Справа: № 2а-2372/11 Головуючий у 1-й інстанції: Рудюк О.Д. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
24 січня 2013 року м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ганечко О.М.
суддів: Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю.
розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 29.07.2011 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 29.07.2011 року позов задоволено: визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано здійснити перерахунок позивачу пенсії відповідно до вимог ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок пенсії, а саме: додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та підвищення до пенсії на одну мінімальну заробітну плату встановленої на відповідний період згідно зі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесено до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року та Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 року, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 183-2 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Вишгородському районі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 29.07.2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: О.Г. Хрімлі
А.Ю.Коротких
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.