Справа № 4с/0109/83/2012
Номер провадження 4-с/123/20/2013
05.10.2012 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя в складі:
головуючого - судді Тонкоголосюка О.В.,
при секретарі - Селезньовій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ,
ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеною скаргою. В обґрунтування якої вказує, що 26 травня 2010 року Київським районним судом був виданий судовий наказ № 2н-31/10 , згідно якого стягнуто з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на його користь грошові кошти у розмірі 1500000 грн.
01 липня 2010 року на підставі цього наказу державним виконавцем Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ було відкрите виконавче провадження.
У 2011-2012 роках він неодноразова скаржився на бездіяльність державного виконавця до начальника Київського ВДВС, але незважаючи на це держаний виконавець не провів жодних конструктивних дій щоб стягнути з боржника зазначені кошти. Останнє повідомлення яке він отримав від державного виконавця, було у жовтні 2010 року.
16 вересня 2012 року він випадково дізнався, що нерухоме майно ОСОБА_3 було виставлено на прилюдні торги, які призначені на 28 вересня 2012 року, але стягувачем визначена інша особа, а його інтереси жодним чином невраховані.
Просить визнати бездіяльність державного виконавця неправомірною, зобов'язати останнього усунути порушення шляхом об'єднання виконавчих проваджень відносно боржника ОСОБА_3 та зняти об'єкт нерухомості, що належить останньому на праві власності, а саме домоволодіння і земельну ділянку, які розташовані за адресою : АДРЕСА_2, з прилюдних торгів.
В судовому засіданні представник скаржника заявлені вимоги підтримав в повному об'ємі.
Представники заінтересованої особи просили розглянути скаргу на розсуд суду. Проте, повідомили, що провадження відкрите на підставі судового наказу № 2н-31/10 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1500000 грн. було втрачено, у зв'язку із чим 04.10.2012 року на адресу Київського районного суду м. Сімферополя було направлено подання про видачу дублікату виконавчого документу. При цьому зазначили, що виконавче провадження за вказаним наказом було відкрите держвиконавцем Івашовим С.М., якій був звільнений з органів юстиції 16.12.2010 року, тому залучити його до відповідальності не надається можливим.
Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що судовим наказом від 26 травня 2010 року № 2н/31/10 з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, який мешкає в АДРЕСА_1, поштовий індекс 95034, на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, поштовий індекс 95034, стягнуто грошові кошти у розмірі 1500000 грн. (один мільйон п'ятсот тисяч гривень), а також судовий збір в розмірі 850 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 30 грн., а всього 880 грн. (вісімсот вісімдесят гривень), які були сплачені при подачі заяви.
Вказаний наказ набрав законної сили 09.06.2010 року, на підставі нього було відкрите виконавче провадження № 20030747 постановою від 01.07.2010р., провадження було передано державному виконавцю Івашову М.С., у зв'язку із чим головним державним виконавцем Бородіною Т.А. були внесені відповідні данні до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень ( ас. 28).
ОСОБА_5 стверджує, що він неодноразово звертався із скаргами до начальника Київського ВДВС, але відповідних заходів досі вчинено не було.
Згідно ст. 5 ЗУ «Про державну виконавчу службу» державний виконавець зобов'язаний своєчасно, повністю і неупереджено здійснювати примусове виконання рішень, передбачених законом, способом і порядком, вказаним в резолютивний частині виконавчого документа.
У відповідності до ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Як вбачається з листа начальника Сімферопольського міського управління юстиції на ім'я ОСОБА_1 від 21.10.2010 року № К-12/03, державний виконавець Івашов М.С. після відкриття виконавчого провадження у відповідності до ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», 12.07.2010 року направив відповідні запити для виявлення майна боржника. 20.07.2010р. останнім було накладено арешт на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3, про що були внесені відповідні данні до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстровий номер 10061903 від 22.07.2010 року ( ас. 18-19). При цьому термін дії обтяження встановлений до 22.07.2015р.
Цим же листом, ОСОБА_1 було повідомлено , що 05.08.2010 року держвиконавцем було здійснено вихід за місцем мешкання боржника за адресою АДРЕСА_1, але перевірити майнове положення боржника не надалося можливим, оскільки двері ні хто не відкрив. 11.08.2010 року держвиконавцем зроблено запит, щодо реєстрації місця мешкання боржника.
При цьому, скаржнику було повідомлено, що на виконання до Київського ВДВС надійшов виконавчий лист № 2-5602/2010 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ «МТБ» суми в розмірі 1820,00 грн. ( ас. 16-17).
Таким чином, ще в 2010 році ОСОБА_1 стало відомо про те, що між ОСОБА_3 та ВАТ «МТБ» є фінансово-кредитні відносини по яких ОСОБА_3 є боржником.
Постановою державного виконавця Київського ВДВС Юрченко М.Ю. від 04.01.2012 року було відкрите виконавче провадження № 30958801 на підставі виконавчого листа № 2-5602/2010 виданого 19.12.2011 року Київським районним судом м. Сімферополя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ "Морський транспортний Банк" 840685,09 грн. грошового зобов'язання за договором кредиту № 393/RS від 05 червня 2008 року. В рахунок погашення зазначеної заборгованості у розмірі 840685,09 грн. звернути стягнення на предмети іпотеки за договором іпотеки від 05 червня 2008 року, а саме: житловий будинок з усіма надвірними забудовами № 52 по вул. Чонгарській у м. Сімферополі, а також земельну ділянку, на якій він розташований, загальною площею 0,0579 га за цією ж адресою, - шляхом їх продажу на прилюдних торгах. Зазначити початкову ціну будинку 928672,80 грн., земельної ділянки - 381367,20 грн.
В межах цього виконавчого провадження з предмети іпотеки за договором іпотеки від 05 червня 2008 року, а саме: житловий будинок з усіма надвірними забудовами № 52 по вул. Чонгарській у м. Сімферополі, а також земельну ділянку, на якій він розташований, загальною площею 0,0579 га за цією ж адресою було 07.09.2012 року виставлено на торги (а.с. 20).
ОСОБА_1 стверджує, що державний виконавець в порушення вимог ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» не об'єднав у одне виконавче провадження його вимоги до ОСОБА_3 та ВАТ «МТБ» у зв'язку із чим порушив його права.
Дійсно в силу ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Проте, як було встановлено в ході судового розгляду справи, державний виконавець Івашов М.С. був звільнений наказом від 16.12.2010 року № 1048/02-8, на сьогодні виконавче провадження втрачено,з приводу чого Київський ВДВС 04.10.2012 року звернувся до Київського районного суду м. Сімферополя із подання про видачу дублікату виконавчого документу по справі № 2н-31/2010 ( ас. 16-17). Тому об'єднати два виконавчих провадження на сьогодні неможливо оскільки одного з них немає в наявності.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити а наступному.
Згідно ст.ст. 1, 17, ч. 5 ст.18, ст. 19 Закону України „Про заставу" від 2 жовтня 1992 року N 2654-ХП: „Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає в силу договору чи закону". „За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави".
Згідно ст. 4, п.2 ч. 1 ст. 26, ч.1,5 ст. 30, ч. 39 ЗУ „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" № 1255-ГУ від 18 листопада 2003 року: „Обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними. Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем". „Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону".
Таким чином пріоритетність прав ВАТ «Морський транспортний банк», як заставодержателя та обтяжувача, на предмет застави, підтверджується наявністю договору застави і його реєстрацією в ДРОРМ, так як заставодержатель має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави, обтяження за договором застави є приватним та забезпечувальним.
На підставі викладеного, керуючись ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
ОСОБА_1 не було доведено неправомірної бездіяльності державного виконавця, неправомірності дій державного виконавця Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Іванова В.А. при складанні Акту опису та арешту майна від 05.04.2012р.. Крім того, суд не знаходить підстав для зняття об'єкту нерухомості, що належить останньому на праві власності, а саме домоволодіння і земельну ділянку, які розташовані за адресою : АДРЕСА_2, з прилюдних торгів.
На підставі викладеного, ЗУ «Про виконавче провадження» , керуючись ст. ст. 386-387 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ відмовити в повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя