14.11.2006 Справа № 28/245-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузнецової І.Л.,
суддів: Швець В.В. (доповідач), Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Чоха Є.О.
за участю представників:
від позивача: від позивача: Єнік Є.В., довіреність №279/10 від 18.09.06, представник;
представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України», місто Київ;
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2006 року;
у справі №28/245-06;
за позовом Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України», місто Київ;
до комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго», місто Павлоград;
про стягнення 1870957,5 гривень.
Позивач, Дочірня компанія “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Відповідача комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго»:
1475652,05 гривень заборгованості за спожитий природний газ;
126746,71 гривень пені;
244099,36 гривень інфляційних витрат;
24459,38 гривень 3% річних та судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між підприємством Позивача, який є постачальником та підприємством Відповідача, який є покупцем був укладений договір на постачання природного газу.
Відповідно до укладеного договору Позивач передав останньому природний газ, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, а Відповідач свої зобов'язання виконав частково.
Рішенням господарського суду у справі №28/245-06 від 16 серпня 2006 року (суддя Манько Г.В.) позовні вимоги задоволені частково.
Частково стягнуто з підприємства Відповідача на користь підприємства Позивача.
В решті позовних вимог відмовлено.
Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі, суд має право зменшити розмір санкцій.
При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
На час розгляду справи господарським судом врахована ступінь виконання Відповідачем своїх зобов'язань та незадовільний майновий стан Відповідача.
За вказаних обставин господарський суд вважав за необхідне зменшити відповідальність Відповідача за невиконання грошових зобов'язань.
Позивач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.
Вважає, що воно винесено з порушенням закону.
Господарський суд при винесенні рішення неповно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Позивач просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що відповідно до пункту 7.4 Договору штраф та пеня нараховуються Постачальником протягом шести місяців, що передує моменту звернення з позовом, тому розрахунок позивачем пені за несвоєчасне виконання зобов'язання правомірно здійснений за шість місяців, що передує моменту звернення з позовом.
Тому висновок суду про відсутність в договорі умови, якою визначений розмір пені, не відповідає дійсним обставинам справи.
На апеляційну скаргу Відповідач відзив не надав.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:
Господарським судом у судовому засіданні встановлено, що між Позивачем та Відповідачем було укладено договір на постачання природного газу.
Відповідно до умов укладеного договору природний газ за цим договором постачався виключно для потреб населення, бюджетних установ та організацій.
Відповідач за поставлений газ розрахувався частково.
Заборгованість на момент розгляду справи у господарському суді склала 1475652,05 гривень.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів сплати цієї заборгованості на момент розгляду справи Відповідач не надав суду, тому заборгованість підлягає стягненню з Відповідача.
Незадовільний майновий стан Відповідача на протязі тривалого терміну підтверджується його фінансовою звітністю.
Основні причини, неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань, є збиткова діяльність через обмеження у визначенні вартості своїх послуг теплопостачання та неплатоспроможність певної частини споживачів є об'єктивними і такими, що не залежить від волі Відповідача, а тому визнані судом як поважні та виняткові.
А саме комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго», місто Павлоград забезпечує життєдіяльність міста Павлограда в частині надання послуг централізованого опалення і гарячого водопостачання для житлового фонду, соціально-культурної сфери те інше.
Причинами дебіторської заборгованості і її неминучого росту є відсутність реальної платоспроможності споживачів, дефіцит бюджету і як наслідок, споживачі несвоєчасно й у неповному обсязі здійснюють розрахунки з підприємством Відповідача.
Судом правомірно встановлено, що причиною неможливості належного виконання зобов'язання Відповідачем також є невідповідність діючих тарифів на послуги теплопостачання фактичним витратам на виробництво теплової енергії, що також не дає можливості підприємству вчасно робити розрахунки за енергоносії.
Відповідач є збитковим підприємством.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання, але у відповідності до положень статті 233 Господарського кодексу України, якими регулюється відповідальність за порушення зобов'язань і які можуть бути застосовані до правовідносин сторін в силу приписів абзацу 2 пункту 5 розділу IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України, суду надано право зменшувати розмір належних до сплати штрафних санкцій та збитків, у разі якщо вони надмірно великі порівняно із збитками кредитора, або якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду Дніпропетровської області про те, що невиконання зобов'язань Відповідачем є з об'єктивних причин.
З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін .
На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд -
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України» Національної
акціонерної компанії “Нафтогаз України», місто Київ, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2006 року у справі №28/245-06, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.Л. Кузнецова
Судді В.В. Швець
Л.О. Чимбар
З оригіналом згідно.
Пом. судді О.С.Уманчук