23 листопада 2006 р.
№ 25/285-05-9433
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
за участю представників сторін: позивача - Васильєвої Н.М.,
відповідача -Нешви Ю.В.,
розглянувши касаційну скаргу ТзОВ “Грін Ліф» на рішення господарського суду Одеської області від 2 лютого 2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 3 серпня 2006 року у справі за позовом ВАТ “Одеський портовий холодильник» до ТзОВ “Грін Ліф» про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 680806,18 грн., заборгованості по оплаті використаної електроенергії в сумі 25458,83 грн., розірвання договорів оренди, зобов'язання повернути майно,
встановив:
У грудні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з уточненнями позовних вимог, викладених в позовній заяві від 09.11.2005 року, доповненні до позовної заяви від 29.11.2005 року та доповнені від 12.12.2005 року про стягнення з ТзОВ “Грін Ліф» заборгованості по орендній платі за договором оренди приміщення № 05/хоз/01 від 04.09.2003 року на користь ВАТ “Одеський портовий холодильник» в сумі 340403,09 грн.; про стягнення з ТзОВ “Грін Ліф» заборгованості по орендній платі за договором оренди приміщення № 06/хоз/01 від 04.09.2003 року на користь ВАТ “Одеський портовий холодильник» в сумі 340403,09 грн.; про стягнення з ТзОВ “Грін Ліф» заборгованості по оплаті використаної електроенергії на користь ВАТ “Одеський портовий холодильник» в сумі 25458,83 грн.; про розірвання договорів оренди нерухомого приміщення №05/хоз/01 та №06/хоз/01 від 04.09.2003 року, укладених між сторонами у справі; про зобов'язання ТзОВ “Грін Ліф» повернути нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м.Одеса, Митна площа, 1-Б в адміністративній будівлі на другому та п'ятому поверхах, а саме холодильну камеру №21, 51, 52, вестибуль на п'ятому та другому поверхах шляхом вивільнення орендованого нерухомого майна.
Рішенням господарського суду Одеської області від 2 лютого 2006 року (суддя Малярчук І.А.) позов задоволений. Розірвані договори оренди нерухомого приміщення №05/хоз/01, №06/хоз/01 від 04.09.2003 року, укладені між ВАТ “Одеський портовий холодильник» та ТзОВ “Грін Ліф».
Зобов'язано ТзОВ “Грін Ліф» повернути нежитлові приміщення, розташовані за адресою м.Одеса, Митна площа, 1-Б в адміністративній будівлі на другому та п'ятому поверхах, в саме холодильні камери №№ 21, 51, 52, вестибуль на п'ятому та другому поверхах шляхом вивільнення орендованого нерухомого майна.
Стягнуто з ТзОВ “Грін Ліф» на користь ВАТ “Одеський портовий холодильник» 680 806 грн. 18 коп. заборгованість по орендній платі, 25 458 грн. 83 коп. заборгованість по оплаті використаної електроенергії, судові витрати.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 3 серпня 2006 року рішення суду залишене без змін.
У касаційній скарзі ТзОВ “Грін Ліф» просить скасувати вказані судові рішення, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 липня 2003 року між сторонами у справі був укладений договір комісії №23-1/ком/01 на проведення робіт по капітальному ремонту майна, які належать комітенту ВАТ “Одеський портовий холодильник» на праві власності.
Згідно п.3.4 договору комісії, у випадку виникнення зустрічних однорідних вимог сторони мають право провести взаємозалік.
Додатковими угодами №№ 1,2 від 16.07.2003 року визначені зобов'язання комісіонера по організації проведення ремонтних робіт в промислових приміщеннях ВАТ “Одеський портовий холодильник», які розташовані за адресою: м.Одеса, Митна площа, 1-Б, а саме на першому, другому, п'ятих поверхах, а також на відповідній його рампі, згідно переліку.
В підтвердження виконання договору комісії №23-1/ком/01, ТзОВ “Грін Ліф» був наданий ВАТ “Одеський портовий холодильник» звіт комісіонера №1 від 30.04.2004 року, за яким сума понесених витрат складає 648516, 02 грн., комісійна винагорода 12970, 32 грн., звіт комісіонера №2 від 30.04.2004 року, згідно якого сума понесених витрат складає 310662,10 грн., комісійна винагорода 6213, 24 грн. та відповідно до даних звітів були надані акти виконаних робіт №№ 1, 2 від 30.04.2004 року.
Згідно п.4.6 договору комісії №23-1/ком/01, ВАТ “Одеський портовий холодильник» передав, а ТзОВ “Грін Ліф» прийняв обладнання, перелік якого наведений в акті приймання-передачі спеціалізованого обладнання від 01.06.2004 року загальною вартістю 310662, 10 грн.
Тому, заборгованість позивача перед відповідачем за договором комісії №23-1/ком/01 станом на 01.06.2004 року становила 667 699, 58 грн.
4 вересня 2003 року між ВАТ “Одеський портовий холодильник» (орендодавець) та ТзОВ “Грін Ліф» (орендар) були укладені договори оренди №05/хоз/01 та №06/хоз/01, відповідно до яких орендодавець передав в оренду ТзОВ “Грін Ліф» нежитлові приміщення, а саме: камери № №21, 51, 52, а також вестибюлі на 2 та 5 поверхах складського приміщення орендодавця.
Згідно укладених додаткових угод №№ 1, 2 від 10.09.2003 року до договорів оренди, орендна плата за використання об'єкта оренди в повному об'ємі за період з 10.09.2003 року по 31.12.2003 року визначається в розмірі 6410, 60 грн. на місяць без врахування ПДВ; на правовідносини сторін за цим договором норми Закону України “Про оренду державного та комунального майна» не розповсюджуються.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
При вирішенні спору місцевий і апеляційний суди всебічно дослідили надані сторонами докази і правильно встановили факт передачі від позивача ТзОВ “Грін Ліф» в оренду об'єктів нерухомості за укладеними сторонами договорами оренди від 04.09.2003 року і зобов'язання відповідача, у зв'язку з цим, по оплаті вартості орендної плати на підставі вказаних договорів оренди. Відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконав, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Враховуючи викладене, місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно стягнув з відповідача заборгованість за договорами оренди нерухомого майна в розмірі 680906, 18 грн.
Згідно п.п. 3.3, 3.4 договору оренди №05/хоз/01 від 04.09.2003 року вартість спожитої орендатором електроенергії, а також інших комунальних послуг не входить в орендну плату за використання об'єкта оренди і нараховуються орендатором окремо. Орендатор щомісячно протягом 5-ти робочих днів після виставлення орендодавцем рахунків за фактичне споживання орендатором електроенергії, а також інших комунальних послуг сплачує орендодавцю нараховані суми за фактичне споживання орендатором електроенергії, а також інших комунальних послуг.
Згідно п.п.3.3, 3.4 договору оренди №06/хоз/01 від 04.09.2003 року, у вартість орендної плати включається вартість спожитої орендатором електроенергії, а також інших комунальних послуг. Після письмового узгодження сторонами кошторису, орендатор за свій рахунок здійснює капітальний ремонт об'єкта оренди (власними силами або залучаючи субпідрядників).
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами були підписані акти приймання-передачі робіт і позивачем виставлені до оплати відповідачу рахунки-фактури де зазначені платежі за спожиту електроенергію, розрахунок якої визначений розрахунком витрат електроенергії, яку споживає обладнання ТзОВ “Грін Ліф».
Враховуючи, що відповідач частково оплатив рахунки-фактури ВАТ “Одеський портовий холодильник», виставлені за використану електроенергію, суди дійшли вірного висновку про наявність заборгованості ТзОВ “Грін Ліф» по оплаті вартості спожитої електроенергії на суму 25458, 83 грн.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, у тому числі і розірвання договору.
Згідно ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Неналежне виконання умов договору в частині розміру та строків оплати є істотним порушенням зобов'язань по договору.
Відповідно до ст.782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Виходячи з викладеного і враховуючи, що відповідач не довів належним чином факт проведення взаємозаліку зобов'язань сторін, які виникли з договорів оренди № 05/хоз/01, №06/хоз/01 від 04.09.2003 року та договору комісії №23-1/ком/01 від 15.07.2003 року, суди правомірно дійшли висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Касаційною інстанцією перевірені обставини справи і їх відповідність наведеним судами нормам матеріального права.
Наведені висновки місцевого та апеляційного судів відповідають матеріалам справи та діючому законодавству.
Доводи касаційної скарги про необґрунтованість оскаржуваних судових рішень помилкові і не відповідають матеріалам справи.
З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної скарги немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Одеської області від 2 лютого 2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 3 серпня 2006 року залишити без змін, а касаційну скаргу ТзОВ “Грін Ліф» -без задоволення.
Головуючий, суддя В. Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко