Ухвала від 16.11.2006 по справі 3/124

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2006 Справа № 3/124

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузнецової І.Л.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Чоха Є.О.

за участю представників:

від позивача: Куницький В.В., довіреність №13-02 від 11.01.06, головний спеціаліст;

від відповідача: Прилуцький О.С., довіреність №2 від 01.11.06, приватний підприємець;

Згінник О.М., директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

приватного підприємства “Технічне земельне бюро», місто Світловодськ, Кіровоградської області;

на постанову господарського суду Кіровоградської області від 3 липня 2006 року;

у справі №3/124;

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області, місто Кіровоград;

до приватного підприємства “Технічне земельне бюро», місто Світловодськ, Кіровоградської області;

про стягнення 7422 гривень.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна інспекція з контролю за цінами в Кіровоградській області звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Відповідача приватного підприємства приватного підприємства “Технічне земельне бюро» до державного бюджету 7422 гривень економічних санкцій згідно рішення №12 від 22 березня 2006 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перевірки підприємства Відповідача виявлено завищення Відповідачем граничного рівня вартості робіт з землеустрою щодо виготовлення документів.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення» та пунктів 1.3, 1.4, 2.1 Інструкції, Державною інспекцією з контролю за цінами в Кіровоградській області прийнято рішення від 22 березня 2006 року №12.

Про нарахування Відповідачу зобов'язань на загальну суму 7422 гривень.

Вказана сума до бюджету не зарахована.

Постановою господарського суду у справі №3/124 від 3 липня 2006 року (суддя Болгар Н.В.) позовні вимоги задоволені повністю.

Приймаючи спірну постанову господарський суд виходив з того, що відповідно до статті 1 Закону України “Про захист конституційних прав громадян на землю» вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не може перевищувати п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадян України відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, крім випадків, визначених частиною першою цієї статті, не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідач не довів господарському суду правомірність підстав одержання від громадян за роботи із землеустрою сум у розмірах більших, ніж встановлено статтею 1 вищевказаного Закону, тоді як відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач не погодившись з постановою господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що вона винесена з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні постанови неповно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідач просить спірну постанову скасувати та у позовних вимогах відмовити посилаючись на те, що:

Відповідно до пункту 9 “Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт і послуг», затверджених наказом Державного комітету з земельних ресурсів, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15 червня 2001 року №97/298/124 використання тарифів не включає застосування недержавними підприємствами й організаціями, за узгодженням сторін договірних розцінок на проектну, дослідницьку продукцію, а також послуги.

На апеляційну скаргу Позивач надав заперечення у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і необґрунтовані, тому просить постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити.

Постанову місцевого господарського суду Кіровоградської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні встановлено, що підприємство Відповідача одержувало від громадян плату у розмірі 120 гривень за роботи із землеустрою щодо виготовлення документів на земельні частки (паї), при встановленні законом сумі 85 гривень, в результаті чого від 34 фізичних осіб було одержано без належних підстав 1190 гривень.

З громадян, що приватизували присадибні земельні ділянки стягувалася плата за роботи у сумах -180, 190, 250, 270, 290 гривень, які є більшими за встановлений розмір - 153 гривень.

Всього від 12 фізичних осіб необґрунтовано одержано 1284 гривень.

22 березня 2006 року Державна інспекція з контролю за цінами в Кіровоградській області прийняла рішення №12 про стягнення у підприємства Відповідача в доход державного бюджету 2405 гривень та штрафу у сумі 4810 гривень за порушення вимог Законів України “Про ціни і ціноутворення», “Про захист конституційних прав громадян на землю», пункту 1 “б» наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 серпня 2004 року №264 з завищення плати за послуги щодо виготовлення Державного акту на право власності на земельну ділянку понад граничні розміри, встановлені чинним законодавством.

Господарський суд при задоволенні позову послався на статтю 1 Закону України “Про захист конституційних прав громадян на землю» відповідно до якої вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не може перевищувати п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадян України відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, крім випадків, визначених частиною першою цієї статті, не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадян України, чітко визначено законодавством, а саме, 85 грн. та 153 грн.

Відповідач не довів господарському суду правомірності підстав одержання від громадян за роботи із землеустрою сум у розмірах більших, ніж встановлено статті 1 Закону України “Про захист конституційних прав громадян на землю», тоді як за частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Докази оскарження рішення №12 від 22 березня 2006 року про результати перевірки та уточнення до нього у встановленому законом порядку або докази сплати сум у строки, зазначені у таких рішеннях Відповідач суду не надав.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду.

Відповідно до пунктів 1.4, 2.1 “Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами», затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції і Міністерства фінансів України 3 грудня 2001 року №298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за №1047/6238, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний термін; необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в доход бюджету обчислюється при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства.

На підставі вищевикладеного відповідно до статті 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення» господарський суд правомірно задовольнив позов про стягнення з ПП “Технічне земельне бюро» 7422 гривень економічних санкцій.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 167, 200, 205, 206 КАС України суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства “Технічне земельне бюро», місто Світловодськ, Кіровоградської області, залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 3 липня 2006 року у справі №3/124, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий І.Л. Кузнецова

Судді В.В. Швець

Л.О. Чимбар

З оригіналом згідно.

Пом. судді О.С.Уманчук

Попередній документ
288521
Наступний документ
288523
Інформація про рішення:
№ рішення: 288522
№ справи: 3/124
Дата рішення: 16.11.2006
Дата публікації: 28.08.2007
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір