Справа № 2-2804/11
28 грудня 2011 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Некрасова О.О.
при секретарі Макарчук А.В.
за участю представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
третьої особи: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа: ОСОБА_4, про виключення майна з акту опису та арешту, -
В липні 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа: ОСОБА_4, яким просила виключити з акту опису і арешту майна від 22.02.2010 року за виконавчим листом 2-210 Ѕ вартості автомобіля ВАЗ-2105, 1983 року випуску, реєстраційний номер Д8519ДН, VIN XTA210500D0349572 та передати їй в натурі вказаний автомобіль зі стягненням з неї на користь ОСОБА_4 -Ѕ частини дійсної вартості автомобіля.
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2010 року, стягнуто з ОСОБА_6. на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди - 31699, 20 грн., 1000 грн. -моральної шкоди, а також судові витрати - 1622 грн., а всього 34321 грн. 20 коп. На виконання зазначеного рішення ОСОБА_7 відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження. В ході виконавчого провадження державним виконавцем був складений акт опису і арешту майна, згідно якого був описаний та арештований автомобіль ВАЗ-2105, 1983 року випуску, реєстраційний номер Д8519ДН, VIN XTA210500D0349572, вартість якого, згідно оціночного звіту складає 9000 грн. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію -автомобіль зареєстрований за ОСОБА_6 у вересні 1999 року, але у липні 1987 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_6, тому спірний автомобіль належить їй та її чоловіку на праві спільної сумісної власності по Ѕ частині автомобіля кожному. Також на її утриманні є старі батьки, які потребують медичної допомоги і яких треба постійно транспортувати в лікарню на обстеження, а тому їй для цього потрібен автомобіль. Також позивачка зазначила, що не згодна з оцінкою автомобіля.
Позивачка в судове засідання не з'явилася. Про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги. Також суду пояснив, що позивачка не має права водіння транспортними засобами. Грошові кошти для виплати частини вартості автомобіля вона не вносила на депозит суду. Хоча з оцінкою транспортного засобу вона й не згодна, ні вона ні її чоловік дії державного виконавця в цій частині не оскаржували. Про існування рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2008 року їй було відомо. Перебудову будинку, яка стала причиною спричинення шкоди третій особі, чоловік робив в інтересах родини та погодивши з позивачкою.
Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.
Представник відповідача ОСОБА_7 відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що таким чином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 лише затягують виконання рішення Красногвардійського суду про стягнення шкоди.
Третя особа просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на намагання позивача та відповідача уникнути відшкодування заподіяної їй шкоди.
Заслухавши представника позивача, представників відповідачів, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Згідно ст.371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.
Згідно ст. 22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Відповідно до ст. 28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Судом встановлено, що 07 липня 1987 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в Будинку одруження м. Кіровабада було зареєстровано шлюб, актовий запис № 650 (а.с.12).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯАА № 447418 від 08.09.1999 року, виданого Дніпропетровським МРЕВ 1 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_6 належить на праві власності автомобіль ВАЗ-2105, 1983 року випуску, реєстраційний номер Д8519ДН, VIN XTA210500D0349572, який придбано під час перебування в шлюбі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та є спільною сумісною власністю подружжя (а.с. 13).
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2010 року, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 31699, 20 грн., 1000 грн. -моральної шкоди, а також судові витрати - 1622 грн., а всього 34321 грн. 20 коп.(а.с.10-11).
22 лютого 2010 року державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 складено ОСОБА_2 опису й арешту майна, згідно з яким при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-210 виданого 29.12.2008 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, описано та накладено арешт на автомобіль ВАЗ-2105, 1983 року випуску, реєстраційний номер Д8519ДН, VIN XTA210500D0349572, який належить ОСОБА_6
В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 6 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" роз'яснено, що, вирішуючи позов одного з подружжя про виключення з опису належної йому частки майна у спільній сумісній власності подружжя, суду необхідно враховувати, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю і у випадку поділу його їх частки визнаються рівними.
Відповідно до п. 7 зазначеної Постанови, коли предметом позову є частка в спільній сумісній власності на неподільну річ, на яку звертається конфіскація або стягнення на користь організації, питання про виключення цієї речі з опису (при відсутності іншого спільного майна) вирішується відповідно до ст. 55 Закону "Про власність" і роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 7 постанови від 22 грудня 1995 р. N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності". При цьому суд з урахуванням конкретних обставин може виключити річ з акта опису і стягнути з позивача в доход держави чи на користь організації грошову компенсацію за частку, що припадає боржнику, або залишити річ в описові, зобов'язавши відповідну державну податкову інспекцію або організацію виплатити позивачу відповідну частину її вартості.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що спірний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та її вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом залишення автомобіля «ВАЗ-2105», 1983 року випуску, реєстраційний номер Д8519ДН, VIN XTA210500D0349572 в акті опису й арешту майна від 22 лютого 2010 року, складеним державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 зі сплатою ОСОБА_5 після його реалізації Ѕ частини автомобіля.
Вирішуючи питання про виплату позивачці Ѕ частини автомобіля після його реалізації органами ДВС, суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_5 не має посвідчення водія на право керування транспортним засобом.
Тому, судом не приймається обґрунтування останньої вимоги про передачу їй в натурі спірного транспортного засобу необхідністю транспортування своїх батьків до лікарні на обстеження. Крім того, позивачкою не надано доказів того, що її батьки взагалі потребують такого постійного транспортування, потребують постійного обстеження та не можуть самостійно відвідувати лікарню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 368, 371 ЦК України, ст.ст.22, 28 КпШС України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року №6 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису", суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа: ОСОБА_4, про виключення майна з акту опису та арешту -задовольнити частково.
Залишити автомобіль «ВАЗ-2105», 1983 року випуску, реєстраційний номер Д8519ДН, VIN XTA210500D0349572 в акті опису й арешту майна від 22 лютого 2010 року, складеним державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 зі сплатою ОСОБА_5 після його реалізації Ѕ частини автомобіля.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.О. Некрасов