14 листопада 2006 р.
№ 4/216
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченко О.В., -головуючого
Панової І.Ю.,
Яценко О.В.
розглянувши касаційну скаргу
Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.07.2006 року
у справі
господарського суду
№ 4/216
Полтавської області
за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі
до
Редакції газети “Перемога»
про
стягнення 5 406,15грн.
за участю представників сторін:
від УПФУ в Кременчуцькому районі -Мурашко С.М.
від редакції газети “ Перемога» -Брусник Ю.М.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.04.2006 у справі № 4/216 (суддя Гетя Н.Г. ) в задоволені позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі до Редакції газети “Перемога» про стягнення 5 406,15грн. відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.07.2006 року у справі № 4/216 (судді: Федоров М.О., Яковлєв М.Л., Швець В.О. ) апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі залишено без задоволення , а рішення господарського суду Полтавської області від 18.04.2006 у справі № 4/216 залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі звернулось з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.07.2006 року у справі № 4/216 , прийняти нове рішення , яким задовольнити вимоги Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі .
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги, що інформаційно - роз'яснювальна робота, яка проводилась позивачем за ревізує мий період, відповідно до вимог ст.12 Закону України “ Про рекламу», являється соціальною рекламою, а управління являється територіальним органом виконавчої влади, цільовим фондом, то на осіб які безоплатно виробляють і розповсюджують соціальну рекламу поширюються пільги, передбачені законодавством України для благодійної діяльності.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
- судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.01.2004р. управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі уклало з редакцією газети «Перемога»договір № 2 про надання послуг, згідно з умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання за замовленням позивача здійснювати публікацію матеріалів Пенсійного фонду.
Відповідно до п. 2 Договору відповідач публікує матеріали позивача за розцінками, що діють на момент публікації. Відповідно до п. 3.3 Договору позивач проводить оплату протягом 3-х банківських днів з дня отримання рахунку.
З вказаного договору вбачається, що сторонами обумовлено предмет договору, яким є публікація матеріалів позивача, що визначається залежно від його потреб (п.1 Договору).
Позивачем був змінений предмет позову шляхом доповнення новою вимогою про визнання недійсним договору № 2 від 05.01.2004р., як такого, що укладений під впливом помилки та обману.
Як встановлено судом, 09.02.2005 головним управлінням Пенсійного фонду України було здійснено ревізію виконання кошторису видатків на утримання апарату управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі, за наслідками якої встановлено безпідставність здійснення позивачем оплати опублікованих в газеті «Перемога»матеріалів на суму 5406,15 грн. з посиланням на п.4 ст. 12 Закону України «Про рекламу».
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди посилались на те, що в матеріалах справи не вбачається жодних доказів, які б свідчили, що опублікована відповідачем інформація є соціальною рекламою. Навпаки, копії замовлень позивача, копі здійснених публікацій відповідно до замовлень, свідчать про те, що надана позивачем інформація, яка була опублікована відповідачем, і за формою (публікації не містять поміток «Реклама»чи «На правах реклами») і за змістом не підпадає під визначення реклами, а є висвітленням діяльності позивача, роз'ясненням положень пенсійного законодавстві.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийняті при неповному з'ясуванні обставин які мають значення для справи.
Господарським судом та судом апеляційної інстанції , в порушення вимог ст.43 та п.2.3. ст.84 ГПК України в рішенні та в постанові не досліджений у повному обсязі предмет позову та фактичні підстави позову - не встановлено, яка саме за змістом інформація була опублікована відповідачем, в якій газеті та в якому саме номері, що була підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд, керуючись законом, всебічно, повно і об'єктивно розглядає в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності.
Згідно з ст. 47 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Вищенаведене свідчить про неповноту дослідження господарським судом обставин справи, що мають суттєве значення для розгляду справи.
Положеннями ст. 1117 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
На підставі наведеного та враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, Колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення та постанови, та направлення справи на новий розгляд господарському суду Полтавської області .
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 18.04.2006 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.07.2006 року у справі № 4/216 скасувати .
Справу № 4/216 направити на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко