Справа № 106/93/13- ц
28 січня 2013 року Євпаторійський міський суд АР Крим в складі:
Головуючого - судді Вільхового І.М
при секретарі -Александровій С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 30.11.2012 року за нововиявленими обставинами, суд
ОСОБА_1 звернувся до Євпаторійського міського суду АР Крим з заявою про перегляд рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 30.11.2012 року за нововиявленими обставинами, ухваленого за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права на частку в спільному майні та виплаті грошової компенсації. Заява мотивована тим, що рішенням Євпаторійського міського суду від 30.11.2012 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі та рішення набуло законної сили. Мотивом відмови у задоволенні позовних вимог було те, що відповідач ОСОБА_3 з членами своєї родини мешкає у спірній квартирі та в квартирі зареєстровані його неповнолітні дочки. Так на момент розгляду справи в суді, а ні позивачам, а ні суду не було відомо, що 30.11.2012 року ОСОБА_3 та його неповнолітні дочки були виписані з АДРЕСА_1. Про цей факт заявнику стало відомо 01.12.2012 року із довідки КП «Єдиний розрахунковий центр»про склад сім'ї. Вважає, що факт не проживання відповідача та членів його родини у вказаній квартирі є нововиявленою обставиною яка має суттєве значення по справі.
Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні свою заяву підтримав, просив задовольнити, дав пояснення аналогічні своєї заяви.
Представник заявника у судовому засіданні підтримала заяву свого довірітеля, просила задовольнити.
Відповідач за цивільною справою ОСОБА_3, у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, просив відмовити, надав суду письмові заперечення та документи на їх підтвердження.
Представник ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала заперечення свого довірителя, просила відмовити в задоволені заяви.
Вислухавши сторони по справі дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволені заяви про перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами.
Відповідно до ст. 361 ЦПК України заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012р. «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами»нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Судом встановлено, що рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 15.02.2012р. по цивільній справі № 2\0106\2075\12 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права на частку в спільному майні та виплаті грошової компенсації, в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.
Підставою у відмові в задоволенні позову було те, що ч. 1 ст. 365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
При розгляді даної справи суд враховував аналогічне розуміння застосування матеріального закону, яке міститься в Постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 р., згідно якої при застосуванні ч. 1 ст. 365 ЦК України для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Також судом будо враховано, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 постійно проживає у спірній квартирі, в неї зареєстрований , так само як його дві неповнолітні доньки. Позивачі же, навпаки, у квартирі не проживають, мають місце проживання та реєстрації в іншому місті, а позивач ОСОБА_1 в іншій державі, в засіданні суду належних доказів як на підтвердження проживання у спірній квартирі, так і на підтвердження намірів щодо проживання не надали.
Частка відповідача у квартирі не є незначною, а рівною часткам інших співвласників.
Таким чином, припинення права ОСОБА_3 на частку у квартирі завдасть йому істотної шкоди, позбавить його та його дітей місця постійного проживання та реєстрації.
В зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що посилання заявника на ту обставину що ОСОБА_3 та члени його родини не були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 як на таку що входить до предмета доказування у справі та може вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі, не знайшло свого підтвердження, оскільки відсутність реєстрації не вказує на факт не проживання. Висновок суду про відмову в задоволенні зазначеного позову ґрунтувався саме на тому, що не було встановлено наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 365 ЦК України , а навпаки встановлено те що частка у спільному майні не є не значною, а припинення права ОСОБА_3 на частку у квартирі завдасть йому істотної шкоди.
Керуючись ст. ст. 209, 361, 365, 366 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 30.11.2012 року за нововиявленими обставинами по цивільній справі позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права на частку в спільному майні та виплаті грошової компенсації - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: І.М.Вільховий