Справа № 429/12886/12
іменем України
29 січня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О. при секретарі Михайловій Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»про відшкодування моральної шкоди спричиненої пошкодженням здоров'я
Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь виплату за моральну шкоду завдану йому отриманими на виробництві профзахворюваннями в сумі 20000.00 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що він протягом тривалого знаходився в трудових відносинах з відповідачем та працював на різних посадах в шкідливих умовах. Згідно висновку МСЕК року йому було встановлено 50 % втрати професійної працездатності. Внаслідок втрати професійної працездатності вважає, що у нього наявна моральна шкода, оскільки він втратив професійну працездатність, змушений вживати лікарські препарати, постійно відчуває фізичний біль тощо. Йому було призначено медикаментозне лікування. Моральну шкоду оцінює в 20000.00 грн.
Позивач, в поданій до суду заяві, просив суд розглянути справу без його участі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, подав до канцелярії суду заперечення на позов, але в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступного.
В судовому засіданні було встановлено, що позивач з 17.02.1983 по 09.04.2005 року знаходився у трудових правовідносинах з відповідачем ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що підтверджується копією трудової книжки. (а.с.7-9).
Згідно висновку МСЕК від 02.11.2006 року позивачу було встановлено 50 % втрати професійної працездатності та третя група інвалідності (а.с. 14).
Викладене вище обумовлює необхідність позивача пристосовуватися та організовувати своє повсякденне життя по-новому і свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди.
Вирішуючи питання по суті, суд виходив з положень, абзацу 9 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-32/2008 року від 08.10.2008 року, яким передбачено що, право застрахованих громадян, які потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з внесеними змінами від 23.02.2007 року до Закону України № 1105-ХІV, реалізується відповідно до норм статті 1167 Цивільного кодексу України та статті 237-1 Кодексу законів про працю України, за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Крім того, відповідно до п.1 ч. 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно до ч. 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті, відповідно ж до ч. 2 моральні шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.
Частиною 1 статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразова або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Як передбачено пунктом 1 статті 9 ЦК України, положення Цивільного кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникли у сфері трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
На підставі статті 237-1 КЗпП України, відшкодування власника або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 5000 грн.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди був визначений судом з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань позивача, погіршення його здібностей та позбавлення його певних можливостей їх реалізації із врахуванням принципу розумності та справедливості.
Решта позовних вимог -задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 114.70 гривень на користь держави.
Керуючись ст.ст.23, 1167, 1163 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, 10, 11, 60, 88, 131, 137, 212 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»про відшкодування моральної шкоди спричиненої пошкодженням здоров'я - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000.00 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір в сумі 114.70 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.
В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
ОСОБА_2