Провадження № 2-о/0519/173/12
08 листопада 2012 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого - судді Шатілової Л.Г.,
при секретарі Симоненко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України, заінтересована особа: Головне управління державної міграційної служби України в Донецькій області,-
Заявниця ОСОБА_1 просить суд встановити факт її постійного проживання на території України з ІНФОРМАЦІЯ_3 по теперішній час , в тому числі станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13.11.1991 року. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Маріуполі, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим 16.05.1991 року Жовтневим РВК м. Маріуполя. З часу народження до теперішнього часу вона проживає в АДРЕСА_1 та перебуває на обліку в міській лікарні № 3 м. Маріуполя за місцем мешкання, що відображено у медичній картці на ім'я ОСОБА_1 В подальшому вона навчалася: з 1998 року по 2005 рік - у загальноосвітній школі № 2 м. Маріуполя. 11 січня 2008 року вона отримала паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий Першотравневим РВ ГУМВС У в Донецькій області, а з 11.03.2008 року є зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2. Встановлення даного факту їй необхідно для отримання закордонного паспорта.
Заявниця у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи у її відсутності та вирішення справи згідно з вимогами діючого законодавства.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав:
- згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, серії НОМЕР_1, виданим 16.05.1991 року Жовтневим РВК м. Маріуполя, місцем народження зазначено "місто Маріуполь";
- згідно з паспортних даних ОСОБА_1 є зареєстрованою з 11.08.2008 року за адресою: АДРЕСА_2, однак фактично мешкає в АДРЕСА_1, що підтверджують сусіди останньої по будинку.
- згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_2, виданий Першотравневим РВ ГУМВС У в Донецькій області місцем народження зазначено «Маріуполь», адресою реєстрації з 11.03.2008 року - АДРЕСА_2.
- у заяві громадянина ОСОБА_2 від 14.06.2012 року зазначено що останній мешкає в АДРЕСА_3 з 1971 року по теперішній час, є сусідом сім ї ОСОБА_1 й підтверджує ф акт того що ОСОБА_1, народилася 1991 року в м. Маріуполі
- у заяві громадянина ОСОБА_3 від 14.06.2012 року зазначено що остання мешкає в АДРЕСА_4 з грудня 1972 року по теперішній час, є сусідкою сім ї ОСОБА_1 й підтверджує факт того що ОСОБА_1, народилася й мешкає до теперішнього часу в м. Маріуполі за адресою АДРЕСА_1
- відповідно до медичної карти ОСОБА_1, остання перебуває на обліку в міській лікарні м. Маріуполя за своїм містом мешкання АДРЕСА_1 з часу народження, в тому числі мається запис в медичної картки що 28.08.1991 року вона проходила обстеження в МБ № 3.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», наведений у ЦПК України перелік фактів, що встановлюються судом не є вичерпним. За наявності умов суд може встановити й інші факти, що мають юридичне значення.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про громадянство України»(далі - Закон) громадянами України є, зокрема, усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України, тобто 24 серпня 1991 року постійно проживали на території України та особи, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України»: 13 листопада 1991 року проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
В той же час, положення Закону України «Про громадянство України»та Указу Президента України «Питання організації виконання Закону України від 27 березня 2001 року № 215/2001 «Про громадянство України», з урахуванням Указу Президента від 27.06.2006 року N5 588/2006 «Про внесення змін до Указу Президента України від 27.03.2001 року № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»передбачають як вичерпний перелік випадків, у яких до Комісії при Президентові України з питань громадянства подається рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року, так і порядок розгляду заяв щодо набуття громадянства України, що встановлено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок) та положенням про Комісію при Президентові України з питань громадянства.
Тому, при ухваленні рішення суду про встановлення вказаного юридичного факту, суд враховував як Закон, так і акти Президента України.
Так, у відповідності з вищезазначеними Указами Президента України, зокрема, п. 8 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року №588/2006), який передбачає, що процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України проходять громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Для встановлення належності до громадянства України необхідна наявність, одночасно, таких складових:
- особа (заявник) мусить постійно проживати на території України станом на 24 серпня 1991 року;
- особа (заявник) повинна перебувати на 24 серпня 1991 року у громадянстві колишнього СРСР;
- особа (заявник), при наявності, двох вищезазначених складових, повинна мати паспорт громадянина колишнього СРСР (або довідку органу внутрішніх справ про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала у громадянстві колишнього СРСР) ;
- особа (заявник) не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Таким чином, у сенсі положень п. 8 Порядку, юридичний факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року породжуватиме правові наслідки і тягнутиме за собою виникнення відповідного права лише за наявності вищевказаних складових.
Тому, зважаючи на наведене, до юрисдикції загального суду питання про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року входить тільки за наявності цих складових, визначених Указом Президента України.
Таким чином судом встановлено що ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_3 по теперішній час , в тому числі станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13.11.1991 року постійно проживала на території України .
Враховуюче вищевказане, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 60, 61, 197, 213-215, 256-259 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України, заінтересована особа: Головне управління державної міграційної служби України в Донецькій області задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, в період з ІНФОРМАЦІЯ_3 по теперішній час , в тому числі станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13.11.1991 року постійно проживала на території України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Шатілової Л.Г.