"14" листопада 2006 р. Справа № 17/495/06
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Хімороді В.Г.,
з участю представників сторін:
від позивача -Калинюк А.Г.-директор,
від відповідача -Савченко В. М., довіреність № б/н від 15.11.2005 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/495/06
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство КМК»,
м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 43,
до приватного підприємства «Універсам «Старий Вокзал», м. Миколаїв, вул. Декабристів, 71,
про стягнення пені за прострочення платежу,-
У судовому засіданні 07.11.2006 року було оголошено перерву до 14 листопада 2006 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство КМК» пред'явлено позов до приватного підприємства «Універсам «Старий Вокзал» про стягнення пені за прострочення платежу.
Дані позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що між Позивачем и Відповідачем 6 грудня 2004 року був укладений договор постачання № 94, відповідно до якого ТОВ «Підприємство «КМК» поставило ПП «Універсам «Старий Вокзал»торгове обладнання на загальну суму 23 227 гривень.
У відповідності до п. 4.1. вищезазначеного договору оплата усього товару повинна бути здійснена до 25 грудня 2004 року.
Зазначені умови договору відповідачем виконані не були та позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області.
Своїм рішенням від 26.04.2005 року по справі № 3/120 суд зобов?язав відповідача сплатити частину суми основного боргу, яка залишилась на 26.04.2005 року у розмірі 18 127 грн. та пеню у розмірі 832 грн 19 коп., яка була розрахованова станом на 28 березня 2005 року.
Однак, в добровільному порядку вказане решення відповідачм виконано не було, і таким чином, по клопотанню позивача Заводським відділом ДВС 1 червня 2005 року було принято постанову про відкриття виконавчого провадження.
В результаті виконавчого провадження позивачем було отримано наступні суми:
27.10. 2005 року -5 530 грн.07 коп.
20 .03. 2006 року -14 060 грн. 37 коп.
Таким чином, позивачем отримано основна сума заборгованості и пеня, яка була розрахована станом на 28 березня 2005 року.
Відповідно до п.8.3 договору № 94 от 06.12.2004 року відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплати за кожний день прострочки. На 20 березня 2006 року загальна сума недоплаченої пені складає, за розрахунком позивача:
(18127,00 х 9% х 2): 365 х 124 = 1 197 грн. 87 коп.
(18127,00 х 9,5% х 2): 365 х 78 = 736 грн. 01 коп.
(12596,93 х 9,5% х 2): 365 х 141 = 924 грн. 58 коп.
Загалом : 2 858 грн. 46 коп.
де 9 % - облікова ставка НБУ з 29.03.2005 року по 09.08.2005 року; 9,5 % - облікова ставка НБУ з 10.08.2005 року по 20.03.2006 року; 134 днів - прострочка оплати 18 127 грн. з 29.03.05 р. по 09.08.05 р.; 78 днів - прострочення оплати 18 127 грн. з 10.08.2005 року по 26.10.05 року; 141 день - прострочка оплати 12 596 грн . 93 коп. з 27.10.05 року по 20.03.06 року.
З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено відповідачу претензию № 24 від 24.03.06 р., яка була залишена без відповіді.
Враховуючи наведене, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнає повінстю, посилаючись на те, що рішення суду було виконано ДВС Заводського району; після прийнятого рішення суду стягненя пені за договором, який припинив свою дію, не допускається. Крім того, позивач у позові посилається на ст.ст. 536 та 694 Цивільного кодексу України, які регулюють зовсім інші правовідносини.
Вивчивши матеріали справи, пояснення сторін, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог частково, з наступних підстав.
Відповідно до п. 8.3. умов договору поставки № 94 від 06.12.2004 року за прострочення термінів оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплати за кожний день прострочки.
Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов?язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якшо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов?язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов?язання мало бути виконано.
Таким чином, враховуючи наведене, розмір пені, перерахованої судом складає 1 292 грн. 60 коп., яка підлягає стягненю з відповідача.
У відповідності до ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки ( штраф, пеня).
Сплачене держмито слід віднести на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам позивача, відпоівдно до ст. 49 ГПК України, стягнувши з відповідача на користь позивача 46 гривні 12 коп. В іншій частині держмито покласти на позивача. Також слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Враховуючи наведене, в решті суми позовних вимог належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство КМК» задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства «Універсам «Старий Вокзал», м. Миколаїв, вул. Декабристів, 71 (р/р 26008400250401 МФ АКБ «Київ», МФО 326320) 1 292 грн. 60 коп. пені, держмито у сумі 46 грн. 12 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство КМК», м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 43 (р/р 26009310402 в МФ АКБ «Форум», МФО 326988).
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Коваль С.М.