22 листопада 2006 р.
№ 36/260
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кравчука Г.А.,
суддів:
Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Громадської організації Київська міська федерація лао-тайських бойових мистецтв “Лао-Муей»
на ухвали
Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 р.
та господарського суду м. Києва від 04.07.2006 р.
у справі
№ 36/260
господарського суду
м. Києва
за позовом
прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва
до
Молодіжної громадської організації “Клуб Лао-Муай»
третя особа:
Солом'янське районне у м. Києві об'єднання підліткових клубів за місцем проживання “Либідь»
про
виселення
в судовому засіданні взяли участь представники:
прокуратури:
- не з'явились;
позивача:
- не з'явились;
відповідача:
- не з'явились;
третьої особи:
Уль'янченко С.В., дов. № 5149/01 від 16.06.2006 р.;
скаржника:
- не з'явились;
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.06.2006 р. позовні вимоги прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва задоволено.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.07.2006 р. (суддя Хілінська В.В.) були виправлені описки, допущені у рішенні господарського суду м. Києва від 21.06.2006 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 р. (колегія суддів: Брайко А.І., Данилова Т.Б., Розваляєва Т.С.) Молодіжній громадській організації “Клуб Лао-Муай» (далі -Організація) було, зокрема, відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Києва від 04.07.2006 р. Ухвала мотивована тим, що норми ГПК України не передбачають можливості оскарження ухвали про виправлення описки.
Громадська організація Київська міська федерація лао-тайських бойових мистецтв “Лао-Муей» (далі -Федерація) звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та додатками до неї (№ 1 та № 3), у яких просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 04.07.2006 р. Вимоги, викладені у касаційній скарзі та додатках до неї, Федерація обґрунтовує тим, що законодавство України надає можливість оскаржувати ухвали про виправлення описки. Крім того, у додатку до касаційної скарги № 3 Федерація просить Вищий господарський суд України розглянути заяву № 2 Організації щодо роз'яснення рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2006 р.
Також з заявою № 4К про роз'яснення рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2006 р. до Вищого господарського суду України звернулась і Організація.
Розглянувши вказані заяви про роз'яснення рішення господарського суд м. Києва від 21.06.2006 р., колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що вимоги, які у них викладені, не підлягають задоволенню, оскільки зі змісту ст. 89 ГПК України вбачається, що роз'яснення судового рішення, прийнятого по справі, має здійснюватись виключно судом, який прийняв відповідне рішення, тобто у даному випадку -господарським судом м. Києва.
Крім того, до Вищого господарського суду України від Організації надійшла заява № 3К, у якій Організація просить винести окрему ухвалу з приводу подачі позову по даній справі.
Розглянувши зазначену заяву, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки не містить підстав, встановлених ст. 90 ГПК України для винесення окремої ухвали.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представника Солом'янського районного у м. Києві об'єднання підліткових клубів за місцем проживання “Либідь» матеріали справи та доводи Федерації, викладені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті ними ухвал, які оскаржуються, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Федерації не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 8 частини третьої ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою ст. 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвала господарського суду м. Києва від 04.07.2006 р. є ухвалою про виправлення описки. Проте, норми ГПК України не передбачають можливості апеляційного оскарження ухвали про виправлення описки.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що ухвала господарського суду м. Києва від 04.07.2006 р. не може бути переглянута в апеляційному порядку як така, що не підлягає оскарженню.
Відповідно, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 р. правомірно відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Києва від 04.07.2006 р.
У зв'язку з цим колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що підстави для скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 р. відсутні.
Щодо вимог Федерації, викладених у касаційній скарзі та додатках до неї, про скасування ухвали господарського суду м. Києва від 04.07.2006 р., то вони не підлягають задоволенню, оскільки, по-перше, не містять будь-якого обґрунтування, а по-друге, як зазначено вище, вказана ухвала не підлягає оскарженню.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 та 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Громадської організації Київська міська федерація лао-тайських бойових мистецтв “Лао-Муей» на ухвали Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 р. та господарського суду м. Києва від 04.07.2006 р. у справі № 36/260 залишити без задоволення, а вказані ухвали -без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало