05.12.06 р. Справа № 33/272а
Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г., при секретарі судового засідання Овчинніковій В.М., розглянувши матеріали
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський завод залізобетонних конструкцій» м. Костянтинівка
до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці
про визнання нечинними вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка про сплату боргу №Ю 04-26 182 від 06.04.2005р. на суму 17062грн.49коп., №Ю 04-26 556 У від 07.11.2005р. на суму 105524грн.16коп, №Ю 04-26 336 У від 07.06.2005р. на суму 4943грн.85коп., №Ю 04-26 401 від 07.09.2005р. на суму 26716грн.98коп., №Ю 04-26 158 від 07.04.2006р. на суму 2010грн.05коп.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Зеленська С.О., за дов. від 01.02.2006р. №01-17/632/04
СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський завод залізобетонних конструкцій» м. Костянтинівка звернулося до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці із адміністративним позовом про визнання нечинними вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці про сплату боргу №Ю 04-26 182 від 06.04.2005р. на суму 17062грн.49коп., №Ю 04-26 556 У від 07.11.2005р. на суму 105524грн.16коп, №Ю 04-26 336 У від 07.06.2005р. на суму 4943грн.85коп., №Ю 04-26 401 від 07.09.2005р. на суму 26716грн.98коп., №Ю 04-26 158 від 07.04.2006р. на суму 2010грн.05коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ним платіжними дорученнями була погашена заборгованість з урахуванням 3-х річного терміну позовної давності з січня 2003р.
У запереченнях №01-17/5199/06 від 06.09.2006р. відповідач зазначив наступне.
Спеціалістами Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці здійснено планову перевірку правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків зі збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.10.2002р. по 01.07.2005р. та складений акт №35 від 22.07.2005р. За результатами перевірки була встановлена наявність заборгованості підприємства перед Пенсійним Фондом України у розмірі 159799грн.38коп.
Протягом 2003-2006років підприємство сплачувало грошові кошти, враховані відповідачем у повному обсязі. Але сплачених сум недостатньо для погашення всієї заборгованості.
Відповідач наполягає на тому, що позивач знав про існуючу заборгованість, отримував вимоги про примусову сплату боргу, не оскаржив суму, визначену у вимогах, чим визнав заборгованість у повному обсязі.
У судовому засіданні 12.10.2006р. представник відповідача зазначив, що провадження по вимогах №Ю 04-26 336 У від 07.06.2005р. на суму 4943грн.85коп., №Ю 04-26 401 від 07.09.2005р. на суму 26716грн.98коп. було закрито.
До матеріалів справи приєднано заперечення на пояснення №01-17/5844/06 від 05.10.2006р., де зазначено, що ВАТ «Костянтинівський завод залізобетонних конструкцій» з поясненнями, наданими Управлінням Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці незгодні з наступних підстав:
По-перше, відповідач не вказав звідки та за який термін виникла заборгованість згідно вимог про сплату боргу №Ю 04-26 336 У від 07.06.2005р. на суму 4943грн.85коп., №Ю 04-26 401 від 07.09.2005р. на суму 26716грн.98коп.
По-друге, з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що остання виникла у 2001 році, але вона була у зв'язку з пропущенням строку позовної давності безпідставно внесена до вимоги про сплату боргу №Ю 04-26 556 У від 07.11.2005р. на суму 105524грн.16коп.
По-третє, відповідач, зазначивши у запереченнях №01-17/5199/06 від 06.09.2006р., що позивачем протягом 2003р. - 2006р. сплачено певні кошти, які враховано Управлінням Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці в повному обсязі, на думку позивача, визнав той факт, що ВАТ «Костянтинівський завод залізобетонних конструкцій» сплачено заборгованість за 2003р. - 2006р.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив задовольнити позов та визнати нечинними вимоги про сплату боргу №Ю 04-26 182 від 06.04.2005р. на суму 17062грн.49коп., №Ю 04-26 556 У від 07.11.2005р. на суму 105524грн.16коп, №Ю 04-26 336 У від 07.06.2005р. на суму 4943грн.85коп., №Ю 04-26 401 від 07.09.2005р. на суму 26716грн.98коп., №Ю 04-26 158 від 07.04.2006р. на суму 2010грн.05коп.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.11.2006р. провадження в адміністративній справі №33/272а було зупинене до 04.12.2006р. для надання сторонами додаткових документів.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.12.2006р. провадження у справі поновлено та викликано представників сторін у судове засідання 05.12.2006р.
Позивач явку представника у судове засідання 05.12.2006р. не забезпечив.
До матеріалів справи приєднане заперечення Управлінням Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці від 04.12.2006р., де зазначено, що станом на 01.12.2006р. згідно даних карток особового рахунку страхувальника заборгованість ВАТ «Костянтинівський завод залізобетонних конструкцій» складає 181795грн.83коп., у тому числі недоїмка - 123961грн.80коп., пільгові пенсії - 57835грн.03коп. Сума оскаржуваних вимог дорівнює 107534грн.28коп.
Як зазначає відповідач, вимоги про сплату боргу були нараховані відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003р.; норм Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р. (зареєстровано в Мінюсті №64/8663 від 16.01.2004р.) та, зокрема, пункту 5.4 Порядку ведення органами ПФУ обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, згідно якого облік надходження платежів у картках особових рахунків здійснюється в порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів.
Крім того, правова позиція ВАТ «Костянтинівський завод залізобетонних конструкцій» щодо посилання на статті Цивільного кодексу УРСР, на думку відповідача, є невірною з тієї підстави, що правовідносини, які виникли між відповідачем та позивачем щодо сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сплати фінансових санкцій, є за своєю суттю публічно-правовими і тому норми Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент виникнення заборгованості позивача, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
На підставі вищенаведеного, Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представником відповідача у судовому засіданні 05.12.2006р. надане клопотання від про зупинення провадження у справі до 13.12.2006р. на підставі пункту 4 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України для надання додаткових документів, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.
Враховуючи викладене суд задовольняє клопотання відповідача та зупиняє провадження у справі до терміну, встановленого судом. При цьому, провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження.
З урахуванням викладеного, суд частково задовольняє клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та зупиняє провадження у справі до 13.12.2006р.
Враховуючи викладене та керуючись статями 11, 23, 111, 113, 114, 156, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Провадження в адміністративній справі №33/272а зупинити до 13.12.2006р.
2. Зобов'язати позивача надати письмові пояснення з приводу позиції, викладеної у запереченнях від 04.12.2006р.
3. Провадження у справі буде поновлено та викликано представників сторін у засідання, яке відбудеться 14.12.2006р. о 10год. 00хв.
4. Ухвала про зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження ухвали суду протягом п'яти днів з дня отримання сторонами копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Новікова Р.Г.
Надруковано 3 примірника: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи