Справа № 2а/0109/347/2012
Номер провадження 2-а/123/107/2013
13.09.2012 року м. Сімферополь
Київський районний суд міста Сімферополя в складі:
головуючого судді Тонкоголосюка О.В.,
при секретарі Селезньовій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя про скасування постанови про залучення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районні м.Сімферополя АР Крим про скасування постанови про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що 04.07.2012 року у відношенні нього була винесена постанова № 14 про скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та він був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Позивач з вказаною постановою незгодний у зв'язку з чим просить суд скасувати її. Провадження по адміністративній справі закрити.
Позивач у судовому засіданні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явились, сповіщались належним чином, про причину неявки суду не повідомив. Письмових пояснень, або заперечень суду не надано.
Вислухав позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Згідно частини першої статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 70 КАС України, належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
У відповідності до ст. 71 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2).
Як вбачається з матеріалів справи 25.06.2012 роки відносно ОСОБА_1 головним фахівцем відділу з контрольно-перевірочної роботи за нарахуванням і сплатою платежів Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим Гріщенюк Євгенією Володимирівною був складений протокол про адміністративне правопорушення №118, у якому вказано, що при перевірці Кримського республіканського підприємства «Автобаза №5» (акт №120 від 04.05.2012р.) встановлено, що з вини директора КРП «Автобаза №5» ОСОБА_1 порушена ч.6 п.2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні» №1058-IV від 09.07.2003р., внаслідок чого проведено донарахування страхових внесків у розмірі 3619,78 грн. за листопад 2009р.
04.06.2012 року на підставі протоколу начальником управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим Гуділко Тетяною Сергіївною винесена постанова №118 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 165-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Позивач наполягає на тому, що постанова прийнята безпідставно, при цьому посилається на наступне.
У постанові вказано, що ним порушено положення ч.6 п.2 ст. 17 Закону України
«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте на день складання протоколу ст. 17 вказаного закону була виключена повністю на підставі Закону № 2464-VI (2464-17) від 08.07.2010р. У зв'язку з цим дана норма закону не може застосовуватися і бути підставою до залучення його до адміністративної відповідальності.
Також позивач зазначає, що заниження нарахованих страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування на суму 3619,78 грн., яке нібито створилося в наслідок проведеного коректування за раніше перевірений період - з січня по грудень 2004р., відсутнє, оскільки у відповідності до законодавства, що діяло на той час, суми надмірно сплачених або помилково сплачених страхових внесків і інших платежів (зокрема частина єдиного і фіксованого податків, яка поступає за найнятих робітників суб'єктів підприємницької діяльності, які вибрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або з їх згоди зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.
З боку відповідача не надійшло жодного заперечення, у зв'язку з чим суд сприймає це як визнання позову.
Більш того, позивачем було надано постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.08.2012 р. по справі за позовом КРП «Автобаза №5» до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя про визнання протиправною та скасування вимоги, якою було встановлено, що 17.02.2010р. КРП «Автобаза №5» підписано акт звірки розрахунків з нарахованих і сплачених страхових внесків до ПФУ в 2009 році станом на 01.01.2010р., де зазначено, що згідно з рішенням №1903П і №1904 від 30.11.2009р. про застосування штрафних санкцій за результатами планової перевірки, проведеної з 13.10.2009р. за 15.10.2009р. з питань своєчасності, достовірності , та повноти нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державний пенсійне страхування за період з 03.12.2002г. по 30.09.2009р., повноти та своєчасності перерахування авансових платежів у вигляді сум страхових внесків за період з 01.01.2004р. за 13.10.2009р., достовірності відомостей, що подаються до системи персоніфікованого обліку відомостей за 2004-2008 рр., підприємство повністю сплатили суму штрафних санкцій в сумі 6180,90 гри. відображені застосовані коригування та відсутність заборгованості по сплаті до ПФУ за 2009р. на 01.01.2010р.
Отже, вищевикладене вбачає, що відповідачем прийняті усі корегування позивача та взаємозаліки за зобов'язаннями КРП «Автобаза №5» перед пенсійним фондом у відповідності з чинним законодавством.
Крім того, відповідно до п. 8.3. ст. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та «страхованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за N 64/8663 діючій у періоді що перевірявся ) вимога про сплату боргу
формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток
особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи).
Таким чином суд вважає не доведеним з боку відповідачів по справі наявність в діях позивача адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, в наслідок чого суд приходить до висновку, що постанова № 118 від 04.06.2012 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у розмірі 340 грн. підлягають скасуванню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 14-1, 122, 252, 248, 280, 289, 293,288 КпАП України, ст. ст. 8, 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Скасувати постанову Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя № 118 від 04 липня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення по ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя