Справа № 0431/1965/12
2-о/0187/8/13
іменем України
"25" січня 2013 р. смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Іщенко І.М., при секретарі Клисак Н.Г., розглянувши у відсутності осіб, які беруть участь у справі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
29.11.2012 року до Петриківського районного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між ними, зазначивши, що з 23 травня 1995 року вони перебувають у шлюбі, який зареєстровано виконкомом Вільховатської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, актовий запис № 03.
Від шлюбу мають неповнолітню доньку -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сімейно-шлюбні стосунки не склалися через втрату почуттів та взаємоповаги одне до одного. Фактичні шлюбні відносини між ними припинені з 1999 року, з того часу проживають окремо та спільного господарства не ведуть.
За ці роки він вже створив іншу сім'ю, тому змушений звернутись до суду та просить розірвати шлюб між ними, оскільки подальше сумісне проживання та збереження шлюбу неможливе.
У судове засідання позивач надав заяву, у якій позовні вимоги підтримує, на примирення не погоджується, просить розглядати справу без його участі. (а.с. 7).
Відповідачка -ОСОБА_2, у судове засідання надала заяву, у якій позов визнає, на розірвання шлюбу погоджується, просить розглядати справу у її відсутності. Після розірвання шлюбу бажає залишити шлюбне прізвище «ОСОБА_2»(а.с. 15).
Ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Судом були встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини:
Згідно з копією свідоцтва про шлюб, актовий запис № 03 від 23.05.1995 року, складений виконкомом Вільховатської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, ОСОБА_1 23.05.1995 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 (а.с. 4).
Судом встановлено, що фактичні шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинені з 1999 року, що не заперечувалось сторонами, подружжя на примирення не погоджується. Головною причиною розпаду сім'ї є причини психологічного характеру.
Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги, що розірвання шлюбу є дійсною волею подружжя, фактичні шлюбні відносини між подружжям припинені, сторони проживають за різними адресами, примирення на день розгляду справи між ними не відбулося, суд вважає, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно розірвати.
Відповідно до ч. 8 ст. 235 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Відповідачка ОСОБА_2 виявила бажання після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище «ОСОБА_2».
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 105, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 212, 213, 215, 235 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 23 травня 1995 року виконкомом Вільховатської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, актовий запис № 03 - розірвати.
Прізвище ОСОБА_2 залишити шлюбне "ОСОБА_2".
Стягнути з ОСОБА_1 суму недоплаченого судового збору в розмірі 0,30 грн. (00 грн 30 коп.) на користь держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його винесення.
Суддя: І. М. Іщенко