73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
28.11.2006 Справа № 9/339-АП-06
м.Херсон, зал судового засідання № 322, 11 год. 50 хв.
Господарськийсуд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія -Нова» УААН Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства, смт. Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області
до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції, смт.Чаплинка Херсонської області
про визнання недійсним акту перевірки та податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
від позивача -Савіцький Р.В..- юрисконсульт , дор.№05-219 від 05.06.2006р.; Нечмілова В.Ш. -головний бухгалтер, дор. №05-370 від 25.10.2006р.;
від відповідача -Величко М.М. -зав. юридичним сектором, дор. №820/10 від 11.09.2006р.
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати недійсним акт перевірки Чаплинської МДПІ №102-15-00497265 від 11.08.2006р. в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 6836,57 грн. та податкового повідомлення-рішення №0000321510/0 від 16.08.2006р..
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тими обставинами, що висновки Чаплинської МДПІ, викладені в акті перевірки №102-15-00497265 від 11.08.20006р., на підставі яких прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 16.08.2006р. не відповідають положенням Закону України “Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Конституції України.
Відповідач у письмовому запереченні на позовну заяву від 25.10.2006р. №1046/10-25, позовні вимоги не визнає і стверджує, що позивачем щомісячно у відповідності до вимог податкового законодавства надаються до податкового органу декларації з податку на додану вартість в яких він самостійно обчислює суму податкового зобов»язання.
В обгрунтування своїх доводів відповідач посилається на ті обставини, що під час проведення камеральнеої перевірки податковим органом було встановлено, що загальна сума узгоджених податкових зобов»язань, визначених в поданих позивачем деклараціях сплачена з прострочкою від 211 до 399 календарних днів, що підтверджено актом звірки.
У судовому засіданні представник позивача надав суду усні пояснення та визнав доводи відповідача.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 28.11.2006р. з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд,
Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова «Асканія - Нова»-Національний науковий селекційно - генетичний центр з вівчарства ( далі - інститут) є юридичною особою, у відповідності до ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР ( далі - Закон України про ПДВ ) є платником податку на додану вартість, включений до реєстру платників ПДЗ на підставі свого ж рішення оскільки здійснює господарську діяльність (підготовка та прядіння камвольної вовни, оптова торгівля тощо.).
Статтею 67 Конституцією України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Частиною другою статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
У відповідності до ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року № 1251-XII податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків. Тому відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку і додержання законів про оподаткування несуть платники податків відповідно до законів України (ст.11 Закону № 1251).
Преамбулою Закону України від 21.12.2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181) передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181 - III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.
Матеріали справи свідчать, що позивачем щомісячно у відповідності до вимог податкового законодавства надаються до податкового органу, у встановленій формі та строки декларації з податку на додану вартість в яких позивач самостійно обчислює суму податкового зобов'язання.
Пунктом 1.11 статті 1 Закону № 2181 встановлено, що податкова декларація це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, для подання податкової декларації.
Чаплинською МДПІ під час проведення камеральної перевірки встановлено, що загальна сума узгоджених податкових зобов'язань, визначених позивачем в деклараціях № 3483, 109, 742, 1170, 1268,4485, 1055, 1316, 1655,2063, 1800, 3170 та договору розстрочки № 4 від 24.05.2001 року у розмірі 13673,07 грн. сплачена з прострочкою від 211 до 399 календарних днів , що підтверджується актом звірки .
Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 визначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
За результатами перевірки податковим органом складено акт від 11.08.2006 року № 102-15-004972Ц який вручений платнику.
За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.08.2006 року. № 0000321510/0, яким на підставі п/п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 позивачу нараховано штраф у розмірі 6836,57 грн. за допущені порушення податкового законодавства - затримку більше 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України №2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строки визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Матеріали справи свідчать, що затримка оплати боргу позивачем по всім деклараціям складає більше 90 днів, тому відповідачем правомірно нарахована штрафна санкція у розмірі 50 %.
Отже, нарахування платнику податків штрафних санкцій передбачених абз. 4 п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181 є обгрунтованим, а винесення податкового повідомлення - рішення від 16.08.2006 року № 0000321510/0 є таким, що відповідає кормам п. 1.5, 1.9 ст. 1, пп. 17.1.7, п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 2, абз.1-6 пп. 6.1.7 п. 6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, у зв'язку з чим підстави для визнання його недійсним відсутні.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної
влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі, з межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про час і місце виготовлення постанови суду в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 98, 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.В. Ребриста
Постанову складено у повному обсязі 01.12.2006р.