Справа № 2а/0109/513/2012
Номер провадження 2-а/123/90/2013
29.11.2012 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя в складі :
головуючого - судді Тонкоголосюка О.В.,
при секретарі - Селезньовій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсіонного фонду України в Київському районі міста Сімферополя про визнання противоправною бездіяльність та зобов'язання до вчинення певних дій,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування якого вказує, що постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011 року у справі №2а-3510/10/0109, суд зобов'язав відповідача нарахувати і виплатити їй недоотриману державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи» залежно від мінімальної пенсії за віком, передбаченої абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «О загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні», з 01.11.2010 з урахуванням виплачених сум пенсій.
Зазначена постанова набрала законної сили, у зв'язку із чим вона, ОСОБА_1 отримала виконавчий лист на підставі якого було відкрите виконавче провадження постановою Головного державного виконавця|виконувачем| Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим Пекарної А.В. від 01.03.2012 року.
Ознайомившись з матеріалами справи вона побачила лист боржника від 20.03.2012р. зі змісту якого вбачається, що по постанові|постанові| суду у справі №2а-3510/10/0109 їй проведений перерахунок пенсії, нараховане за період з 01.10.2011 по 31.10.2011 року суму у розмірі 44287,85 гривень, з 01.10.2011 по 31.10.2011 року виплачена за рішенням суду пенсія у розмірі 5096,00 гривень. Виплата недоотриманого розміру пенсії за даний період буде проведена|виробляти| згідно|згідно з| виділеному фінансуванню, яке на сьогодні відсутнє, але доказів цьому не надав.
Тому позивачка вважає, що постанова суду досі невиконана незаконно, просить визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду|фундації| України в Київському районі м. Сімферополя по виконанню постанови |постанови| Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011 року, рішення Київського районного суду м. Сімферополя | від 14.12.2010 року у справі №2а-3510/10/0109, зобов'язати відповідача в місячний термін виконати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011 року, рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 14.12.2010 року у справі №2а-3510/10/0109, а також надати суду звіт про виконання зазначених рішень судів.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав в повному об'ємі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Надав письмові заперечення на позов, які були додані до матеріалів справи.
Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Згідно частини першої статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 70 КАС України, належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
У відповідності до ст. 71 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2).
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 14.12.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 по адміністративній справі № 2а-3510/2010 були задоволені частково. Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя зобов'язано виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію за період з 15.05.2010 року по 31.10.2010 року у розмірі 20462 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011 року постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 014.12.2010р. змінено, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя зобов'язано нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоотриману державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи» залежно від мінімальної пенсії за віком, передбаченої абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «О загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні», з 01.11.2010 з урахуванням виплачених сум пенсій. В решті частки постанову залишено без змін.
На виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011 року позивачу було видано виконавчий лист на підставі якого постановою Головного державного виконавця|виконувачем| Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим Пекарної А.В. від 01.03.2012 року було відкрите виконавче провадження ( ас. 11).
На виконання постанови держвиконавця начальником УПФУ в Київського районі м. Сімферополя на адресу ВПВР УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим було направлено листа про виконання, зі змісту якого вбачається наступне.
По постанові|постанові| суду у справі №2а-3510/10/0109 ОСОБА_1 проведений перерахунок пенсії, нараховане за період з 01.10.2011 по 31.10.2011 року суму у розмірі 44287,85 гривень, з 01.10.2011 по 31.10.2011 року виплачена за рішенням суду пенсія у розмірі 5096,00 гривень. Виплата недоотриманого розміру пенсії за даний період буде проведена|виробляти| згідно|згідно з| виділеному фінансуванню (ст.12).
Позивачка вважає, що посилання відповідача на відсутність фінансування є необґрунтованим, а таку бездіяльність протиправною.
Згідно до ч. 9 ст. 267 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» 22 грудня 2011 року № 4282-УІУ встановлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Позивачем не надано доказів того, що у відповідача на сьогодні є фінансові ресурси для виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011 року в повному об'ємі в тому розмірі який визначений в листі УПФУ в Київського районі м. Сімферополя на адресу ВПВР УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим.
У відповідності до ч. 10 ст. 267 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
На думку суду з боку позивача не надано доказів протиправності бездіяльності відповідача, тому в цій частині позов слід залишити без задоволення.
Що стосується вимог позивача зобов'язати відповідача в місячний термін виконати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011 року, рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 14.12.2010 року у справі №2а-3510/10/0109, то ці вимоги також підлягають залишенню без задоволення, оскільки вони є похідними від вимог про визнання бездіяльності Управління пенсійного фонду|фундації| України в Київському районі м. Сімферополя протиправною.
Також на думку суду підлягають залишенню буз задоволення вимоги позивача про зобов'язання суб'єкта владних повноважень, боржника у зазначеній справі, надати звіт про виконання судового рішення в порядку ст. 267 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що саме при прийнятті судом рішення, суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Однак, при прийнятті постанови Київський районний суд м. Сімферополя, та при прийняття постанови Севастопольський апеляційний адміністративний суд, не зобов'язували відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Законом же, не передбачено зобов'язання судом відповідача подавати звіт про виконання рішення вже після його прийняття, або право особи звертатися до суду з проханням зобов'язати відповідача подати до суду такий звіт.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення, а тому суд вважає, що на стадії виконання рішення немає підстав для використання судом можливості щодо накладення на відповідача обов'язку надавати звіт про виконання рішення.
Крім того, питання по виконанню судового рішення регулюються Законом України «Про виконавче провадження» та приписами ст. 181 КАС України. Такий контроль здійснюється шляхом звернення до адміністративного суду з позовом зацікавленої особи і його предметом є лише діяльність державної виконавчої служби, але не суб'єкта владних повноважень, який не виконує судове рішення в адміністративній справі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позов є необґрунтованим, таким що не підлягає задоволенню у повному об'ємі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 69,70,71,72,158-163 КАС України, суд
В позові ОСОБА_1 до Управління Пенсіонного фонду України в Київському районі міста Сімферополя про визнання противоправною бездіяльність та зобов'язання до вчинення певних дій відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Київський районний суд м.Сімферополя АР Крим протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя