08.11.06р.
Справа № А23/276
За позовом Науково-виробничого колективного підприємства "Механіка", м. Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним рішення про застосування та стягнення сум штрафних(фінансових) санкцій № 78/-237/13471406-/1498 від 01.02.02, та зобов'язання відповідача повернути позивачу грошові кошти у сумі 120,76 грн.
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Голуб В.Г. дов. від 05.09.06 № 7-Д
Від позивача: Богачов В.А. дов. від 10.12.03 № 5-Д
Від відповідача: Босько Є.С. дов. від 28.10.06 № 29171/9/10/20, держподатінспектор юр/відділу
Від відповідача: Куцевол Д.В. дов. від 09.10.06. № 33761/6/10, держподатінспектор юр/відділу
Позивач звернувся з позовом про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 01.02.02 №78/-237/13471406-/1498 та зобов'язання відповідача повернути позивачу незаконно стягнуті грошові кошти у сумі 120,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не мав законного права вважати пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності податковим зобов'язанням та виписувати податкове повідомлення, а в подальшому податкові вимоги.
Крім того, як податковий орган та орган державної влади відповідач не мав права проводити перевірку позивача з питань своєчасності розрахунків в сфері ЗЕД та самостійно приймати оскаржуване рішення.
Позивачем заявлено клопотання № 25/06-ОД про застосування повного фіксування судового процесу технічними засобами в порядку ст. 41 КАС України, яке задоволене до початку слухання справи.
19.10.06 позивачем подана письмова заява про зміну підстав адміністративного позову шляхом доповнення тією підставою, що 19.05.05 сплив граничний строк стягнення відповідачем узгодженого податкового зобов'язання позивача, визначеного спірним рішенням.
19.10.06 позивачем подана письмова заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить визнати недійсним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 01.02.2002р. №78/-237/13471406-/1498 у зв'язку з незаконністю рішення через його невідповідність вимогам чинного законодавства та у зв'язку із закінченням 19.05.05 граничного строку стягнення узгодженого податкового зобов'язання визнати спірне рішення нечинним з дати спливу граничного строку стягнення узгодженого податкового зобов'язання позивача, тобто з 19.05.05.
Відповідач подав письмове заперечення на позов, в яких зазначає, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.02 по справі № А25/120 позивачу відмовлено у задоволені позову про визнання недійсним рішення державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 01.02.02 № 78/237/13471406/1498. В межах справи № А25/120 та в межах справи № А23/276 беруть участь одні та самі сторони, ці справи мають один предмет спору - визнання недійсним (нечинним) рішення державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 01.02.02 № 78/237/13471406/1498, яким до позивача застосовані штрафні санкції - пеня за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1198765, 00 грн.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачу 120,76 грн., відповідач посилається на те, що зазначені кошти стягнуті з позивача на користь державного бюджету України в особі відділення державного казначейства України у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, а не на користь державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, тому вимоги позивача в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача повернути 120,76 грн. після закінчення встановленого законом строку.
07.11.06 позивачем подано клопотання про роз'єднання позовних вимог у самостійні провадження, оскільки спільний розгляд позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення відповідача від 01.02.2002р. № 78/-237/13471406-/1498 і зобов'язання відповідача повернути позивачу незаконно стягнуті грошові кошти у сумі 120,76 грн. од ночасно з позовною вимогою про визнання рішення нечинним ускладнює вирішення адмі ністративної справи № А23/276, через те, що, як зазначено позивачем, друга позовна вимога ґрунтується на підставі дійсності спірного рішення протягом визначеного строку, що суперечить змісту першої позовної вимоги та підтверджує їхню неоднорідність, і у зв'язку з викладеним зупинити в порядку п.3 ч.1 ст.156 КАС України розгляд позовної вимоги про визнання рішення нечинним до вирішення адміністративної справи про визнання рішення недійсним та його скасування і зобов'язання відповідача повернути позива чу незаконно стягнуті грошові кошти у сумі 120,76 грн.
Виходячи з фактичних обставин справи, суті позовних вимог, суд не вбачає підстав, встановлених ст.116 Кодексу адміністративного судочинства України, для роз'єднання позовних вимог у самостійні провадження, внаслідок чого клопотання позивача від 07.11.06 задоволенню не підлягає.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (відповідачем) 01.02.02 винесено рішенням № 78/-237/13471406-/1498 про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого законодавства, яким до позивача застосована пеня в сумі 1198765,00 грн. за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Як вбачається з цього рішення, воно містить в собі застереження, що у разі несплати податкового зобов'язання у визначений строк (десятиденний термін від дня отримання рішення) до позивача будуть застосовані штрафні санкції, передбачені пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Крім того, 01.02.02 відповідачем складено податкове повідомлення № 0000302307/0 (а.с.10), відповідно до якого позивач повідомлений про те, що йому визначено суму податкового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності - 1198765,00 грн., на адресу позивача направлена друга податкова вимога № 2/3177 від 06.06.02 із зазначенням суми податкового боргу позивача станом на 05.06.02 за узгодженими податковими зобов'язаннями, у тому числі по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності - 1198765,00 грн.
Таким чином, виходячи з правових наслідків, зазначених в рішенні № 78/-237/13471406-/1498 від 01.02.02, пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1198765,00 грн. визначена відповідачем цим рішенням як податкове зобов'язання.
Суд вважає неправомірним визначення зазначеної пені як податкового зобов'язання.
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п.1.2 цього Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно пунктів 1.9, 1.10 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення і податкові вимоги є письмовими повідомленнями та вимогами контролюючих та податкових органів про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання або погасити суму податкового боргу. Ці форми актів можуть застосовуватись лише щодо обов'язків у сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вичерпний перелік податків та зборів (обов'язкових платежів) визначено в статтях 14,15 Закону України "Про систему оподаткування"
У цих статтях пеня за порушення резидентами термінів, встановлених в ст.ст.1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не передбачена як один з видів податків або зборів. Тому обов'язок резидента по сплаті пені за порушення ним термінів, передбачених ст.ст.1, 2 цього Закону, не відноситься до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.
За змістом п.17.3 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до сплати (стягнення) податку прирівнюються тільки сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, за порушення правил оподаткування.
Виходячи із змісту Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", пеня, передбачена ст. 4 цього Закону за порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього ж Закону, не є податковим зобов'язанням.
Питання щодо правомірності застосування до позивача оскаржуваним рішенням № 78/-237/13471406-/1498 від 01.02.02 пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1198765,00 грн. було предметом судового розгляду у справі господарського суду Дніпропетровської області №А25/120.
За результатами судового оскарження Науково-виробничим колективним підприємством "Механіка" рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 01.02.02 № 78/-237/13471406-/1498, рішенням суду господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.02 по справі №А25/120, яке набрало законної сили 20.02.03, в позові підприємству відмовлено. Наведеним судовим рішеннями встановлений факт порушення позивачем термінів розрахунків в іноземній валюті при виконанні експортного контракту від 04.11.99 №13/72-2, укладеного позивачем з Навойським гірничо-металургійним комбінатом (м. Навої, Республіка Узбекистан).
Згідно ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки позовні вимоги, які є предметом даного судового розгляду, обґрунтовані безпідставністю висновку відповідача щодо правової природи застосованої цим же рішенням № 78/-237/13471406-/1498 від 01.02.02 пені, і зазначене питання не було предметом судового дослідження в межах справи господарського суду Дніпропетровської області №А25/120, суд вважає, що в даному випадку наявність тих самих сторін і одного предмету позовів не впливає на можливість розгляду заявлених позовних вимог в межах даної справи, оскільки це не є тим же спором, який розглядався господарським судом у справі №А25/120.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним і скасування рішення № 78/-237/13471406-/1498 від 01.02.02 підлягають задоволенню частково, а саме: в частині визначення пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1198765 грн. як податкового зобов'язання.
Щодо вимог позивача про визнання означеного рішення нечинним з 19.05.05 у зв'язку із закінченням 19.05.05 граничного строку стягнення узгодженого податкового зобов'язання суд вважає вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
При розгляді господарським судом Дніпропетровської області справи № 37/141 між тими ж особами за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до Науково-виробничого колективного підприємства "Механіка" про стягнення суми пені 1198765,00 грн. на підставі рішення № 78/-237/13471406-/1498 від 01.02.02 судом встановлено, що оскільки стягнення пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності здійснюється в порядку з урахуванням положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в тому числі із застосуванням процедури узгодження нарахованих податковою інспекцією платежів та строків давності, передбачених п.15.1 ст.15 цього Закону, строк стягнення нарахованої пені в сумі 1198619,52 грн. закінчився 17.05.05 (дата прийняття останнього рішення контролюючого органу в ході адміністративного оскарження), внаслідок чого в задоволенні вимог ДПІ рішенням суду від 30.08.05 по справі № 37/141 відмовлено у зв'язку зі збігом строку давності.
Встановлений судом факт закінчення строку давності за позовом про стягнення визначеної оскаржуваним рішенням суми пені у відповідності з вимогами діючого законодавства не робить таке рішення нечинним, такий факт не пов'язаний з питаннями правомірності дії податкового органу щодо притягнення позивача до відповідальності за порушення норм Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Закінчення строку позовної давності позбавляє особу права звернутися до суду з вимогою про захист свого права, але не позбавляє особу, до якої така пеня застосована, права виконати зазначене рішення в добровільному порядку.
За вимогами до відповідача про повернення позивачу незаконно стягнутих грошових коштів у сумі 120,76 грн. суд вважає, що позовні вимоги задоволенню також не підлягають.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності з платіжною вимогою № 1109 від 15.08.02 сума 120,76 грн. стягнута з позивача в рахунок погашення нарахованої пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1198765,00 грн., визначеної рішенням державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 01.02.02 № 78/237/13471406/1498.
Стягнення здійснено на користь державного бюджету України в особі відділення державного казначейства України у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, а не на користь державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.
Згідно ст.50 Бюджетного кодексу України, п.4 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.05 № 1232 Положення про Державне казначейство України казначейство відповідно до покладених на нього завдань повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Порядок повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) затверджений наказом Державного казначейства України від 10.12.02 № 226.
Відповідно до зазначених правових актів відповідач не є тим органом, який здійснює повернення грошових коштів, зарахованих до бюджету, тобто в даному випадку є неналежним відповідачем.
В цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ч.4 ст. 94, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Задовольнити позов частково.
Визнати недійсним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ № 78/-237/13471406-/1498 від 01.02.02 в частині визначення пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1 198 765 грн. як податкового зобов'язання.
Стягнути з державного бюджету на користь Науково-виробничого колективного підприємства "Механіка", м. Дніпропетровськ 1,70 грн. судового збору.
Видати виконавчий лист.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
І.Ю. Добродняк
06.12.06
Згiдно з оригіналом
Помічник судді
Н.Ф. Голов'яшкіна