано представником позивача Дядіщевою (поштове повідомлення про вручення листа від 15.07.2006р. № 212930 (а.с.158, т.2), повноваження якої було підтверджено довіреністю позивача, яка міститься у справі (т.1, а.с.14; т.2, а.с.155-158).
Пунктом 2.1.4 договору від 01.04.2005р. передбачено, що “ринок» має право перевіряти дотримання “орендарем» санітарних та пожежних норм, про що складаються акти-приписи, недоліки, зазначені в яких, підлягають виконанню орендарем. Актами від 26.07.2005р., 23.08.2005р., складеними відповідачем, встановлено порушення орендарем норм пожежної безпеки (копії актів залучено до справи).
Постановою Державної санітарно-епідеміологічної служби від 17.08.2005р. № 410 було припинено експлуатацію туалету ПП “Лінда», розташованого на орендованій площі (а.с.15, т.3).
Приписом Державного пожежного нагляду від 26.04.2006р. орендодавця зобов'язано вжити заходи по демонтуванню приміщення кафе ПП “Лінда» (п.1 припису) до 28.05.2006р. (а.с.16-17, т.3).
Таким чином, зі сторони позивача, як орендаря, порушувались норми санітарних правил (постанова від 17.08.2005р. № 410), так і норм пожежної безпеки (припис від 26.04.2006р., акти від 26.07.2006р., 23.08.2006р., складені згідно з п.2.1. 4 договору). Факт реконструкції, в зв'язку з чим було видано наказ № 34 від 07.07.2005р., підтверджено локальним кошторисом будівельних робіт на червень 2006 року. Крім цього, п.6.2 договору від 01.04.2005р. сторони погодили можливість розірвання договору в односторонньому порядку у випадку безпосереднього використання торгових площ для потреб орендодавця.
Відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Враховуючи викладене, матеріали, обставини справи, подані докази, зміст позовних вимог, викладених в позовній заяві, доповненнях до неї від 08.08.2005р., 26.06.2005р. правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача, зобов'язання відповідача поновити становище, яке існувало до порушення права -відбудувати приміщення кафе, поновити водо-, електропостачання, каналізацію, усунути перешкоди в користуванні об'єктом оренди орендарю та його клієнтам, майном, яке належить позивачеві задоволенню не підлягають.
Надані скаржником додаткові докази (ст..101 ГПК України) суд апеляційної інстанції вважає за можливе прийняти, оскільки: по-перше, як пояснив представник скаржника в судовому засіданні 13.11.2006р. він був позбавлений такої можливості в суді першої інстанції, так як не був допущений до участі в судовому засіданні; по-друге, неприйняття додаткових доказів призведе до неповноти дослідження усіх обставин та матеріалів справи, з'ясуванню правовідносин сторін.
Щодо вимог в частині визнання недійсним наказу № 34, то в цій частині вимог провадження по справі слід припинити на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки наказ керівника підприємства, як форма дій певної посадової особи не є актом в розумінні п.1 ч.1 ст.12 ГПК України, та зазначений спір підлягає розгляду в судах загальної юрисдикції.
Щодо факту підписання між сторонами додаткової угоди від 24.12.2005р. до договору № 7/0000131 від 01.04.2005р. (а.с.15, т.2), продовження дії договору до 31.12.2006р., то суд апеляційної інстанції не може погодитись з тим, що між сторонами існують орендні правовідносини, оскільки договір від 01.04.2005р. № 7/0000131 є розірваним з 07.07.2005р. відповідно до ч.3 ст.651 ЦК України, а ні Господарським кодексом України, ні Цивільним кодексом України не передбачена можливість поновлення сторонами та продовження дії вже розірваного договору.
Щодо посилання позивача на знаходження майна ПП “Лінда» у відповідача, то позивач не позбавлений права вимоги такого майна, відшкодування збитків або шкоди в встановленому законом порядку, але такі вимоги позивача не є предметом спору по цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2006р. по справі № 8/337 -скасувати; апеляційну скаргу колективного підприємства “Центральний ринок» м.Дніпропетровськ -задовольнити.
Резолютивну частину рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2006р. по справі № 8/337 викласти в наступній редакції:
“Провадження по справі в частині вимог про визнання недійсним наказу № 34 від 07.07.2005р. -припинити (п.1 ч.1 ст.80 ГПК України).
В решті -в задоволенні позову -відмовити.
Витрати по справі покласти на позивача.»
Стягнути з приватного підприємства “Лінда» м.Дніпропетровськ на користь колективного підприємства “Центральний ринок» м.Дніпропетровськ 42 грн. 50 коп. витрат по держмиту, сплачених при подачі апеляційної скарги.
Видачу наказів згідно зі ст.ст.116-118 ГПК України доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий О.М. Виноградник
Судді А.О.Коршун
В.В.Прудніков
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.О.Головіна
20.11.2006