м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
27.11.2006 року Справа № 14/15((14/71(5/316))
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бойченка К.І.
суддів Єжової С.С.
Семендяєвої І.В.
Секретар судового засідання: Антонова І.В.
За участю представників сторін:
від позивача: -повноважний представник не прибув;
від першого відповідача: -Варічев М.Я., представник за дов. б/н від 05.07.06;
-Сосновська Г.І., представник за дов. №18 від 24.02.06;
-Нечай С.В., представник за дов. №17 від 24.02.06;
від другого відповідача: -Калініченко О.І., начальник управління державної
реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради -
державний реєстратор, дов.№01-03-30/1961а від 21.04.06;
від прокуратури: -Смирнов О.О., прокурор прокуратури Луганської
області, посвідчення № 959 від 01.04.02;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства
“Транс Кінг», м. Луганськ
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 26.07.06
по справі №14/15-(14/71)-(5/316) (колегія у складі:
головуючий суддя -Яресько Б.В., суддя -Мінська Т.М.,
суддя -Пономаренко Є.Ю.)
за позовом Холдингової компанії закритого акціонерного товариства
“Совтрансавто», м. Москва, Російська Федерація;
до першого відповідача: Закритого акціонерного товариства “Транс Кінг»,
м. Луганськ;
до другого відповідача: Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ;
про стягнення 15110713 доларів США
У червні 1997 року Холдингова компанія Акціонерне товариство відкритого типу "Совтрансавто-Холдинг" звернулась з позовом до арбітражного суду Луганської області про визнання недійсним статуту Закритого акціонерного товариства "Совтрансавто-Луганськ", зареєстрованого 23.01.96, та про скасування його державної реєстрації. За зазначеним позовом порушено справу №05/162-12/2н.
Рішенням арбітражного суду Луганської області у справі №05/162-12/2н від 04.08.97, залишеним без змін постановою цього ж суду від 14.10.97, у позові відмовлено.
Постановою судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від 06.03.98 вказані рішення та постанова скасовані, а справа передана на новий розгляд до арбітражного суду Київської області. В арбітражному суді Київської області справі було присвоєно №70/10-98.
Під час нового розгляду справи, позивач доповнив позов вимогою про визнання недійсними рішень зборів АТВТ "Совтрансавто-Луганськ" від 03.01.96.
Рішенням арбітражного суду Київської області від 23.06.98 у цій справі у позові відмовлено, а постановою арбітражного суду Київської області від 12.10.98 та постановою судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від 12.01.99 наведене рішення залишено без змін.
У листопаді 1997 року ХК "Совтрансавто-Холдинг" подала позов до арбітражного суду Луганської області про визнання недійсним рішення генерального директора ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" Леснічевського А.О. від 26.12.96 про збільшення статутного фонду на 1/3. Листом заступника голови Вищого арбітражного суду України від 18.01.98 позовні матеріали були передані на розгляд до арбітражного суду Київської області, де було порушено справу №13/ 10-98.
Під час розгляду справи позов було доповнено вимогами про визнання недійсними рішень генерального директора ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" Леснічевського А.О. від 11.08.97 та від 20.10.97, про скасування державної реєстрації змін до установчих документів у зв'язку зі збільшенням Статутного фонду, про визнання недійсним рішення зборів від 01.02.98, де було затверджено нову редакцію статуту та скасування його державної реєстрації.
Рішенням арбітражного суду Київської області від 23.06.98 у справі №13/10-98 у позові відмовлено, а постановою цього суду від 12.10.98 та постановою судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від 12.01.99 зазначене рішення залишене без змін.
Постановою президії Вищого арбітражного суду України від 21.04.00 всі судові рішення у справах №70/10-98, №13/10-98 скасовані, справи передані на новий розгляд до арбітражного суду Київської області.
В арбітражному суді Київської області справи об'єднано в одну з присвоєнням №70/10-13/10-98, до участі у справі залучено прокурора, а також ЗАТ "Транс-Кінг" та виконком Луганської міської ради як відповідачів.
Під час нового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги, зазначивши, що у зв'язку з ліквідацією ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" відновлення його корпоративних прав є неможливим. Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 15110713 доларів США на відшкодування збитків, нанесених внаслідок спільних зловмисних дій відповідачів, спрямованих на позбавлення позивача корпоративних прав, що випливають з володіння 49% акцій ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ".
Рішенням господарського суду Київської області від 10-23.04.01:
-у частині вимог до ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" провадження у справі припинено на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України;
-у частині вимог до виконавчого комітету Луганської міської ради у позові відмовлено;
-у частині вимог до ЗАТ "Транс Кінг" позов залишено без розгляду на підставі пунктів 3, 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України;
-визнано недійсним пункт 144 статті 15 додаткової угоди від 23.03.99 про внесення змін та доповнень до установчого договору про створення ЗАТ "Транс Кінг";
-зобов'язано ЗАТ "Транс Кінг" передати позивачу майно, внесене ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" як частку внеску до статутного фонду ЗАТ "Транс Кінг" згідно з актом приймання-передачі станом на 01.04.99.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.02 зазначене рішення змінено:
-у частині вимог до ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" провадження у справі припинено на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України;
-у частині вимог до виконавчого комітету Луганської міської ради та до ЗАТ "Транс Кінг" у позові відмовлено;
-у решті рішення суду першої інстанції скасовано.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.02 постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін.
25.07.02 ухвалено рішення Європейського суду з прав людини у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України (заява №48553/99), цим судовим органом визнано порушення з боку держави Україна прав позивача, гарантованих останньому протоколом 1 статті 1 та статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основних свобод. В подальшому рішенням від 02.10.03 Європейського суду з прав людини на користь позивача було присуджено справедливу сатисфакцію в сумі 625000 Євро.
Постановою Верховного Суду України від 19.08.03 постанова Вищого господарського суду України від 24.12.02 у частині вимог до ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" залишена без змін, а у частині вимог до інших відповідачів - постанова Вищого господарського суду України від 24.12.02, постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.12.02 та рішення господарського суду Київської області від 10-23.04.01 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
Верховним судом України зазначено, що подальше схвалення позивачем рішення загальних зборів не спростовує неправомочність загальних зборів акціонерів товариства від 03-15.01.96 приймати будь-які рішення.
В господарському суді Луганської області справі було присвоєно новий номер - №5/316. Рішенням господарського суду Луганської області у справі №5/316 від 07.05.04, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.07.04, у задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.04 рішення господарського суду Луганської області від 07.05.04 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 12.07.04 були повністю скасовані, як такі, що прийняті всупереч обов'язковим вказівкам і позиції Верховного Суду України в даній справі. Одночасно справа №5/316 повторно направлена на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
При новому розгляді справи позивач, керуючись ст. 22 Ггосподарського процесуального кодексу України, заявою від 10.03.05 зменшив позовні вимоги до суми 14926941 доларів США, виключивши з позовних вимог 200000 доларів США - видатків понесених ним внаслідок захисту майнових прав в судових органах України І збільшив суму фактичних збитків на 5267 доларів США. Зокрема, позивач просить суд відшкодувати солідарно за рахунок відповідачів шкоду (збитки) в сумі 14926941 доларів США, заподіяну позивачу спільними протиправними діями відповідачів внаслідок позбавлення позивача корпоративних прав, що випливали з володіння ним 49-відсотковим пакетом акцій ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ". Шкоду розраховано позивачем як різницю між грошовими коштами, які позивач міг би отримати у випадку ліквідації ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" до порушення його корпоративних прав та сумою, яка була фактично отримана ним після фактичної ліквідації цього товариства в серпні 1999 року.
Порушення корпоративних прав, на думку позивача, полягало спочатку в позбавлені його права контролю за управлінням ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ", а в подальшому позбавленні права на отримання відповідної частини вартості майна товариства при його ліквідації.
Перший відповідач - ЗАТ "Транс Кінг", м. Луганськ, проти позову заперечував з тих підстав, що правонаступництво сторін у даній справі, як позивача, так і першого відповідача, відсутнє. Загальні збори та подальша діяльність ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ» відбувались у відповідності з вимогами законодавства України, яке було чинним на той період. При ліквідації ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" позивач одержав вартість акцій з урахуванням індексації, яка проводилась відповідно до вимог законодавства України, розмір шкоди позивачем документально не доведено.
Виконком Луганської міської ради (другий відповідач у даній справі) проти позову також заперечував, посилаючись на те, що при здійсненні державної реєстрації установчих документів ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" та змін до них було додержано всіх вимог законодавства, діючого на момент реєстрації, а його визначення відповідачем за даним позовом є необґрунтованим.
На даний час ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" ліквідовано. З цих підстав припинення провадження у справі щодо ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" залишено в силі постановою Верховного Суду України від 19.08.03.
Рішенням від 20.05.05. по справі №14/71-(5/316) господарський суд Луганської області частково задовольнив позовні вимоги позивача:
-стягнув з закритого акціонерного товариства "Транс Кінг" на користь Холдингової компанії - закритого акціонерного товариства "Совтрансавто" 1616178,33 долари США спричиненої шкоди;
-в решті позову відмовив;
-стягнув з закритого акціонерного товариства "Транс Кінг" на користь Холдингової компанії - закритого акціонерного товариства "Совтрансавто" 119,64 долари США судових витрат;
-стягнув з Холдингової компанії - закритого акціонерного товариства "Совтрансавто" на користь державного підприємства "Судовий інформаційний центр" витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 105 грн. 37 коп.;
-стягнув з Холдингової компанії - закритого акціонерного товариства "Совтрансавто" на користь закритого акціонерного товариства "Транс Кінг" 759 грн. 05 коп. судових витрат;
-стягнув з закритого акціонерного товариства "Транс Кінг" на користь державного підприємства "Судовий інформаційний центр" витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 12 грн. 63 коп.
Зазначене рішення постановою Луганського апеляційного господарського суду від 02.09.05 та постановою Вищого господарського суду України від 25.04.06 було залишено без змін.
Перший відповідач 04.01.05 звернувся до господарського суду Луганської області з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України та просив рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відхилити позовні вимоги ХК "Совтрансавто" у повному обсязі.
Як на нововиявлену обставину заявник посилався на лист Фонду державного майна України від 09.09.05 №10-27-14089 (а.с. 26 т. 20), направлений на адресу адвоката Сосновської Г.І., яким Фонд державного майна України у відповідь на її запит від 30.08.05 №11-08/05 повідомив її, що станом на 08.09.05 право власності Російської Федерації на майно підприємства "Совтрансавто-Луганськ" не визнано, відповідний протокол не підписано.
Лист від 09.09.05 за №10-27-14089 був переданий адвокатом Сосновською Г.І. першому відповідачу 02.12.05 за актом прийому-передачі (а.с. 27, т. 20)
В заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України від 28.12.05 №372 перший відповідач зазначав, що вказаний лист свідчить про те, що на сьогоднішній день право власності Російської Федерації на майно підприємства "Совтрансавто-Луганськ" не визнано, відповідно під час розгляду справи суду було не відомо, що акції отримано ХК "Совтрансавто-Холдинг" за результатами незаконної приватизації. В зазначеній заяві перший відповідач просить суд відновити строк подання заяви у зв'язку з тим, що ці обставини стали йому відомі тільки тепер.
30.05.06 від першого відповідача надійшло клопотання від 29.05.06 (а.с.33-3, т. 20, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи копію рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 25.11.05 по справі №2-4970/2005р. за позовом Герей Івана Юрійовича до Холдингової компанії Закрите акціонерне товариство "Совтрансавто", Закритого акціонерного товариства "Транс Кінг" про визнання дійсною та законною додаткової угоди про внесення змін і доповнень до установчої угоди про створення ЗАТ "Транс Кінг" від 23.03.99, визнання дій посадових осіб ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" та ЗАТ "Транс Кінг" законними та зобов'язати ЗАТ "Транс Кінг" скликати загальні збори акціонерів з порядком денним "Про суттєву загрозу інтересам товариства у зв'язку зі зверненням у судові органи третіх осіб".
Зазначеним рішенням Ленінський районний суд м. Луганська позов задовольнив частково, визнав додаткову угоду про внесення змін і доповнень до установчої угоди про створення ЗАТ "Транс Кінг" від 23.03.99 - угодою, що направлена на придбання "Совтрансавто-Луганськ" корпоративних прав в ЗАТ "Транс Кінг".
Визнав додаткову угоду про внесення змін і доповнень до установчої угоди про створення ЗАТ "Транс Кінг" від 23.03.99 дійсною та законною.
Визнав дії посадових осіб ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" та ЗАТ "Транс Кінг" такими, що були здійсненні для укладення та на виконання додаткової угоди про внесення змін та доповнень до установчої угоди про створення ЗАТ "Транс Кінг" від 23.03.99 правомірними.
У задоволенні позовних вимог Герей Івана Юрійовича в частині зобов'язання ЗАТ "Транс Кінг" скликати загальні збори акціонерів з порядком денним "Про суттєву загрозу інтересам товариства у зв'язку зі зверненням у судові органи третіх осіб" відмовив.
Справа №2-4970/2005 р. в Ленінському районної суді м. Луганська слухалась за участю представників першого відповідача.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.07.06 по справі №14/15-(14/71)-(5/316) в задоволенні заяви першого відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Луганської області від 20.05.05 по цій справі відмовлено та рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Луганської області від 26.07.06 по справі №14/15-(14/71)-(5/316), перший відповідач -ЗАТ “Транс Кінг», м. Луганськ, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №60 від 04.08.06, у якій просить ухвалу господарського суду Луганської області від 26.07.06 по справі №14/15-(14/71)-(5/316) скасувати, розглянути заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення господарського суду Луганської області по справі від 20.05.05 та провадження по справі припинити.
Свою апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство “Транс Кінг» обґрунтовує тим, що на його думку:
-при розгляді заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, господарський суд Луганської області не виконав вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин, які мають значення для справи та вдався до неправильного застосування процесуального закону;
-суд першої інстанції не дослідив належним чином обставини, на які посилався перший відповідач, не дав цим обставинам належну правову оцінку;
-зробивши висновок про те, що зазначені першим відповідачем обставини не є нововиявленими, суд першої інстанції вдався до неправильного застосування положень ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.
Судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що Російська Федерація не мала права власності на майно підприємства “Совтрансавто-Луганськ» та відповідно Держкоммайна Російської Федерації не міг затверджувати план приватизації, згідно якого, 49 відсотків акцій АТВТ МП “Совтрансавто-Луганськ» передано до статутного фонду холдингової компанії “Совтрансавто-Холдинг», що свідчить про відсутність факту порушення майнових прав позивача та відповідно про відсутність права на звернення до господарського суду у відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні, представники ЗАТ “Транс Кінг» апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі та надали суду свої пояснення.
Позивач по справі, погоджуючись з висновками ухвали господарського суду Луганської області від 26.07.06 по справі №14/15-(14/71)-(5/316) проти апеляційної скарги заперечив та зазначив, що обставини вказані першим відповідачем не можуть розглядатися як нововиявлені й просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України» розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.08.06 для розгляду апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства “Транс Кінг», м. Луганськ, за №60 від 04.08.06 на ухвалу господарського суду Луганської області від 26.07.06 по справі №14/15-(14/71)-(5/316) призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -Бойченко К.І., суддя -Медуниця О.Є., суддя -Семендяєва І.В.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 25.09.06 по справі №14/15-(14/71)-(5/316), у зв'язку з відпусткою, із складу судової колегії по даній справі виключено суддю Медуницю О.Є. та введено до складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №14/15-(14/71)-(5/316) суддю Єжову С.С.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України:
-ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;
-апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга першого відповідача до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Перший відповідач зазначає, що, на його думку, нововиявленою обставиною є інформація, що міститься в листі Фонду державного майна України від 09.09.05 №10-27-14089 (а.с. 26, т. 20), направлений на адресу адвоката Сосновської Г.І., про те, що станом на 08.09.05 право власності Російської Федерації на майно підприємства “Совтрансавто-Луганськ» не визнано, відповідний протокол не підписано.
Перший відповідач не зазначив, що саме: наявність чи відсутність права власності Російської Федерації на майно підприємства “Совтрансавто-Луганськ» має відношення до рішення суду по цій справі.
В процесі розгляду справи, судом досліджувалися питання створення, реорганізації та ліквідації Автотранспортного підприємства міжнародних перевезень “Совтрансавто-Луганськ», Акціонерного товариства відкритого типу “Совтрансавто-Луганськ», Закритого акціонерного товариства “Совтрансавто-Луганськ», що стосується підприємства “Совтрансавто-Луганськ», про яке йде мова в наданому першим відповідачем листі Фонду державного майна України від 09.09.05 №10-27-14089, то воно немає відношення до спору.
За таких обставин, визнання або невизнання права власності Російської Федерації на майно підприємства “Совтрансавто-Луганськ» не є нововиявленою обставиною у справі №14/15-(14/71)-(5/316).
Перший відповідач також посилається як на нововиявленні обставини на висновки Ленінського районного суду м. Луганська, що містяться у рішенні від 25.11.05 щодо визнання додаткової угоди про внесення змін і доповнень до установчої угоди про створення ЗАТ “Транс Кінг» від 23.03.99 дійсною та законною, та визнання дій посадових осіб ЗАТ “Совтрансавто-Луганськ» та ЗАТ “Транс Кінг», що були здійсненні для укладення та на виконання додаткової угоди про внесення змін та доповнень до установчої угоди про створення ЗАТ “Транс Кінг» від 23.03.99.
Як вказано у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27 лютого 1981 року за N 1 не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.
Обставини, досліджені в рішенні Ленінського районного суду м. Луганська досліджувалися при прийнятті рішення господарським судом Луганської області 20.05.05.
Різна оцінка зазначених обставин господарським судом Луганської області та місцевим судом Ленінського району м. Луганська не може вважатися нововиявленими обставинами, оскільки як зазначалося раніше нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, а не їх оцінка та висновки щодо них викладені в іншому судовому рішенні.
За таких обставин, рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 25.11.05 у справі №2-4970 та висновки, що в ньому містяться не є нововиявленими обставинами у справі №14/15-(14/71)-(5/316).
Аналогічна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду України по справі №17/32 від 21.02.06.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Луганської області від 26.07.06 по справі №14/15-(14/71)-(5/316) згідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду не вбачається.
За таких обставин, апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Транс Кінг», м. Луганськ, від 04.08.06 №60 на ухвалу господарського суду Луганської області від 26.07.06 у справі №14/15-(14/71)-(5/316) залишається без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції залишається без змін.
Оскільки сплата державного мита за подання апеляційної скарги до апеляційної інстанції на процесуальний документ - ухвалу Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито» № 7-93 від 21.01.93 не передбачена, слід повернути заявнику - Закритому акціонерному товариству “Транс Кінг», м. Луганськ, із Державного бюджету України з рахунку №31111095600006 в УДК у Луганській області, МФО 804013, помилково сплачене державне мито у сумі 12750 грн. 00 коп. за платіжним дорученням №987 від 03.08.06, яке знаходиться в матеріалах справи №14/15-(14/71)-(5/316).
У судовому засіданні за згодою присутніх оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 43, 47, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
1.Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Транс Кінг», м. Луганськ, від 04.08.06 №60 на ухвалу господарського суду Луганської області від 26.07.06 у справі №14/15-(14/71)-(5/316) залишити без задоволення.
2.Ухвалу господарського суду Луганської області від 26.07.06 по справі №14/15-(14/71)-(5/316) залишити без змін.
Доручити господарському суду Луганської області видати Закритому акціонерному товариству “Транс Кінг», м. Луганськ, довідку про повернення йому із Державного бюджету України з рахунку №31111095600006 в УДК у Луганській області, МФО 804013, помилково сплаченого державного мита у сумі 12750 грн. 00 коп. за платіжним дорученням №987 від 03.08.06, яке знаходиться в матеріалах справи №14/15-(14/71)-(5/316).
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Суддя С.С.Єжова
Суддя І.В. Семендяєва