01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.11.2006 № 7/267
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Вербицької О.В.
суддів: Коваленка В.М.
Дзюбка П.О.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Халецький О.В. (дов. від 16.03.2006 р. № 13-5 ЕЦГ -У (К));
від відповідача - Левченко О.Є. (дов. від 18.09.2006 р. № 264/10)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.09.2006
у справі № 7/267 (Якименко М.М.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Краматорський цементний завод - Пушка"
до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про стягнення 2388811,97 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 07.09.2006 року у справі № 7/267 позов Відкритого акціонерного товариства “Краматорський цементний завод “Пушка» (далі - позивач, ВАТ “КЦЗ “Пушка») до Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» (далі - відповідач, ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України») про стягнення 2 388 811,97 грн. задоволено частково.
Так, стягнуто з Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» (юридична адреса: 03035, м. Київ, вул.. Урицького, 45, фактична адреса: 04116, м. Київ, вул..Шолуденка, 1, п/р 26008303814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, ЄДРПОУ 31301827) на користь Відкритого акціонерного товариства “Краматорський цементний завод “Пушка» (84302, м. Краматорськ, вул.. Привокзальна, 2, п/р 26005301512575 в філії “Відділення ПІБ м. Краматорськ», МФО 334141, ЄДРПОУ 00292942), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - 1 892 442,88 грн. боргу 96 125,73 грн. - 3% річних, 362 402,81 грн. - інфляційної складової боргу, 18 924,17 грн. витрат по сплаті державного мита, 93,48 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, Дочірня компанія “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційних вимог Дочірня компанія “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» зазначає, що господарським судом м. Києва при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми процесуального та матеріального права.
Так, по-перше, місцевий господарський суд невірно визначив початок перебігу строку позовної давності, а саме з дня пред'явлення позивачем вимоги про оплату заборгованості від 14.07.2004 року, а тому позовні вимоги заявлені в межах строку позовної давності. Однак, право позивача на звернення з вимогою про захист свого цивільного права виникло 28.12.2002 року та сплило 28.12.2005 року, тобто на час звернення позивача до суду із позовом, строк позовної давності закінчився.
По-друге, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги, а, відтак, стягнення інфляційних збитків та 3% річних є безпідставним.
Відкрите акціонерне товариство “Краматорський цементний завод “Пушка» надало відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить залишити апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» без задоволення та визнати причини пропуску позовної давності відносно суми 30 458,56 грн. поважними, поновити строк позовної давності, прийняти постанову, якою зобов'язати відповідача сплатити суму боргу, збитки від інфляції та три відсотки річних, а також витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14 год. 20 хв. 13.11.2006 року.
В судове засідання 13.11.2006 року з'явилися представники позивача та відповідача. Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмового відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відкрите акціонерне товариство “Краматорський цементний завод “Пушка» (ідентифікаційний код 00292942) зареєстровано 03.07.1995 року Виконавчим комітетом Краматорської міської ради як юридична особа. 27.10.2005 року Відкрите акціонерне товариство “Краматорський цементний завод “Пушка» включено до ЄДРПОУ.
24.09.2002 року Дочірня компанія “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» (Постачальник) уклала договір № 10/6-06/02-1373 про постачання природного газу з Відкритим акціонерним товариством “Краматорський цементний завод “Пушка» (Покупець), згідно умов якого Постачальник зобов'язується продати Покупцю в жовтні 2002 року природний газ в обсязі 3 200 000 куб. м., а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору.
При цьому, якість газу повинна відповідати вимогам ГОСТ 5542-87. За розрахункову одиницю поданого газу приймається один кубічний метр, приведений до стандартних умов.
Відповідно до ст.. 3 договору, кількість газу, поставленого Покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються Постачальником, Покупцем та підприємством, що здійснювало транспортування газу Покупцю. При цьому, Покупець зобов'язується не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним надати Постачальнику три примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печатками Покупця та підприємства, що здійснювало транспортування газу Покупцю.
Згідно ст.. 5 договору, ціна з 01.10.2002 року за 1 0000 куб. м газу без врахування вартості транспортування газу по території України та без врахування ПДВ становить 276,25 грн., крім того, ПДВ - 55,25 грн. Разом 331,50 грн. Дана ціна визначена на день підписання договору і змінюється за рішенням компетентних державних органів України, наказами НАК “Нафтогаз України».
Як зазначено у ст.. 6 договору, оплата за газ здійснюється Покупцем шляхом 100 % оплати грошовими коштами в наступному порядку: перша проплата в розмірі50 % від вартості запланованих для поставки здійснюється за 5 банківських днів до початку місяця поставки, наступні проплати здійснюються до 05 та до 15 числа місяця поставки по 25 % від запланованих до поставки обсягів. Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Покупцем та актів приймання-передачі газу до 25 числа місяця наступного за звітним.
Згідно ст.. 11 договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу з 01.10.2002 року до 31.10.2002 року, а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.
26.11.2002 року до вказаного договору сторони уклали додаткову угоду № 1, відповідно до якої відповідач зобов'язався поставити природний газ у листопаді 2002 року у кількості 2 200 000 куб. м за ціною 276,25грн. за 1 000 куб. м на загальну суму 729 300,00 грн., а позивач зобов'язався прийняти та сплатити його вартість на умовах узгоджених Договором. Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу з 01.10.2002 року до 30.11.2002 року, а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.
29 жовтня 2002 року, на виконання умов п.6.1. договору, позивач перерахував платіжним дорученням № 614 на розрахунковий рахунок відповідача 100 % передплату за газ в сумі 729 300,00 грн.
Однак, згідно акту прийому-передачі природного газу від 30.11.2002 року, у листопаді 2002 року відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, поставивши природний газ у кількості 2 108 119 куб. м, на загальну суму 698 841,44 грн. Таким чином, вартість недопоставленого газу за листопад 2002 року становить 30 458,56 грн.
Відповідно до ст.. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно ст.. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до пункту 6 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Пунктами 2, 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно ст.. 261 ЦК України, перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст.. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення строку позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Як встановлено ст.. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, відповідно до вимог ЦК України, перебіг строку позовної давності для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав щодо стягнення вартості недопоставленого газу у листопаді 2002 року за вказаною додатковою угодою № 1 до договору на постачання природного газу № 10/6-06/02-1373 від 24.09.2002 року почався з 01грудня 2002 року.
Відповідно до ч. 1 ст.. 254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Так, строк позовної давності для звернення Відкритого акціонерного товариства “Краматорський цементний завод “Пушка» закінчився за даною вимогою, як вірно зазначив суд першої інстанції, 01.12.2005 року.
Позивачем не наведено поважних причин, що призвели до пропуску строків позовної давності захисту своїх прав шляхом звернення з позовною заявою до суду в межах загального строку позовної давності.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 грудня 2002 року платіжним дорученням № 207 Відкрите акціонерне товариство “Краматорський цементний завод “Пушка» перерахувало суму в розмірі 1 892 442,88 грн., з призначенням платежу передоплата за природний газ за січень 2003 р. згідно рахунку б/н від 27.12.2002 р.
Однак матеріали справи не містять договору на постачання газу на січень 2003 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Крім того, в матеріалах справи відсутній рахунок б/н від 27.12.2002 року відповідно до якого здійснена передоплата відповідачем.
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, в бухгалтерії Відкритого акціонерного товариства “Краматорський цементний завод “Пушка» також відсутній вказаний рахунок б/н від 27.12.2002 року, відсутність такого рахунку підтверджує і представник відповідача.
Договір, укладений Дочірньою компанією “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» та Відкритим акціонерним товариством “Краматорський цементний завод “Пушка» № 10/6-06/02-1373 від 24.09.2002 року, припинив свою дію30.11.2002 року, відповідно до додаткової угоди № 1.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, постачання газу у січні 2003 року здійснювалося за договором № 06/03-29 від 21.01.2003 року, який діяв в частині постачання газу з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року.
Крім того, відповідно до листа від 28.04.2005 року № 22/1807, Відкрите акціонерне товариство “Краматорський цементний завод “Пушка» зазначає, що помилково перерахувало за договором № 10/6-06/02-1373 від 24.09.2002 року на користь Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» платіжним дорученням № 614 від 29.10.2002 року кошти в сумі 30 458,56 грн., в тому числі ПДВ 20%, та платіжним дорученням № 207 від 27.12.2002 року кошти в сумі 1 892 442,88 грн., в тому числі ПДВ 20%.
Таким чином, сума в розмірі 1 892 442,88 грн., набута Дочірньою компанією “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» як передоплата за природний газ за січень 2003 р. згідно рахунку б/н від 27.12.2002 р., є безпідставно отриманими коштами.
Згідно статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язано повернути потерпілому це майно.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги про виконання такого зобов'язання.
Разом з тим, як встановлено вище, перераховану суму в розмірі 1 892 442,88 грн. необхідно розцінювати, як безпідставно отримані кошти на які розповсюджуються положення статті 1212 ЦК України, і тому право на повернення даних коштів виникло Відкритого акціонерного товариства “Краматорський цементний завод “Пушка» з моменту безпідставного перерахування даної суми.
За таких обставин, право позивача на звернення з позовною заявою щодо захисту порушеного права виникло 28 грудня 2002 року.
Відповідно до п. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Тобто перебіг строку позовної давності почався 28.12.2002 року і закінчився 28 грудня 2005 року.
Позивачем не наведено поважних причин, що призвели до пропуску строків позовної давності захисту своїх прав шляхом звернення з позовною заявою до суду в межах загального строку позовної давності.
Згідно ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладання стягнення стягнення на заставлене майно тощо).
Оскільки Відкритим акціонерним товариством “Краматорський цементний завод “Пушка» було пропущено строк позовної давності за основною вимогою, то додаткові вимоги у вигляді інфляційних збитків та 3% річних також задоволенню не підлягають.
Крім того, відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач та суд першої інстанції, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити на вимогу кредитора, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Враховуючи положення вищенаведеної статті підставою для стягнення інфляційних збитків та 3% річних є порушення виключно грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що підставою звернення з позовом до суду є вимоги про стягнення 1 892 442,88 грн. - передоплати за природний газ за січень 2003 р. згідно рахунку б/н від 27.12.2002 р.
Оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, Відкритим акціонерним товариством “Краматорський цементний завод “Пушка» було здійснено безпідставне перерахування коштів в розмірі 1 892 442,88 грн. то відповідно, до даних правовідносин необхідно застосовувати положення статті 1212 ЦК України, згідно якої повернення безпідставно отриманого майна не є грошовим зобов'язанням, а, відтак, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних не підлягають задоволенню також і за вищезазначених підстав.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку апеляційної інстанції Відкрите акціонерне товариство “Краматорський цементний завод “Пушка» не довело свої позовні вимоги, а тому вони не підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального права, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, в частині задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення господарського суду м. Києва від 07.09.2006 року у справі № 7/267 в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» задовольнити повнстю.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 07.09.2006 року по справі № 7/267 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Краматорський цементний завод “Пушка» до Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» про стягнення 2 388 811,97 грн. скасувати в частині задоволення позовних вимог.
3. Прийняти нове рішення, яким в цій частині в позові Відкритого акціонерного товариства “Краматорський цементний завод “Пушка» до Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» відмовити.
4. В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 07.09.2006 року залишити без змін.
5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Краматорський цементний завод “Пушка» (84302, м. Краматорськ, вул.. Привокзальна, 2, п/р 26005301512575 в філії “Відділення ПІБ м. Краматорськ», МФО 334141, ЄДРПОУ 00292942) на користь Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» (юридична адреса: 03035, м. Київ, вул.. Урицького, 45, фактична адреса: 04116, м. Київ, вул..Шолуденка, 1, п/р 26008303814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, ЄДРПОУ 31301827) 11 850,00 грн. державного мита.
6. Зобов'язати господарський суд м. Києва видати відповідний наказ.
7. Справу № 7/267 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Вербицька О.В.
Судді Коваленко В.М.
Дзюбко П.О.
20.11.06 (відправлено)