ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 6/553
20.11.06
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
До відповідача Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва
Про визнання недійсним договору
Суддя Ковтун С.А.
Представники:
Від позивача Патюк Т.Й. (за дов. № 104 від 26.06.2006)
Від відповідача Панова С.А. (за дов. № 3935/38 від 28.07.2006)
Грищук В.В. (за дов. № 5489 від 16.11.2006)
Рішення прийнято 20.11.2006, оскільки у справі на підставі ст. 77 ГПК України 16.11.2006 оголошувалась перерва.
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва про визнання договору № 9 від 02.02.2005 недійсним.
Ухвалою суду від 25.09.2006 було порушено провадження у справі № 6/553.
За твердженням позивача, вказаний договір суперечить вимогам законодавства, насамперед, розпорядженню Київської міської державної адміністрації № 396 від 06.03.2001 «Про термінові заходи, спрямовані на зменшення споживання холодної та гарячої води в житловому фонді м. Києва». Оскільки даним розпорядженням зобов'язано Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації (ГІОЦ КМДА), починаючи з 01.03.2004, забезпечити проведення відрахувань від коштів, отриманих від населення за послуги з холодного водопостачання та водовідведення, у тому числі, в розмірі 3,8 відсотка на рахунок житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та інших власників житла для відшкодування витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, умова про остаточний розрахунок (від загальної суми нарахування згідно рахунку) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок абонента є недійсною.
Крім того, підставою визнання договору недійсним, на думку позивача, є не затвердження його головою правління, як того вимагає положення про Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал».
Відповідач у наданому суду відзиві проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що договір укладено з додержанням вимог чинного законодавства. Оскільки аналогічні договори укладаються позивачем з житлово-експлуатаційними підприємствами щорічно на основі ним же розробленого проекту, затвердження спірного договору не є обов'язковим. На думку відповідача, намагання позивача визнати договір недійсним, є наміром ухилитися від виконання його умов.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
02.02.2005 між ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»та комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва (абонентом) було укладено договір № 9 про відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання (далі - Договір).
Договір від імені позивача було укладено директором Департаменту експлуатації водопровідного господарства, право на представництво у якого виникло на підставі акту юридичної особи -положення про Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал».
Згідно з п.п. 7.2.7, 8.3 положення про Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»договори (контракти), що перевищують суму еквівалентну 2000 доларів США, підлягають затвердженню директором Департаменту, недотримання цієї умови тягне недійсність договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч. 3 ст. 95 ЦК України).
У свою чергу, згідно з ч. 4 ст. 95 ЦК України, керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Повноваження директора Департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ «Акціонерна компанія «Київводокана뻴рунтувались на підставі довіреності № 72 від 22.10.2004, відповідно до якої він мав право укладати від імені позивача договори у межах повноважень, закріплених у положенні про Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал».
Повноваження директора Департаменту на укладення договорів визначені пунктом 8.3 положення.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одним з видів правочину є договір.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Виходячи з цього, визначені пунктом 7.2.7 розділу VІІ положення про Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»повноваження голови правління на власний розсуд затверджувати всі договори, що перевищують суму, еквівалентну 2000 доларів США, укладені директором Департаменту, можуть бути здійснені після укладення договору, оскільки до відсутності згоди з істотних умов відсутній договір як юридичний факт, з яким закон пов'язує виникнення цивільних прав та обов'язків.
У той же час, факт не затвердження після укладення Договору його умов не може бути підставою для визнання Договору недійсним, оскільки положення про Департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке затверджено позивачем, не містить обмежень на укладення подібних договорів.
Крім того, відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Позивач не заперечує факт отримання грошових коштів від відповідача. Вказані кошти відображалися в фінансових звітах позивача, що свідчить про прийняття спірного Договору до виконання.
Отже, підстави для визнання Договору недійсним з підстав перевищення директором Департаменту своїх повноважень відсутні.
Відповідно до умов Договору (п. 1.1) абонент бере на себе зобов'язання виконувати роботи по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових водопровідних мереж, які обліковуються на балансі абонента з наступним відшкодуванням вартості таких витрат на умовах даного Договору.
У пункті 2.1 Договору сторони погодили, що розрахунки за даним Договором здійснюються відповідно до порядку, встановленого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 09.03.2004 № 355, а саме: шляхом перерахування Головним інформаційно-обчислювальним центром коштів на розрахунковий рахунок УЖГ, після розщеплення комунальних платежів населення за послуги з холодного водопостачання та водовідведення в розмірі 3,8 відсотка від фактично сплачених коштів та відшкодовувати остаточний розрахунок (від загальної суми нарахування згідно рахунку) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок абонента.
Вказана редакція пункту 2.1. Договору була запропонована відповідачем позивачу при укладені Договору у протоколі розбіжностей, і останній не передав розбіжності для вирішення у судовому порядку, що, в силу ч. 7 ст. 181 ГК України, свідчить про прийняття позивачем редакції відповідача.
Відповідно до ст.ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Правочином є вид правомірних дій, який виражається у зовнішньому волевиявленні осіб, безпосередньо спрямованому на виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків у певних осіб. Цивільно-правовий договір як вид правочину - це правова форма, у якій втілюється узгоджене волевиявлення сторін.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що передбачено статтею 627 Цивільного кодексу України.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 396 від 06.03.2001 «Про термінові заходи, спрямовані на зменшення споживання холодної та гарячої води в житловому фонді м. Києва»(в редакції розпорядження № 355 від 09.03.2004) зобов'язано ГІОЦ КМДА забезпечити проведення відрахувань від коштів, отриманих від населення за послуги з холодного водопостачання та водовідведення в розмірі 3,8 відсотків на рахунок житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та інших власників житла для відшкодування витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення згідно з укладеними угодами.
Отже, вказаний нормативний акт регламентує дії третьої особи (ГІОЦ КМДА) щодо розпорядження отриманими коштами, та не стосується порядку визначення вартості витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення і не обмежує сторін щодо формування умов договорів про оплату вказаних послуг. У зв'язку з чим умови Договору не суперечать розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 396 від 06.03.2001.
Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України,-
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 04 грудня 2006 рок