01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.12.2006 № 23/555б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коваленка В.М.
суддів: Вербицької О.В.
Пантелієнка В.О.
при секретарі: Котелянець О.О.
За участю представників:
від ініціюючого кредитора - Кравчук А.М. (дов. № 27\06 від 01.06.2006року);
від інших кредиторів:
1) дочірньої компанії “Укртрансгаз» - Ганченко М.О. (дов. від 30.12.2005 року);
2) акціонерної енергетичної компанії “Київенерго» - Шмигельська С.М. (дов. № Д07\248 від 13.01.2006 року);
3) дочірньої компанії “Газ України» - Овчарук О.О. (дов. № 275\10 від 18.09.2006 року);
Головного управління комунальної власності м. Києва - не з'явились
від боржника - ліквідатор - арбітражний керуючий Головачев І.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київгаз"
на постанову Господарського суду м.Києва від 27.06.2006
у справі № 23/555б (Демидова А.М.)
за заявою Державного комунального підприємства газового господарства "Київгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване виробниче підприємство "Академтеплоенерго"
про визнання банкрутом
Суть постанови і скарги:
Постановою господарського суду м. Києва від 27 червня 2006 року, яка прийнята у справі № 23\555-б (суддя - А.М. Демидова ), за заявою державного комунального підприємства газового господарства “Київгаз» (надалі - Ініціюючий кредитор, Підприємство) до товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізованого виробничого підприємства “Академтеплоенерго» (надалі - Боржник, Товариство № 1) про визнання останнього банкрутом, відхилено заяву відкритого акціонерного товариства “Київгаз» (надалі - Заявник, Товариство № 2) про продовження процедури розпорядження майном Боржника, а клопотання комітету кредиторів та розпорядника майна про відкриття ліквідаційної процедури та визнання Боржника банкрутом задоволено. При цьому, Товариство № 1 визнано банкрутом та відносно останнього відкрита ліквідаційна процедура, а ліквідатором призначений арбітражний керуючий Головачев І.М., якого зобов'язано подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання Боржника банкрутом. Також, припинена підприємницька діяльність Товариства № 1, нарахування штрафних санкцій, а строк виконання всіх грошових зобов'язань визначений таким, що настав (т. 2 л.с. 176-178).
Відкрите акціонерне товариство “Київгаз» (що є правонаступником Підприємства згідно статуту в редакції від 27.12.2004 року - т. 3 л.с. 32-34), не погоджуючись з прийнятою постановою судом першої інстанції, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати цю постанову про визнання Боржника банкрутом та винести ухвалу про продовження процедури розпорядження майном на два місяці (т. 3 л.с 2-3).
Представники дочірньої компанії “Укртрансгаз», акціонерної енергетичної компанії “Київенерго», дочірньої компанії “Газ України», ліквідатор Боржника -арбітражний керуючий Головачев І.М. в судових засіданнях, а представник Головного управління комунальної власності м. Києва в судовому засіданні 09.10.2006 року не погоджуються з вимогами, що викладені Ініціюючим кредитором в апеляційній скарзі, а тому просять залишити постанову господарського суду м. Києва від 27 червня 2006 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу № 7142\10-03 від 31.10.2006 року (т. 3 л.с. 36-38, 47-49, 70-71).
Враховуючи, що матеріали справи містять належні докази повідомлення інших кредиторів Боржника про день і час судового засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства № 2, що підтверджується ухвалою від 20.11.2006 року (т. 3 л.с. 64-65), апеляційний суд вважає за можливе розглянути скаргу Заявника без участі представників інших кредиторів Боржника.
Заслухавши усні пояснення представників Ініціюючого кредитора, інших присутніх кредиторів Боржника та ліквідатора Боржника в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи апеляційний суд
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11 серпня 2003 року було порушено провадження у справі № 23\555-б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізованого виробничого підприємства “Академтеплоенерго» за заявою державного комунального підприємства газового господарства “Київгаз» в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т. 1 л.с. 1-2).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14 квітня 2005 року визнані кредитори до Боржника із відповідними сумами вимог та затверджений реєстр вимог кредиторів на загальну суму 3 002 443 грн. 53 коп. (т. 2 л.с. 72-74).
Ухвалою господарського суду м. Києва припинені повноваження розпорядника майна Матяша І.В. та за клопотанням комітету кредиторів Боржника розпорядником майна останнього призначений арбітражний керуючий Головачев І.М. з продовженням процедури розпорядження майном Товариства № 1 на три місяці. (т. 2 л.с. 157-158).
Розпорядник майна Головачев І.М. звернувся до господарського суду м. Києва із клопотанням № 20\23\555-б від 15.06.2006 року, в якому просив визнати Товариство № 1 банкрутом, відкрити відносно нього ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором арбітражного керуючого Головачева І.М. (т. 2 л.с. 167). В обґрунтування своїх вимог розпорядник майна Товариства № 1 посилається на прийняття відповідного рішення на засіданні комітету кредиторів Боржника, що підтверджується протоколом засідання комітету кредиторів Товариства № 1 від 14.06.2006 року.
В клопотанні від 17.06.2006 року Товариство № 2 просить продовжити на 2 місяці процедуру розпорядження майном Боржника у зв'язку з можливістю часткового погашення Товариством № 1 своєї заборгованості (т. 2 л.с. 174).
Постановою господарського суду м. Києва від 27 червня 2006 року відхилено заяву Товариства № 2 про продовження процедури розпорядження майном Боржника, а клопотання комітету кредиторів та розпорядника майна про відкриття ліквідаційної процедури та визнання Боржника банкрутом задоволено. При цьому, Товариство № 1 визнано банкрутом та відносно останнього відкрита ліквідаційна процедура, а ліквідатором призначений арбітражний керуючий Головачев І.М., якого зобов'язано подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання Боржника банкрутом. Також, припинена підприємницька діяльність Товариства № 1, нарахування штрафних санкцій, а строк виконання всіх грошових зобов'язань визначений таким, що настав.
В обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції в постанові посилається на те, що згідно матеріалів справи Боржник припинив свою діяльність та його майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим задовольняється клопотання комітету кредиторів та розпорядника майна Боржника, а клопотання Заявника про продовження процедури розпорядження майном підлягає відхиленню. При цьому, місцевий суд керувався нормами ст.ст. 22, 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т. 2 л.с. 176-178).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Ініціюючого кредитора, інших кредиторів Боржника та ліквідатора Боржника у відкритому судовому засіданні апеляційний господарський суд вважає, що постанова господарського суду м. Києва від 27 червня 2006 року, яка прийнята у даній справі, є законною і обґрунтованою у зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, відповідністю висновків, викладених в постанові суду, обставинам справи та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. За таких умов, оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства № 2 без задоволення.
При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне констатувати, що Ініціюючий кредитор в порушення вимог статті 33 ГПК України, не довів ті обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, як в суді першої інстанції, так і при апеляційному провадженні.
Так, в апеляційній скарзі Товариство № 2 посилається як на підставу неправомірності прийняття місцевим судом оскаржуваної постанови на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови місцевим судом не були враховані положення ст. 4 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», дія якого розповсюджується, як на Ініціюючого кредитора, так і на Боржника, а прийняття оскаржуваної постанови перешкоджає реалізації процедур погашення заборгованості між Товариством № 2 та Товариством № 1, передбачених вказаним законом. Вказані посилання викладені із невірним тлумаченням та застосуванням норм діючого законодавства про банкрутство, положень визначеного закону та спростовуються у зв'язку з наступним.
Слід звернути увагу на порядок розповсюдження дії та застосування Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (надалі -Закон). Так, згідно преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості. Згідно п. 1.6 ст. 1 Закону реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості (далі - Реєстр) - автоматизована комп'ютерна база даних, яка ведеться оптовим постачальником електричної енергії та призначена для накопичення, систематизації і зберігання відомостей про підприємства паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, а також для видачі відповідних документів, які підтверджують участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, визначеної цим Законом, і забезпечення інформацією користувачів Реєстру. Відповідно до ст. 2 Закону останній регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії. Пунктом 3.1 ст. 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Із положень визначених норм Закону вбачається, умовою застосування норм останнього до підприємств паливо-енергетичного комплексу, визначених в ст. 1 Закону відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону є включення такого підприємства до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, порядок ведення та користування даними яким визначається Кабінетом Міністрів України. На вимогу апеляційного суду Товариством № 2 була надана виписка з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону, від 28.11.2005 року № 42 (т. 3 л.с. 43), згідно якої до вказаного реєстру включений Заявник, що не є відповідно до ст.ст. 3, 4 Закону для застосування положень останнього у даній справі про банкрутство Товариства № 1. Між тим, доказів прийняття рішення органу управління Боржника щодо участі останнього у процедурі погашення заборгованості та включення до означеного реєстру Товариства № 1 не надано та у матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим слід зробити висновок про те, що особливості участі у процедурі погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, щодо яких здійснюється провадження у справі про банкрутство, до Боржника відповідно до ст. 4 Закону не застосовуються, а скаржником відповідний висновок в апеляційній скарзі зроблений неправомірно та без врахування визначених обставин справи.
Поряд з цим, апеляційна інстанція погоджується із висновком суду першої інстанції щодо дотримання порядку прийняття рішення про визнання Боржника банкрутом, відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, подання до місцевого суду відповідного клопотання та наявності підстав для прийняття оскаржуваної постанови; а також вважає за необхідне звернути увагу на те, що процедура розпорядження майном Товариства № 1 з моменту її відкриття у 2003 році тривала майже 3 роки (т. 1 л.с. 1-2, 76-77).
Із вищевикладеного аналізу норм діючого законодавства та обставин справи слід зробити висновок про те, що вимоги Товариства № 2 про продовження строку процедури розпорядження майном Боржника та неправомірність визнання його банкрутом не відповідають обставинам справи, наявним в ній доказам та вимогам діючого законодавства.
Таким чином, скаржником не доведена неправомірність визнання Товариства № 1 банкрутом, відкриття відносно нього ліквідаційної процедури та прийняття оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене, керуючись нормами ст.ст. 1, 2, 3, 4 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», ст.ст. 1, 22, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та ст.ст. 4-1, 33, 34, 43, 91, 94, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
1. Постанову господарського суду м. Києва від 27 червня 2006 року у справі № 23\555-б залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Київгаз» без задоволення.
2. Справу № 23\555-б повернути до господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Коваленко В.М.
Судді Вербицька О.В.
Пантелієнко В.О.
07.12.06 (відправлено)