Рішення від 16.10.2006 по справі 6/496

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 6/496

16.10.06

За позовом Державного підприємства завод “Електроважмаш»

До відповідача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом»

Про стягнення 60819,6 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники:

Від позивача Ільяшенко В.В. (за дов. № 248-1 від 06.01.2006)

Від відповідача Берестовенко О.М. (за дов. б/н від 20.07.2006)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство завод “Електроважмаш» до державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» про стягнення 60819,6 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив позивачу транспортні витрати, що складають ціну позову.

Ухвалою суду від 05.09.2006 було порушено провадження у справі № 6/496.

У судове засідання 03.10.2006 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв та клопотань не подав. За таких обставин розгляд справи, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 16.10.2006.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. За твердженням останнього, мало місце прострочення кредитора. Крім того, згідно з наказом ДП НАЕК “Енергоатом» № 721 від 28.11.2003 кредиторська заборгованість в сумі 60819,6 грн. була передана ВП “Атоменергобуд» (новому замовнику по добудові Ташлицької ГАЕС) по акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей № 7, договір № 1/02 нпо від 20.06.2001 з первинними документами також було передано новому замовнику. На думку відповідача, з огляду на викладене, належним відповідачем є ВП “Атоменергобуд»

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

20.06.2001 між науково-виробничим об'єднанням “Електроважмаш» (постачальником), правонаступником якого є позивач, та ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електростанція» (замовником) було укладено договір № 1/02 нпо (далі - Договір).

Додатковими угодами до Договору від 28.12.2002 та 25.03.2003 було внесено зміни до Договору.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язався виготовити, поставити та передати у власність замовника, а замовник - оплатити і прийняти енергетичне обладнання для гідроагрегата № 2 Ташлицької ГАЕС (далі -обладнання) в номенклатурі, кількості і по цінам, вказаних в додатках № 1 та № 2, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Обов'язки постачальника вважаються виконаними після поставки (у відповідності з додатками № 1 та № 2 обладнання в повному обсязі і проведеними випробуваннями гідрогенератора-двигуна СВО 1190/210-44УХЛ4 під навантаженням протягом 72 годин, що буде оформлено відповідним актом (п. 1.2).

Умови поставки та оплати визначені у розділі 3 Договору. Постачальник за рахунок замовника забезпечує замовлення транспортних засобів, завантаження, розміщення і кріплення обладнання відповідно до діючих норм, оформлення необхідних транспортних документів до станції Южноукраїнськ, Одеської залізної дороги. Оплату транспортних витрат замовник здійснює за фактичними витратами постачальника підтверджених відповідними документами. Форма оплати - попередня.

Відповідно до п. 4.1 Договору авансування, оплата і відвантаження обладнання (вузлів) по даному Договору здійснюється відповідно до “Графіка виготовлення, поставки і оплати гідрогенератора-двигуна СВО-1255/255-40УХЛ4». Додатковою угодою до договору від 25.03.2003 було встановлено строк поставки -2 квартал 2003 року.

Під час виконання умов Договору позивач поніс транспортні витрати на суму 60819,6 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу (копії - в матеріалах справи).

Крім того, понесення вказаних витрат підтверджується підписаними позивачем та ВП “Южно-Українська АЕС» актами виконаних робіт (акт № 26 від 17.02.2003 на суму 12980,4 грн., № 27 від 10.02.2003 на суму 21795,6 грн., № 28 від 10.04.2003 на суму 9154,8 грн., № 29 від 30.05.2003 на суму 4250,4 грн., № 30 від 24.06.2003 на суму 2156,4 грн., № 13 від 27.08.2003 на суму 6207,6 грн., № 14 від 04.09.2003 на суму 4274,4 грн.).

У свою чергу, відповідач транспортні витрати позивача у розмірі 60819,6 грн. не відшкодував.

З 01.01.2004 набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.01.2003. Відповідно до п. 4 його Прикінцевих та перехідних положень щодо цивільних відносини, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між позивачем та відповідачем продовжують існувати, вони регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо (ст. 526 ЦК України).

Отже, вимоги про стягнення з відповідача 60819,6 грн. є законними та обґрунтованими.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на прострочення кредитора, оскільки умовами Договору передбачено оплату транспортних витрат за фактичними витратами постачальника, підтверджених відповідними документами.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що він є неналежним відповідачем у справі у зв'язку з переданням прав і обов'язків ВП “Атоменергобуд», оскільки останній є структурним підрозділом відповідача без права юридичної особи, а тому виконання зобов'язань та відповідальність за їх невиконання покладається на відповідача як юридичну особу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 608,20 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (м. Київ, вул. Вєтрова, 3, рахунок 26009011085980 в банку “Фінанси та кредит», м. Київ, МФО 300131, код 24584661) на користь державного підприємства завод “Електроважмаш» (м. Харків, пр-т Московський, 299, рахунок 26007016818151 в ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України» в філії м. Харкова, МФО 351618, код 00213121) 60819,60 грн. боргу, 608,20 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 27 листопада 2006 року.

Попередній документ
288773
Наступний документ
288775
Інформація про рішення:
№ рішення: 288774
№ справи: 6/496
Дата рішення: 16.10.2006
Дата публікації: 23.08.2007
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію