21 листопада 2006 р.
№ 8/87
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
Позивача
не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
Відповідачів
не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Грифон»
на постанову
від 26.07.2006року Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 8/87 господарського суду міста Києва
за позовом
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Грифон»
до
про
Закритого акціонерного товариства “Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України»
зобов'язання припинити ремонтні роботи
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Грифон» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства “Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України» про зобов'язання відповідача припинити проведення ремонтно-будівельних робіт в нежилих приміщеннях першого поверху будинку № 13 по вул. Вєтрова в м. Києві до отримання дозволу та погодження проекту їх проведення в органах державної влади.
Рішенням від 06.04.2006року господарського суду міста Києва позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Зобов'язано ЗАТ “Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України» припинити проведення ремонтно-будівельних робіт в нежилих приміщеннях першого поверху будинку № 13 по вул. Вєтрова в м. Києві до отримання дозволу та погодження проекту їх проведення в органах державної влади.
За апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства “Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України» Київський апеляційний господарський суд постановою від 26.07.2006року рішення господарського суду першої інстанції скасував. В задоволенні позовних вимог відмовив.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Грифон» подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду, в якій просить постанову у справі скасувати та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування норм матеріального права.
В касаційній скарзі заявник зазначає, що судами не застосований наказ Держжитлокомунгоспу України від 31.12.1991 року №135»Про затвердження Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будівель в містах і селищах України», який діяв до набрання чинності Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду у даній справі є вимога про зобов'язання відповідача припинити проведення ремонтно-будівельних робіт в нежилих приміщеннях першого поверху будинку № 13 по вул. Вєтрова в м. Києві до отримання дозволу та погодження проекту їх проведення в органах державної влади.
Свої вимоги позивач обґрунтував посиланням на частину 2 статті 386 Цивільного Кодексу України, згідно з якою власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Отже для вирішення даного спору по суті необхідно встановити факт протиправності дій відповідача.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи у відповідності з Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" власниками квартир багатоквартирного будинку № 13 по вул. Вєтрова було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грифон" з метою забезпечення прав його членів. Статут об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грифон" затверджений установчими зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку протоколом № 1 від 26.10.2004 та зареєстрований Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією, реєстраційний номер 125 від 14.12.2004 року.
Закрите акціонерне товариство "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" є власником нежилих приміщень №№ 13, 13а загальною площею 154,6 м2, які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Вєтрова, 13 літ А на підставі Договору від 26.06.2003 № 000229/10 купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу у Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва, Акту № 154 від 25.07.2003 прийому-передачі приміщення, Свідоцтва про власність реєстраційний № 154 від 25.07.2003 Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Згідно зі статтею 382 Цивільного Кодексу України власникам квартир у багатоквартирному жилому будинку належить на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або в середині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежилих приміщень, які розташовані у житловому будинку. Статтею 369 Цивільного кодексу України визначено, що розпорядження майном, яке є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, а відповідач на першому поверсі будинку № 13 по вул. Вєтрова у м. Києві провадить ремонтні роботи та перепланування без попереднього виготовлення проекту, погодження проекту в райдержадміністрації та з Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Грифон".
Скасовуючи зазначене рішення апеляційний господарський суд зазначив, що оскільки нежилі приміщення першого поверху будинку № 13 по вул. Вєтрова належать ЗАТ "УЦОП" на праві приватної власності, застосування судом першої інстанції до цих приміщень режиму розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності - не ґрунтується на чинному законодавстві та матеріалах справи.
Крім того, апеляційний суд встановив, що згідно зі статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій" Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 № 273 затверджене "Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт", зареєстроване в Мінюсті України 25.12.2000 за № 945/5166, яке встановлює порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів.
Пунктом 4 цього Положення встановлено, що не вимагається дозвіл на проведення будівельних робіт з поточного ремонту будівель та споруд без зміни призначення приміщень.
З метою приведення приміщень першого поверху будинку № 13 по вул. Вєтрова у стан, придатний для використання під офіс, 26.12.2005 між ЗАТ "УЦОП" та ТОВ "ЧЕЗ" укладений договір підряду № ЗАТ УЦОП-8/107( а.с. 21-24), за яким підрядник зобов'язався виконати у приміщенні першого поверху буд. № 13 по вул. Вєтрова ремонтні роботи : заміна віконних і дверних блоків, підлоги з наступним покриттям кахельною плиткою, заміна батарей опалення, монтаж стелі з ГКЛ, ремонт санвузлів.
Виконання робіт ТОВ "ЧЕЗ" в обсягах, передбачених договором підряду № ЗАТ УЦОП-8/107, підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за червень 2006 року, наданого відповідачем ( а.с. 91), в зв'язку з чим, апеляційний суд дійшов висновку, що ці роботи не відносяться до нового будівництва, розширення, реконструкції, реставрації чи капітального ремонту, проведення вказаних робіт не потребує дозволу і погодження з державними органами, в т. ч. з райдержадміністрацією.
Апеляційна інстанція також зазначила, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства України №76 від 17.05.2005 року, оскільки вони набрали чинності після фактичного виконання робіт.
Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки зазначені Правила набрали чинності 05.09.2005 року, а як встановлено апеляційним судом спір стосується робіт, виконаних у червні 2006 року, що підтверджується актом виконаних робіт ( а.с.91).
Крім того, апеляційний суд не звернув увагу на те, що в зв'язку з прийняттям зазначених Правил втратив чинність, наказ Держжитлокомунгоспу України від 31.12.91 N 135 "Про затвердження Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будівель в містах і селищах України".
Зазначені обставини залишились також і поза увагою господарського суду першої інстанції.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами як першої так і апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухваленого у справі рішення та передачі справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення від 06.04.2006 року господарського суду міста Києва та постанову від 26.07.2006 року Київського апеляційного господарського суду скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Грифон» задовольнити частково.
Головуючий Т.Дроботова
Судді: Н.Волковицька
Л.Рогач