15.11.2006 Справа № 20/187
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий -суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді -Білецька Л.М., Науменко І.М.,
секретар судового засідання -Клименко Ю.І.,
за участю представників сторін:
від позивача -Ямковий В.І., довіреність від 13 червня 2006 року б/н;
від відповідача 1 -Білий С.В., довіреність від 27 березня 2006 року б/н;
від відповідача 2 - Сіроштан І.Л., довіреність від 28 квітня 2006 року № 010-01/2324; Кругловенко О.М., довіреність від 10 лютого 2006 року № 010-01/736;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СК Петроліум», м.Одеса
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2006 року у справі № 20/187
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СК Петроліум», м.Одеса
до Приватного підприємства “Технопромгруп», м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області,
Відкритого акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України», м.Київ, в особі філії відкритого акціонерного товариства “Укрексімбанк» у м.Кривому Розі, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання договору недійсним, -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2006 року у справі № 20/187-06 (суддя Пархоменко Н.В.) в задоволенні позову ТОВ “СК Петроліум» відмовлено.
При винесенні рішення суд виходив із відсутності підстав для визнання недійсним оспорюваного договору застави автозаправної станції, оскільки позивач набув право власності на спірну АЗС до його укладення, вказана АЗС правомірно була передана у заставу власником майна -ПП “Технопромгруп», позивач не є стороною цього договору і його права не підлягають захисту шляхом визнання цієї угоди недійсною.
Не погодившись з рішенням суду, позивач -ТОВ “СК Петроліум», звернувся до апеляційного господарського суд з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи, просить рішення скасувати і постановити нове про задоволення його позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що фактично право власності на АЗС виникло з моменту придбання її на прилюдних торгах та державної реєстрації права на об'єкт нерухомості в КП “Криворізьке БТІ» в серпні 2002 року, що встановлено рішенням Криворізького райсуду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2005 року у справі № 2-27/2005, яким підтверджено його право як добросовісного набувача. Позивач вказує на визнання позову відповідачем-1 -ПП “Технопромгруп», а також вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 22 липня 2003 року у справі № 17-6-40/02-7608 не підлягає застосуванню. Позивач посилається на порушення оспорюванних угодою його прав та законних інтересів як власника автозаправної станції і вважає, що угода не відповідає вимогам законодавства і повинна бути визнана недійсною.
Відповідач-1 -ПП “Технопромгруп», апеляційну скаргу позивача підтримав у повному обсязі.
Відповідач-2 -ВАТ “Укрексімбанк» в особі Криворізької філії, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити. У поданому відзиві зазначає про чинність рішення господарського суду Одеської області від 22 липня 2003 року у справі № 17-6-40/02-7608 і правомірність передання відповідачем-1 ПП “Технопромгруп», як власником, спірної АЗС в заставу у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 20 квітня 2004 року. Також вказує про чинність договорів купівлі-продажу спірної АЗС ПП “Данапріс-Тур» та відповідачем-1, що підтверджено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12липня 2004 року у справі № 10/236. Договір застави АЗС укладений до визнання права власності позивача на АЗС, тому підстави для визнання договору недійсним відсутні.
В порядку ст.77 ГК України, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, неявкою представників позивача та відповідача-1, в судовому засіданні оголошувались перерви з 04 жовтня 2006 року до 25 жовтня 2006 року, 01 листопада 2006 року, розгляд справи відкладався до 08 листопада 2006 року та 15 листопада 2006 року.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно протоколу від 02 серпня 2002 року № 9 проведення прилюдних торгів з продажу нерухомого майна автозаправної станції ПП “Горець» та акту продажу арештованого майна на торгах автозаправної станції ПП “Горець» від 13 серпня 2002 року позивач -ТОВ “СК Петроліум», як переможець торгів, придбав у власність автозаправну станцію, розташовану по вул.Сагайдачного,18 у с.Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області. 15 серпня 2002 року позивачем отримано Свідоцтво про право власності за реєстровим номером № 3727, а 16 серпня 2002 року КП “Криворізьке БТІ» видано реєстраційне посвідчення.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22 липня 2003 року №17-6-40/02-7608 прилюдні торги з продажу нерухомого майна - АЗС ПП “Горець», протокол від 02 серпня 2002 року № 9, акт продажу від 13 серпня 2002 року та угода про купівлю позивачем ТОВ “СК Петроліум» вказаної АЗС визнано недійсними на підставі ст.48 ЦК УРСР з поверненням АЗС у власність ПП “Горець» /а.с.11-18 т.1/.
За договору купівлі-продажу від 22 вересня 2003 року № 12/03 року вказана автозаправна станція була продана Приватним підприємством “Горець» Приватному підприємству “Данапріс-Тур» /а.с.25 т.1/.
На підставі договору купівлі-продажу від 25 вересня 2003 року №25/09 ПП “Данапріс-Тур» продало спірну АЗС відповідачу-1 - ПП “Технопромгруп» /а.с.26 т.1/.
20 травня 2004 року між відповідачами ПП “Технопромгруп» та ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України» укладена кредитна угода № 5704К17, на підставі якої банком відповідачу-1 ПП “Технопромгруп» був наданий кредит з лімітом заборгованості 1000000 грн. /а.с.88-92 т.1/.
В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору відповідачами 12 травня 2004 року укладений іпотечний договір № 5704Z36, зареєстрований за № 3370, на підставі якого відповідачем-1 -ПП “Технопромгруп» спірна автозаправна станція передана в заставу ВАТ “Укрексімбанк», у зв'язку з чим на будівлю АЗС було накладено заборону відчуження /а.с.84-87 т.1/.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2005 року у справі №2-27/2005 за позивачем -ТОВ “СК Петроліум» визнано право власності на спірну автозаправну станцію, розташовану по вул.Сагайдачного,18 с.Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області /а.с.19-22 т.1/. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 24 травня 2006 року вказане рішення залишено без змін /а.с.23-24 т.1/.
В червні 2006 року позивач -ТОВ “СК Петроліум» звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив визнати недійсним укладений між ПП “Технопромгруп» та ВАТ “Укрексімбанк» договір застави автозаправної станції.
Судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Згідно ч.2 ст.583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Право власності відповідача-1 ПП “Технопромгруп» на спірну автозаправну станцію, розташовану по вул.Сагайдачного,18 в с.Лозуватка Криворізького району, підтверджується договором купівлі-продажу від 25 вересня 2003 року № 25/09, актом прийому-передачі нерухомого майна від 25 вересня 2003 року, витягами з Реєстру права власності на нерухоме майно КП “Криворізьке БТІ», довідкою КП “Криворізьке БТІ», технічним паспортом /а.с.71-84т.2/.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2004 року у справі № 10/236 відмовлено в задоволенні позову ТОВ “СК Петроліум» про визнання недійсним укладеного між ПП “Данапріс-Тур» та ПП “Технопромгруп» договору купівлі-продажу АЗС від 25 вересня 20-03 року № 25/09, постановою Дніпропетровського апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2006 року вказане рішення господарського суду залишено без змін /а.с.103-107 т.1/.
Вищевказані факти підтверджують право власності ПП “Технопромгруп» на спірну автозаправну станцію, що свідчить про правомірність передання її відповідачем-1, як власником, у заставу за оспорюваним договором.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Також, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про набуття позивачем ТОВ “СК Петроліум» права власності на спірну АЗС лише після набрання чинності рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2005 року у справі №2-27/2005 - 24 травня 2006 року.
Господарським судом обґрунтовано відхилені доводи позивача щодо набуття ним права власності на АЗС з моменту придбання її на прилюдних торгах в серпні 2002 року.
Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Одеської області від 22 липня 2003 року у справі № 17-6-40/02-7608 визнано недійсними прилюдні торги, протокол прилюдних торгів, акт продажу та угода про купівлю АЗС позивачем.
Згідно ч.1 ст.59 ЦК УРСР угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.
Видані позивачу свідоцтва про право власності, реєстраційне посвідчення та реєстрація КП “Криворізьке БТІ» прав позивача на спірну АЗС з моменту визнання угоди недійсної також є нечинними.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неможливість застосування на підставі ч.2 ст.35 ГПК України фактів, встановлених рішенням господарського суду Одеської області від 22 липня 2003 року у справі № 17-6-40/02-7608, у зв'язку з порушенням при його винесенні норм процесуального права, судова колегія видхиляє як неспроможні. Вказане рішення набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України (ст.115 ГПК України), і згідно ч.2 ст.35 ГПК встановлені ним факти не підлягають доведенню при вирішенні інших спорів між тими ж сторонами.
Крім цього, судова колегія вважає за необхідне зазначити про додержання відповідачами вимог закону при укладенні спірного договору застави, при цьому права та законні інтереси позивача не порушувались, оскільки його договір укладено 20 травня 2004 року, тобто до набуття позивачем права власності на спірну АЗС за рішенням Криворізького райсуду від 12 листопада 2005 року. Підстав для визнання правочину недійсним, встановлених ст.215 ЦК України, не вбачається.
Посилання позивача на передачу йому в оренду земельної ділянки, на якій розташована спірна АЗС, подання розрахунків земельного податку та його сплату судовою колегією відхиляються, оскільки вказані обставини не можуть вважатися належними доказами на підтвердження права власності позивача на спірну АЗС.
Також, як вірно зазначено господарським судом, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто з застосуванням правового механізму, встановленого ст.216 ЦК України, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону. Захист прав такої особи можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, якщо є підстави встановлені статтею 388 ЦК України.
Зазначена позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 27 вересня 2005 року у справі № 13/259.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, рішення суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2006 року у справі № 20/187 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СК Петроліум» -без задоволення.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді Л.М.Білецька
І.М.Науменко