"05" грудня 2006 р. Справа № 14/302/06
м. Миколаїв
Позивач: Відкрите акціонерне товариство “Миколаївська теплоелектроцентраль», 54002, м.Миколаїв, Каботажний узвіз, 18
Відповідач: Державне підприємство «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара», 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 38
Суддя -П.В.Цвєткова
Представники:
від позивача: Красота Т.М., довіреність № 09/25 від 16.01.06р. ;
Білецький В.І., довіреність № 09/24 від 16.01.06р.;
від відповідача: Кодрян О.М., довіреність № 47/95 від 27.12.04р.;
Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 23 364 грн. 05 коп., з яких 14 154 грн. 70 коп. боргу по договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 1 серпня 2002р., інфляційних 4 047грн. 10 коп., 2 571 грн. 91 коп. -річних за користування грошовими коштами і 2 590 грн. 34 коп. пені за прострочку платежу.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що він розрахувався з позивачем за отриману теплову енергію в повному обсязі.
Позивач наддав суду доповнення до позовної заяви, яким уточнив і доповнив позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи з урахуванням доповнень і уточнень позивача, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив таке:
2 вересня 1998р. сторонами було укладено договори № 2439 і № 2439/2 на відпуск теплової енергії в гарячій воді на опалення офісу №2 за адресою вул.Чкалова, 108 і будівлі за адресою вул.Севастопольська, 65. 1 лютого 2001 р. сторонами було укладено договір № 2439 на опалення зазначених вище об»єктів. За рішенням Миколаївської міськради в 2002р. гуртожиток за адресою вул.Севастопольська, 65 було передано до комунальної власності. Листом від 29.04.2002р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією про виключення з договору № 2439 від 01.02.2001р. гуртожитку.
1 серпня 2002р. сторони уклали договір № 2439 про постачання теплової енергії в гарячій воді строком дій на 1 рік до 01.08.03р. Згідно додатку №1/1 до договру № 2439 сторонами визначені обсяги постачання теплової енергії в період з 1 серпня 2002р. по 1 серпня 2003р. для теплопостачання будинку по вул.Чкалова, 108 «Офіс-2». Пунктом 9.4 договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Відповідно до п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач зобов»язаний за 20 днів до початку розрахункового періоду сплатити позивачеві вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії.
Доданий позивачем до доповнення до позовної заяви розрахунок суми боргу за теплову енергію свідчить, що станом на 1 лютого 2001р., тобто дату укладання договору № 2439 борг відповідача перед позивачем за тепло склав 28 689грн. 70 коп., що є боргом за договорами від 02.09.1998р. На день укладання договору №2439 від 1 серпня 2002р. борг відповідача за теплову енергію згідно розрахунку позивача складав 40 811грн. 17 коп.
Розраховуючись за теплову енергію одержану за договором від 01.08.2002р. відповідач в платіжних документах зазначав, який рахунок ним оплачується.
Так, відповідно до наданих сторонами платіжних документів, відповідачем оплачені такі рахунки позивача за тепло по договору від 01.08.2002р.:
- платіжне доручення №5157 від 31.01.2003р., рахунок від 04.02.2003р. за січень 2003р. -740 грн. 06 коп.;
- платіжне доручення №5251 від 03.03.2003р., рахунок від 04.03.2003р. за лютий 2003р. - 572грн. 84 коп.;
- платіжне доручення №5250 від 03.03.2003р., рахунок від 09.01.2003р. за грудень 2002р. -586 грн. 07 коп.;
- платіжне доручення №5357 від 18.04.2003р., рахунок від 03.04.2003р. за березень 2003 -439 грн. 50 коп. ;
- платіжне доручення №5416 від 15.05.2003р., рахунок від 24.04.2003р. за квітень 2003р. -201грн. 35 коп.;
- платіжне доручення №6318 від 28.10.2003р., рахунок від 11.12.2002р. за листопад - 304 грн. 15 коп.;
- платіжне доручення №7731 від 29.12.2003р., рахунок від 04.12.2003р. -532грн. 98 коп.;
- платіжне доручення №264 від 27.01.2004р., рахунок від 04.01.2004р. -809 грн. 47 коп.;
- платіжне доручення №907 від 10.03.2004р., рахунок від 04.02.2004р. -1062грн. 91 коп.;
- платіжне доручення №953 від 19.03.2004р., рахунок від 02.03.2004р. -644грн. 81 коп.;
-платіжне доручення №1428 від 26.04.2004р., рахунок від 02.04.2004р. -549грн. 41 коп.;
- платіжне доручення №1624 від 19.05.2004р., рахунок від 23.04.2004р. -159грн. 07 коп.;
-платіжне доручення №5424 від 22.12.2004р., рахунок від 03.12.2004р. -504грн. 97 коп.;
- платіжне доручення №219 від 19.01.2005р., рахунок від 03.01.2005р. -490грн. 45 коп.;
-платіжне доручення №666 від 18.02.2005р., рахунок від 01.02.2005р. -638грн. 44 коп.;
- платіжне доручення №1083 від 25.03.2005р., рахунок 01.03.2005р. -628грн. 28 коп.;
-платіжне доручення №1454 від 19.04.2005р., рахунок від 01.04.2005р. -702грн. 11 коп.;
-платіжне доручення №1830 від 18.05.2005р., рахунок від 26.04.2005р. -150грн. 66 коп.;
-платіжне доручення №115 від 17.01.2006р., рахунок від 30.11.2005р. -564грн. 95 коп.;
-платіжне доручення №777 від 13.03.2006р., рахунок від 28.12.2005р. -731грн. 79 коп.;
-платіжне доручення №858 від 16.03.2006р., рахунок від 01.02.2006р. за січень 2006р. -831грн. 38 коп.
Всього оплачено за зазначеними платіжними дорученнями 11 845грн. 65 коп.
Відповідачем не надано доказів сплати рахунків позивача на суму 1664грн. 99 коп., в тому числі:
- від 07.11.2003р. на суму 23 грн. за жовтень 2003р.;
- від 03.11.2004р. на суму 70 грн. 04 коп. за жовтень 2004р.;
- від 02.03.2006р. на суму 556грн. 30 коп. за лютий 2006р.;
- від 31.03.2006р. на суму 686грн. 06 коп. за березень 2006р.;
- від 03.05.20006р. на суму 157грн. 92 коп. за квітень 2006р.;
- від 01.06.2006р. на суму 171грн. 67 коп. за травень 2006р.;
Платіжними дорученнями № 6365 і № 6366 від 31 жовтня 2003р. відповідач перерахував на рахунок позивача відповідно 246грн. 01 коп. і 747грн. 34 коп. за тепло одержане в березні 2002р. і квітні 2002р. Тим самим погасив заборгованість, яка в нього виникла до укладання договору від 1 серпня 2002р.
Крім того, договорами про взаємне погашення боргів від 31.01.2003р., від 25.04.2003р., від 29.05.2003р., від 04.06.2003р., від 19.11.2003р., від 25.12.2003р., від 26.01.2004р. на загальну суму 3569грн. 83 коп. закрити заборгованість відповідача за тепло по договору від 1 лютого 2001р., як то зазначено в договорах.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з оглядом на таке:
За теплову енергію спожиту по договору від 01.08.2002р. відповідачем не сплачено 1664грн. 99 коп. В платіжних документах на оплату тепла відповідач чітко зазначав який рахунок позивача він оплачує.
В судовому засіданні представник відповідача заявив, що на стягнення заборгованості по договорах від 02.09.1998р. і від 01.02.2001р. позивачем порушено строк позовної давності.
Цивільний Кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004р. Згідно ст.257 Цивільного Кодексу України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України правила Цивільного Кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред»явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно ст. 71 Цивільний Кодекс УРСР, строк позовної давності було встановлено на стягнення боргу 1 рік і на момент введення в дію Цивільного Кодексу України цей строк на стягнення боргу по договорах 1998 і 2000 років минув. В зв»язку з цим суд погоджується з запереченням відповідача щодо пропуску строків позовної давності по договорах 1998р. і 2001р.
Господарський суд не погоджується з твердженням позивача, що грошові кошти, якими оплачував відповідач рахунки позивача по договору від 1 серпня 2002р. повинні зараховуватись в погашення заборгованості, яка малась по другому договору. Суд міг би погодитись з позивачем, якби мова йшла про порядок погашення боргів по одному договору.
Керуючись ст. 46,49, 82, 85 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара», 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 38 (р/р-26003301430011 в МВ Промінвестбанку, МФО 326438, код 14313240) на користь Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль», 54002, м.Миколаїв, Каботажний узвіз, 18 ( р/р-260087868 в Миколаївській обласній дирекції АППБ «Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 30083966) - 1702грн. 79 коп.( одна тисяча сімсот дві гривні 79 копійок) боргу, з урахуванням індексу інфляції 125грн. 60 коп.( сто двадцять п»ять гривень 60 копійок) пені, 127грн. 80 коп. ( сто двадцять сім гривень 80 копійок) річних і 19 грн. 50коп. держмита.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя П.В.Цвєткова