01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.10.2006 № 10/226
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Данилової Т.Б.
Андрієнка В.В.
при секретарі: Кулачок О.А.
За участю представників:
Позивача - Левченко О.Є. (довір. №264/10 від 18.09.06);
Відповідача - Томилко М.М. (довір.№18/408 від 10.03.06);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акіцонерного товариства з газопостачання і газифікації "Чернігівгаз"
на рішення Господарського суду м.Києва від 28.08.2006
у справі № 10/226 (Пашкіна С.А.)
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Відкритого акіцонерного товариства з газопостачання і газифікації "Чернігівгаз"
про стягнення 191250,59 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 28.08.2006 у справі № 10/226 позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз» про стягнення з відповідача 191250 грн. 59 коп. задоволено частково. Стягнуто з ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» на користь Дочірньої компанії«Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 165644 грн.97 коп. боргу, 15419 грн. 56 коп. пені, 3265 грн. 44 коп. - три відсотки річних, 6097 грн. 18 коп. інфляційних втрат, 1912 грн. 51 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз» та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» було укладено договір на постачання природного газу. Відповідно до договору позивач взяв на себе зобов'язання передати відповідачу у 2005 році природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору. Відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст..193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за поставлений природний газ в повній сумі в установлений строк не сплатив, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.08.06 частково в частині стягнення пені та прийняти нове рішення, зменшивши розмір штрафних санкцій.
В апеляційній скарзі Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» вказує на те, що судом не враховано всіх обставин, які мають суттєве значення для повного розгляду даної справи та прийняття об'єктивного рішення. В судовому засіданні відповідачем були надані документи, що підтверджують важке фінансове становище Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» . Одним з основних видів статутної діяльності ВАТ «Чернігівгаз» є постачання та транспортування природного газу для потреб населення та бюджетних установ і організацій, а несприятлива економічна ситуація в державі, введення законодавчої заборони на стягнення пені з населення, невідповідність тарифів фактичним затратам на постачання та транспортування газу призводять до збиткової діяльності Товариства.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз» та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» був укладений договір на постачання природного газу №06/05-1350 від 21.04.2005. Відповідно до пункту 1.1 договору позивач взяв на себе зобов»язання передати відповідачу у 2005 році природний газ, виключно для власних потреб об»єктів, які знаходяться на балансі відповідача, а відповідач зобов»язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Відповідно до п.2.1 договору позивач передає відповідачу газ в обсязі до 750,000 тис.куб.м. Відповідно до актів приймання-передачі природного газу, наявними в матеріалах справи, позивач передав відповідачу з квітня 2005 року по грудень 2005 року природний газ, в об»ємі 440,917 тис.м.3, що становить суму - 165644,97 грн.
Відповідно до договору, яким встановлено порядок та умови проведення розрахунків, а саме п.6.1 оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Позивач на підтвердження своїх вимог надав розрахунок боргу ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» по договору №06/05-1350 від 21.04.05, з якого вбачається, що відповідач свої зобов»язання по оплаті отриманого природного газу не виконав, заборгованість на дату пред»явлення позову становить 165644 грн.97 коп.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов»язання в повному обсязі та належним чином, що підтверджується доказами, наданими позивачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 165 644,97 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до п.1ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в господарському кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1 даного договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пунктом 7.4. договору визначено, що пеня нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом. Оскільки позивач звернувся з позовом 01.08.2006р., то підлягає стягненню з відповідача заявлена сума пені в розмірі 15419 грн.56 коп. за період з 19.01.2006р. по 21.07.2006р.
Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Підлягають стягненню з відповідача заявлені позивачем 3% річних в сумі 3265 грн.44 коп. за несвоєчасні розрахунки за період з 11.05.2005 р. по 21.07.2006р. та 6097 грн.18 коп. інфляційних втрат за період з травня по червень 2006р., з урахуванням сум і дат здійснених відповідачем оплат.
Відповідно до ст..49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
За таких обставин колегія вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1.Рішення господарського суду Чернігівської області від 28.08.2006 у справі № 10/226 залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» без задоволення.
2.Матеріали справи № 10/226 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Данилова Т.Б. (переведена)
Андрієнко В.В.
20.10.06 (відправлено)