24 листопада 2006 р. Справа № 5/359-А
За позовом: ПП «Надія-Плюс» с.Кам'яниця Ужгородського району
До відповідача: Ужгородської МДПІ м.Ужгород
Про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення від 15.12.2005р.
Заступник Голови господарського суду
Суддя О.С.Йосипчук
за участю представників сторін:
позивача: представник не з'явився
відповідача: Петрова О.М. - представник
Розглянувши матеріали справи за позовом
Приватного підприємства №Надія-Плюс» с.Кам'яниця до Ужгородської МДПІ м.Ужгород про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення від 15.12.2005р.,
Предметом даного позову є вимога про скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих відповідачем 15.12.2005р. №727-23-0-32532729/13470, яким позивачу донараховано 4750 грн. податку на прибуток та застосовано фінансову санкцію у сумі 2300 грн., №718/23-0/32532729/13471, яким донараховано 9216 грн. податку на додану вартість та застосовано фінансову санкцію у сумі 5286 грн., №78/23-011/32532729/13402, яким донараховано 813,03 грн. прибуткового податку з громадян та застосовано фінансову санкцію у сумі 1626,06 грн., №729/23-0/32532729/13469, яким донараховано 169,92 грн. збору за забруднення навколишнього природного середовища та застосовано фінансову санкцію у сумі 170 грн., та податкові повідомлення-рішення від 15.12.2005р. №744/23-0/32532729/13474 яким застосовано 30,34 грн. штрафу за прострочення на 34 дні сплати узгодженого податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища, №742/23-0/32532729/13472 яким застосовано 13,97 грн. штрафу за прострочення на 10 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища, №743/23-0/32532729/13473, яким застосовано 138,49 грн. штрафу за прострочення на 308 дні граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища, №745/23-0/32532729, яким застосовано 1124,07 грн. штрафу за прострочення на 25 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість, №746/23-0/32532729/13476, яким застосовано 335,56 грн. штрафу за прострочення на 85 дні граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість, №747/23-0/32532729/13477, яким застосовано 11401,16 грн. штрафу за прострочення на 225 дні граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість, №749/23-0/32532729/13479, яким застосовано 57,46 грн. штрафу за прострочення на 34 дні граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по комунальному податку, №748/23-0/32532729/13478, яким застосовано 19,44 грн. штрафу за прострочення на 10 дні граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по комунальному податку, №750/23-0/32532729/13480, яким застосовано 236,01 грн. штрафу за прострочення на 308 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по комунальному податку.
Згадані вище податкові повідомлення рішення прийнято на підставі акту планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «Надія-Плюс» за період з 01.04.2004р. по 30.09.2005р. №86/23-111/32532729 від 02.12.2005р.
Обґрунтовуючи вимогу про скасування актів податкового органу позивач посилається на порушення чинного законодавства при проведенні перевірки та на невідповідність висновків Ужгородської МДПІ закону та фактичним обставинам.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на законність та обґрунтованість висновків перевірки.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши
подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,
Суд задовольняє позов частково, виходячи з наступного:
Підпунктом 17.1.7. ст..17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено право податкового органу застосовувати штрафна санкцій до платників податків у випадку прострочення ними граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання.
За таких обставин, оскільки відповідач довів, а позивач не спростував факти прострочення граничних строків сплати до бюджету узгоджених сум податку на додану вартість, комунального податку за збору за забруднення навколишнього природного середовища, податкові повідомлення-рішення від 15.12.2005р. №744/23-0/32532729/13474 яким застосовано 30,34 грн. штрафу за прострочення на 34 дні сплати узгодженого податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища, №742/23-0/32532729/13472 яким застосовано 13,97 грн. штрафу за прострочення на 10 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища, №743/23-0/32532729/13473, яким застосовано 138,49 грн. штрафу за прострочення на 308 дні граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища, №745/23-0/32532729, яким застосовано 1124,07 грн. штрафу за прострочення на 25 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість, №746/23-0/32532729/13476, яким застосовано 335,56 грн. штрафу за прострочення на 85 дні граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість, №747/23-0/32532729/13477, яким застосовано 11401,16 грн. штрафу за прострочення на 225 дні граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість, №749/23-0/32532729/13479, яким застосовано 57,46 грн. штрафу за прострочення на 34 дні граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по комунальному податку, №748/23-0/32532729/13478, яким застосовано 19,44 грн. штрафу за прострочення на 10 дні граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по комунальному податку, №750/23-0/32532729/13480, яким застосовано 236,01 грн. штрафу за прострочення на 308 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по комунальному податку, слід визнати такими, що прийняті правомірно.
В частині висновку про донарахування податку на прибуток суд встановив наступне:
Згідно даних бухгалтерського та податкового обліку скоригований валовий дохід за півріччя 2004 року становить 493300 грн. в той час, як в декларацію про податок на прибуток за півріччя 2004 року позивач відобразив суму 485300 грн. Така розбіжність виникла внаслідок того, що позивач не врахував, що декларація за 1 квартал 2004 року містить коригування валових доходів на суму 8000 грн. Дана сума вказується у коригуючій декларації, яку не було прийнято до уваги при формуванні показників валового доходу за півріччя.
Тому, в цій частині висновок податкового органу є вірним.
Суд не погоджується із висновком Ужгородської МДПІ, щодо виключення із валових витрат витрати, пов'язані із відрядженням у Росію працівника підприємства позивача.
У відповідності до п.5.4.8. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб що перебувають у трудових відносинах із платником податку.
Згідно з коментованою нормою права, будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку -запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору, інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини, документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.
Таким чином, наявність у позивача запрошення ТОВ «Русский лес» на участь у виставці лісової промисловості та угода про наміри від 05.10.2004р. роблять правомірним занесення витрат на відрядження головного бухгалтера до м.Красноярськ до валових витрат підприємства.
Тому, оскільки відповідач не спростував твердження позивача про факт проведення виставки в м.Красноярськ та участь у ній працівника ПП «Надія-Плюс», його висновки щодо виключення валових витрат витрати на відрядження слід визнати помилковими як з огляду на правила ст..71 КАС України так і з огляду на ч.4 п.5.4.8. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,
Слід також визнати помилковим висновок Ужгородської МДПІ щодо виключення з валових витрат на бензин марки А-92 та А-95.
Як вбачається із матеріалів справи, висновок податкового органу будується не на твердженні про напрямок використання бензину, а на твердженні про відсутність на підприємстві автомобілів, що споживають бензин такої марки та на відсутність місць зберігання паливо-мастильних матеріалів, що прямо суперечить ст..5.1. та п.п.5.2.1. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Отже, з урахуванням викладеного вище, донарахування позивачу 2350 грн. податку на прибуток слід визнати помилковим.
Помилкове виключення з валових витрат витрати на бензин марки А-92 та А-95 призвело до безпідставного висновку про порушення позивачем п.7.4.1. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість та збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість 10572 грн.
Слід визнати правомірним висновок Ужгородської МДПІ щодо донарахування 813,03 грн. прибуткового податку з огляду на доведення відповідачем факту порушення позивачем п.п.6.5.2. ст..6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яке полягало у наданні соціальної податкової пільги працівникам що були звільнені протягом місяця.
Пунктом 4 порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою КМ України 01.03.1999р. №303 встановлено. Що суми збору, що справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, вираховується платником збору самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду і визначення за місцем реєстрації платників коригуючи коефіцієнтів. Згідно з п.8 цього ж Порядку за понадлімітні обсяги скидів і розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в п'ятикратному обсязі.
Перевіркою цілком підставно, з огляду на дані інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей, було встановлено, що позивач не включив до розрахунків збору паливно-мастильні матеріали, які фактично були використані, однак за даними бухгалтерського обліку рахувались в залишках.
Тому висновок про донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища слід визнати правильним.
Суд не приймає до уваги аргументи позивача щодо порушення Ужгородською МДПІ встановлених законом правил проведення перевірки.
Як свідчать матеріали справи відповідачем було проведено планову документальну перевірку, яка була розпочата 09.11.2005р. на підставі Наказу №246 від 08.11.2005р. і її термін проведення було продовжено, згідно з Наказом №270 від 22.11.2005р. Результати перевірки були оформлені документально з дотриманням правил п.4 Порядку оформлення результатів виїзних документальних перевірок з питань дотримання податкового та валютного законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р.
Період охоплений перевіркою правомірно обчислюється від періоду, який був охоплений попередньою перевіркою, про що окремо зазначено в самому акті перевірки №86/23-111/32532729 від 02.12.2005р. (арк.4 акту).
На підставі наведеного та керуючись , ст.ст. 2, 7 -12, 70, 86, 94, 157, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України
1. Позов задовольнити частково.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 15.12.2005р. №718/23-0/32532729/13471, яким донараховано 9216 грн. податку на додану вартість та застосовано фінансову санкцію у сумі 5286 грн., прийняте Ужгородською МДПІ по відношенню до ПП «Надія-Плюс» с.Камяниця у повному обсязі.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 15.12.2005р. №727-23-0-32532729/13470, яким позивачу донараховано 4750 грн. податку на прибуток та застосовано фінансову санкцію у сумі 2300 грн. прийняте Ужгородською МДПІ по відношенню до ПП «Надія-Плюс» с.Камяниця в частині донарахування суми 2350 грн. податку на прибуток та суми 1137,81 грн. фінансової санкції.
2.В решті вимог у задоволені позову відмовити.
Постанова набирає чинності протягом 10-ти днів з дня складення в повному обсязі відповідно до ст.ст. 254, 186, 160 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.
Суддя О.С.Йосипчук